Святіший Отець Папа Франциск підписав декрет, яким усьому світові проголосив геройські чесноти Митрополита Андрея Шептицького. Таким чином напередодні прощі до Зарваниці завершився найважливіший етап його прославлення. Від сьогодні вся Вселенська Церква називає його праведним. І закликає всіх наслідувати його чесноти. Про це сьогодні під час проповіді до вірних у Зарваниці відзначив Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав.

Предстоятель відзначив, що цьогорічна Всеукраїнська проща до Зарваниці також була посвячена великій постаті в історії нашої Церкви – особі, яка була знана своїм сучасникам як Велет Святоюрської гори. «Ми сьогодні особливо молитовно згадуємо Великого Митрополита Слугу Божого Митрополита Андрея Шептицького. За десять днів ми будемо відзначати 150-ту річницю з дня його народження», – сказав Архиєрей.

Ким був і є для нас цей Великий Митрополит Андрей? «Гадаю, –  каже він, – годі одним словом описати всю велич цієї особи. Але можна з упевненістю сказати, що весь той зміст, усе те значення, яке ми сьогодні вкладаємо в поняття українець і греко-католик є наповнені духом і мудрістю Митрополита Андрея Шептицького».

Глава УГКЦ вважає, що Папа Франциск підписавши декрет, яким усьому світові проголосив геройські чесноти Митрополита Андрея Шептицького, зробив «особливий подарунок нам греко-католикам, нам українцям».

За словами Предстоятеля Церкви, Митрополит Андрей Шептицький перевів свій народ і свою Церкву як етнарх як етнарх українського народу і батько свої Церкви через дві Світових війни. «Уся його молитва, уся його праця може бути підсумована в трьох найважливіших моментах: єдність, святість і віра в Бога. Він усе своє життя працював над єдністю всередині українського народу, який тоді був поділений кордонами між різними імперіями. Працював і молився над єдністю української Церкви, бо був переконаний, щоб без церковної єдності, годі здобути нам суспільну єдність. Він закликав своїх людей до геройських чеснот, які сам утілював у своєму житті. Закликав їх бути святими, бо лише тоді вони зможуть бути добрими громадянами і відповідальними будівниками своєї держави. Але найбільше він учив людей вірити в Бога», – розповів Блаженніший.

Він пригадав, що Митрополит Андрей мав особливе відношення до цього святого місця – Зарваниці. «Митрополит, – сказав Глава Церкви, – розбудовував Зарваницю. Не раз сам сюди приїжджав. І залишив нам унікальну пам’ятку від своїх паломницьких відвідин Зарваниці. Митрополит залишив один твір, який так і називається «Пам’ятка із Зарваниці», який сам по собі є взірцем іспиту сумління для доброї сповіді, бо навчав своїх людей, що основною умовою доброї прощі є добра сповідь і святе причастя. Це ті джерела, з яких можна обновитися, підсилитися Божою благодаттю. Це ті моменти, коли Бог торкає людину, оздоровляє її з її гріхів».

Особливо Блаженніший відзначив любов Митрополита Андрея до Пречистої Діви Марії. «Під час найглибших лихоліть він бачив майбутнє, він мав внутрішній зір віри, яким можна було бачити, що станеться з його народом опісля. Ми знаємо, що вже на смертному ложі, коли його тілесні очі закривалися, він побачив наше з вами майбутнє. І вирік пророцтво: Україна після великого руйнування встане зі свого упадку. Мир, злагода, висока культура запанують у ній, але щоб це сталося, треба молитися. Треба, щоби Господь Бог і Мати Божа заопікувалися українським народом. І про це, мабуть, він благає сьогодні перед престолом Всевишнього», – сказав на завершення Глава Церкви.

Департамент інформації УГКЦ