«
»

Іноземні ЗМІ: що робити з ізольованим Кримом?

Іноземні ЗМІ: що робити з ізольованим Кримом?

  • 28 грудня 2015


Reuters

У понеділок закордонні видання пишуть про майбутнє Криму, про хіджаби, шоколад і чудернацьку різдвяну традицію.

Острів Крим

Дімітер Кенаров у статті для International New York Times пропонує шляхи завершення ізоляції Криму.

“Колись півострів, Крим став островом”, – пише автор.

“Протягом майже двох років це – невизнана територія, відрізана від материка воєнізованим кордоном, яка перебуває під ембарго і про яку забула міжнародна спільнота й медіа, – пояснює пан Кенаров. – Ранній оптимізм деяких кримчан з приводу того, що Росія швидко інтегрує півострів і перетворить його на зразкову територію зник”.

Оптимізм деяких кримчан з приводу того, що Росія швидко інтегрує півострів і перетворить його на зразкову територію зникInternational New York Times

На фоні перебоїв з постачанням електрики з материкової України та обіцянок прем‘єр-міністра Арсенія Яценюка призупинити торгівлю з Кримом у січні економіка Криму не може витримати подальшу ізоляцію, наголошує автор.

“Крим став ідеальним розсадником масштабної корупції, спекуляції та порушення прав людини – така собі “секретна в‘язниця”, до якої не мають доступ міжнародні організації і яка перебуває поза межами закону”, – пише пан Кенаров.

Влада у Києві, а також багато іноземних урядів відмовляються визнавати анексію Криму і наполягають на поверненні півострова у рамки кордонів України, зазначає автор.

“Проте той, хто вірить, що Кремль відмовиться від своїх зазіхань на Крим через блокаду, або якщо більшість жителів Криму мирно погодяться знову стати громадянами України, марить або є демагогом, – наполягає автор. – Можливо, Крим – це камінь на шиї Росії, але це також коштовна перлина, яку Росія буде охороняти за будь-яку ціну”.

“Півострів вийде з-під контролю Москви тільки якщо сама Російська Федерація розпадеться”, – додає автор.

“Ініціювання міжнародних переговорів щодо визнання де-факто російського статусу Криму може бути єдиним реалістичним рішенням”, – пише пан Кенаров.

“Це може стати найбільш продуктивним способом для того, щоб змусити Москву повною мірою співпрацювати щодо складніших питань, таких як східна Україна, та дозволить Києву сконцентруватися на внутрішніх реформах”, – підсумовує автор.

Що таке хіджаб?

Getty

Спосіб духовного самовираження, огидний символ обмеження чи модний аксесуар – британська Independent пише про хіджаб.

Фаіза Амба, журналіст і режисер з Саудівської Аравії не носить хіджаб:

Деякі люди вдягають його через скромність, деякі, через релігійність, а деякі – через невдалу зачіску

“Я не вірю в це і не ношу його. Я не вважаю, що іслам каже нам носити його. Та якщо ви вважаєте, що Бог хоче, аби ви його носили, чи він вам просто подобається, тоді це ваше жіноче право”, – розповідає вона.

“Я знаю, що люди з Заходу думають, коли бачать жінку в хіджабі. Вони відключаються і думають “бідна пригнічена саудівська жінка”. Вони більше не бачать мене. Я розумію це, бо так само думала про жінок, які носять нікаб”, – додає режисерка.

Пані Амба наполягає, що у кожного хіджаба є своя історія:

“Деякі люди вдягають його через скромність, деякі, через релігійність, а деякі – через невдалу зачіску”.

Не тане в руках

Getty

У понеділок на першій шпальті Financial Times пише про шоколад.

Елітний шоколад – це товар, який завжди складно продавався в теплому кліматі, адже він тане ще до того як потрапляє споживачеві до рота, пише видання.

Проте найбільший у світі виробник шоколаду і какао-продуктів, швейцарська Barry Callebaut вважає, що все от-от зміниться. Компанія розпочала продаж “термостійкого” шоколаду, який має допомогти з експансією за межі зрілих ринків Європи і Америки, додає FT.

Шоколад, який може витримати температуру до 38 градусів за Цельсієм без шкоди для смаку може “докорінно змінити правила гри”, видання цитує керівника компанії.

За словами авторів, термостійкий шоколад не є новиною. Під час Другої світової війни та війни в Перській затоці американський виробник Hershey забезпечував військових так званим “тропічним шоколадом”.

“Піроманьяки” і коза

Щороку з 1966-го у місті Гавле в центральній Швеції його жителі на честь Різдвяних свят зводять 13-метрову козу з соломи. І щороку вандали намагаються її спалити. Учора посеред ночі коза знову згоріла, пише Daily Telegraph.

Підпалювати козу стало різдвяною традицією для деяких шведів, пише газета.

За 49-річну історію різдвяного символу це вже 34 спроба підпалу, додають автори.

Після вчорашнього інциденту поліція міста Гавле затримала нетверезого чоловіка, одяг якого був вкритий сажею, пише газета.

Служба моніторингу BBC

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *