У п’ятницю, 30 грудня, сенатори-республіканці Джон Маккейн, Ліндсі Ґрем та демократка Еймі Клобучар відвідають Україну. У них, зокрема, запланована зустріч із президентом Петром Порошенком.

Та загалом експерти називають 2016 рік у двосторонніх українсько-американських відносинах достатньо млявим і радять Україні відмовлятися від ролі жертви.

Ані прориву, ані провалу. Так кажуть експерти про підсумки року, що минає, в українсько-американських відносинах. Так і не відбувся візит в Україну президента Барака Обами. Так і не сталася зустріч очільника України з новообраним президентом США Дональдом Трампом. А Сполучені Штати так і не надали Україні летальної зброї для оборони від агресора.

«Мені здається, останній рік був дуже важкий для України. В нас не відбулося жодних величезних проривів у наших відносинах зі Сполученими Штатами. Мені здається, що більше докладала зусиль до промоції України у Вашингтоні, в Нью-Йорку наша діаспора, наші громадські організації, які інколи робили більше, ніж і посольство, і МЗС, разом узяті», – вважає директор Київського офісу Інституту Кеннана Катерина Смаглій.

Директор Інституту світової політики Альона Гетьманчук вказує на певне розчарування у США Україною.

«2016 рік був відносно млявим, тому що в США вже було розуміння, які є внутрішні ліміти в Україні щодо реформування і щодо того, щоби стати історією успіху. З’явилося певне розчарування Україною і спроможністю її керівництва зробити швидкі реформи і побороти корупцію в пришвидшеному темпі. А з боку України з’явилося розуміння, що для Обами і його адміністрації Україна не становитиме ключову частину його президентської спадщини», – каже вона.

Попри це, Україна не зникла з радарів американської адміністрації: військова допомога зросте до 350 мільйонів доларів, санкції проти російського агресора продовжені, підтримка українських реформ не слабшає.

«В принципі, Україні вдалося отримати від Сполучених Штатів значну частину, принаймні більшість того, що реально можна було отримати в цій ситуації. Хоча загалом, якщо окреслювати ставлення і сприйняття в Україні політики Обами, його адміністрації, то тут домінують оцінки, що не весь потенціал був реалізований. І що адміністрація суттєво не додала в тих відносинах, можна було досягти більшого. В першу чергу називають відмову від постачання летальної зброї, і достатньо обмежені фінансові ресурси, які були виділені», – зазначає науковий директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко».

Основною подією року, яка вплинула на двосторонні відносини, стали, звісно, президентські вибори в Америці. Але замість внести ясність, ці вибори і неочікувана перемога Дональда Трампа лише породили нові запитання.

«На які перемовини чи на які компроміси, на які торги, врешті-решт, може піти нова адміністрація з Путіним? Тобто, власне, ось тут є момент невизначеності. І я думаю, що якраз ця невизначеність є головною обставиною, що характеризує кінець 2016 року в україно-американських відносинах», – наголошує Олександр Сушко.

Та хоч би як там було, Україні час підкорегувати стиль своєї гри на світовій шахівниці, кажуть експерти.

За словами Катерини Смаглій, Україна занадто «за експлуатувала» імідж себе як жертви.

«Зрозуміло, що ми воюємо на сході країни, для нас це величезна травма психологічна, для багатьох родин, які втратили своїх близьких. Але постійно презентувати себе на міжнародній арені лише як країну, що стала жертвою цієї військової агресії – це всіх виснажує і це створює надзвичайно негативне психологічне тло. Україна сьогодні повинна якомога більше показувати себе з позитивного боку. Тому що світ рухається за переможцями. Навіть якщо в нас продовжується ця військова агресія, ми повинні вишукувати у своєму бутті позитивні приклади, які будуть показувати, що в нас є чим пишатися», – підкреслила вона.

Джерело