Зараз з’являється чимало аналітики за підсумками минулого року. Прикладом незаангажованої аналітики, на мій погляд, може бути матеріал, нещодавно опублікований “Економічною правдою”.

За оцінками експертів за минулий рік було прийнято близько 300 рішень, які мали реформаторський характер в економіці. Як зазначають автори, особливого прогресу було досягнуто у прийнятті законів, спрямованих на боротьбу з корупцією. У значній мірі, це робота, виконана саме Верховною Радою – ми створили практично весь необхідний для ефективної боротьби з корупцією законодавчий фундамент.

В той же час, є складнощі у впровадженні цих законів. З цією думкою експертів я погоджуюсь повністю і неодноразово говорив про те, що очікую відчутного ефекту за результатами прийняття відповідних законів уже наступного року, коли запрацюють створені на їх основі органи боротьби з корупцією.

В цілому, хочу погодитись з тональністю аналізу – біля 300 реформаторських законів (а в цьому числі не враховані реформаторські рішення в інших сферах, не тільки в економіці!) це і багато, і мало. Але однозначно нема підстав говорити – “все пропало”. Так, ми продираємось через опір системи, з одного боку, і опір звичок і стереотипів, які формувались десятиліттями, в суспільстві. Але ми, як сказано в цитованій статті, кожен день “розширюємо межі Європи в Україні”

http://www.epravda.com.ua/cdn/cd1/rik-reform-v-ukraine/index.html

Джерело