ЗМІ: хто поведе за собою Європу після брекзиту?
Варшавський саміт НАТО як тест на міцність для Заходу, тягар європейського лідерства Німеччини після “брекзиту” і ставлення жителів Лондона до результатів референдуму – про це в сьогоднішньому огляді іноземної преси.
Тест на міцність Заходу
Financial Times називає Варшавський саміт НАТО тестом на міцність для Заходу. Саміт має розпочатися у столиці Польщі 8 липня.
Видання зазначає, що ця подія була важливою від початку, з огляду на погіршення відносин Заходу і Росії, проте набуває ще більшого значення у світлі “брекзиту”.
“Після того, як Британія проголосувала за вихід із ЄС, Варшавський саміт виглядає як надзвичайно важливий тест на згуртованість західного альянсу”, – пише газета у редакційній статті.
Попри скептицизм військових експертів, на думку яких російська армія може швидко зайняти позиції у країнах Балтії в разі наступу, розміщення сил альянсу у регіоні має стати так званою “розтяжкою”, яка би попередила Москву про загрозу повномасштабного конфлікту з усіма членами союзу, зазначає видання.
З огляду на те, що один із ключових членів альянсу – Велика Британія – буде більше зосереджена на внутрішніх проблемах, важливим буде внесок Німеччини та США.
Та ані заяви міністра закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєра, що засуджують “брязкання зброєю” НАТО у Східній Європі, ані критика в бік США щодо самоусунення від проблем глобальної безпеки, не додають оптимізму, відзначає видання.
Окрім цього, для значної кількості лідерів, які зустрінуться у Варшаві, це буде останній саміт НАТО.
“Та на тлі цієї політичної та стратегічної невизначеності, для саміту НАТО надзвичайно важливо продемонструвати єдність, злагодженість і впевненість Заходу”, – підсумовує Financial Times.
Тягар європейського лідерства
Вихід Британії перекладає чи не весь тягар відповідальності за Євросоюз на Берлін, пише Washington Post.
За часів перебування Ангели Меркель на посаді канцлера Німеччини, країна була “в зеніті своєї могутності після Другої світової війни”. Проте після “брекзиту” на неї чекає ще більший “тягар лідерства”, зазначає газета.
Така перспектива у багатьох викликає занепокоєння щодо того, що Берлін може відмовитися від своєї ролі лідера і “залишити неконтрольовану Європу”.
Є й інші думки. “Існує загроза того, що Німеччина кинеться на передову, використовуючи свою економічну могутність з метою політичного домінування в Європі”, – цитує видання активістку молодіжної гілки Партії зелених Дженніфер Вертвеін.
Інші ж не вважають Німеччину настільки потужною, щоби повести за собою всю Європу. Ще на початку 2000-х її називали “хворою людиною Європи” через фінансові обіцянки, а щодо зовнішньої політики, то її дипломатія не підтримана військовою могутністю.
Дехто зазначає, що Німеччина виглядає так потужно лише на тлі слабких сусідів.
Та попри критику і скептицизм, більшість погоджується, що без пані Меркель ситуація в Європі була би набагато гіршою, зазначає Washington Post.
Ключове питання полягає лише в тому, чи дозволить Європа Берліну взятися за кермо, підсумовує видання.
Лондон після “брекзиту”
Жителі Лондона, 60% яких проголосували проти “брекзиту”, на відміну від решти країни, і досі намагаються оговтатися від результату референдуму, пише New York Times.
Видання поспілкувалося з мешканцями британської столиці, які висловили своє розчарування референдумом і зізналися, що завжди відчували гармонію культурного розмаїття міста.
“Я ніколи не відчувала, що мене відштовхують. Всі дуже привітні”, – цитує газета болгарку Біляну Георгієву, яка переїхала до Лондона торік.
Видання зазначає, що сьогодні і пані Георгієва, і багато інших жителів міста відчувають дисонанс із тим, що відбулося 23 червня, і запитують: що чекає на Лондон після розлучення з ЄС?
Проте не всі мають подібні відчуття. Так, напередодні містом прокотилася хвиля ксенофобських акцій.
Окрім цього, у місті – багато заможних людей, які висловлюють невдоволення значною кількістю мігрантів, зазначає видання. І наводить слова мешканки Лондона Шармейн Вільямс, яка переконана, що через членство країни в ЄС дедалі більше мігрантів прибуває до країни і користується її соціальними благами.
Тетяна Кирилюк, Служба моніторингу ВВС