Заходи до 40 днів…

Незабаром буде 40 д…

Григорій Савич кличе на…

Третього грудня — д…

Запрошуємо взяти участь у…

Дізнайтесь, як пров…

Коли будете мене ховати…

Дев'ять днів минуло…

Вдруге відбулася піша проща…

Організаторами прощ…

Концерт, виступи та екскурсії…

За ініціативи Харкі…

«
»

Стрілочники для Насірова

Відсторонений головний фіскал країни тихенько розпочав новий судовий процес. Який має зробити жертовними цапами не його, а регіональних податківців.

Виявляється, Роман Насіров, хоча й ходив на роботу в Фіскальну службу, однак виконував там суто церемоніальні функції.  Наприклад, не вчитуючись, підписував документи. Бо читай їх – не читай, підписати однаково довелось би. Цим, звісно, користались підступні користолюбці з регіонів, які й готували документи.

Можливо, попередній абзац викликав у вас скепсис чи здоровий сміх – не поспішайте. Бо саме таку лінію захисту зараз активно вибудовує захист Насірова. І поки в одному суді НАБУ і САП доводять злочин екс-голови ДФС, сам британськопідданий відкрив інший судовий процес: подав в Окружний адмінсуд Києва позов проти ДФС.

Категорія цієї нової справи – адміністративна – не має вводити в оману. Адвокати мають намір довести, що Насіров не міг на власний розсуд прийняти рішення про розстрочку податкового боргу фірмам Онищенка. Він лише формально підписав документи, які надійшли з місцевих податкових адміністрацій, а відтак вся відповідальність лежить на них.

Суд «під килимом»

Ще менше гумору додає початок судового процесу. 12 липня – це перший і останній день, коли громадськість могла спостерігати за «адміністративним» процесом . Бо відтепер розгляд буде заочним, а вже до 5 серпня суд винесе рішення. Річ у тому, що суд (головуючий –  Євгеній Аблов, судді – Ігор Смолій та Павло Григорович) вирішив розглядати справу у письмовому провадженні. Це означає, що рішення приймуть на основі наявних у суду матеріалів.

Чому так сталось?

Існує перелік підстав, які дозволяють такий розгляд. Однією із них є випадок, коли одна зі сторін справи не прибула на засідання, хоча і була про це повідомлена. Цього разу не прибула ДФС.

Там про засідання знали, однак попросили уточнень. Служба листом повідомила, що  20 червня вони справді отримали судову ухвалу, але без копії тексту позову та доданих документів. Відтак попросила надіслати їм відсутні документи та відкласти засідання на іншу дату.

Знаючи любов українських судів до переносів, важко було очікувати, що цього разу «феміда» поступить якось інакше. Але Україна – країна можливостей.

Спершу проти перенесення виступили представники Насірова –  Олександр Лисак і Олександр Лещенко. Логіка аргументів така: з 20 червня до 12 липня представник ДФС міг і пішки прийти до суду,  щоб ознайомитись зі справою.

Суддів подібне трактування подій вдовольнило, і вони вирішили більше ніяких податківців не кликати, а провести розгляд в закритому режимі. На основі тих документів, які є в їхньому розпорядженні. Офіційною мовою: «у зв’язку з тим, що у разі, якщо в ДФС вважали, що їхні права порушуються, вони мали прийти в судове засідання, заявити клопотання про те, що їм необхідно отримати будь-які документи, та після цього суд приймав би рішення з урахуванням їхньої позиції».

Сподіваємось, що принаймні до письмового розгляду ДФС надасть свої заперечення. На жаль, дізнаємось про це лише постфактум.

Так само постфактум зрозуміємо і те, чи будуть використані аргументи НАБУ-САП. Річ у тому, що на засіданні 12 липня суд не дозволив прокурорам САП долучитись до процесу в якості третьої сторони. До речі, у САП про цей позов дізналися з відкритих джерел, а саме – з офіційних реєстрів про призначення розгляду справ.

Спершу проти залучення Спеціалізованої прокуратури виступили адвокати Насірова.

«Вважаю, що дане рішення взагалі не вплине на їхні права, тому що в даному випадку йде мова про вирішення спору про компетенцію, що випливає не з кримінального правопорушення, а у зв’язку з наявністю колізій та прогалин у діючому законодавстві», – заявив Лещенко.

Після години у нарадчій кімнаті суд відмовив САП у залученні до справи, обґрунтовуючи це, зокрема тим, що досудове розслідування у провадженні стосовно Насірова здійснює НАБУ, відтак рішення у цій справі ніяким чином не може вплинути на права та обов’язки САП.

Крім того, суд вирішив, що документи прокуратури завірені неналежним чином: окрім штампу «Копія вірна» та печатки САП на кожній сторінці, а також підтвердження їх автентичності прокурором, який є розпорядником цих документів та має до них безперешкодний доступ відповідно до КПК, суд також вимагає підпис відповідальної особи.

При цьому суд роз’яснив, що САП може повторно подати заяву про залучення до справи. Що прокурор вже зробив. Однак, чи  вона буде задоволена наразі невідомо нікому, у тому числі прокурору, адже письмове провадження не є публічним розглядом, і рішення можливо дізнатись хіба що з реєстру.

Аргументи захисту: функція Насірова тільки церемоніальна

Адвокати вважають, що Роман Насіров як голова ДФС:

  • не повинен був аналізувати фінансовий стан фірм, яким надавалася розстрочка;
  • не міг відмовити у розстрочці за наявності позитивного висновку територіальних органів ДФС.

Тобто Насіров хоче через суд довести, що з одного боку він як голова ДФС мав право без обмежень суми і строку приймати рішення про розстрочку податкового боргу, але при цьому не повинен був аналізувати фінансовий стан підприємства, яке просило про розстрочення.

На думку захисту аналіз мала здійснювати виключно місцева ДПІ, куди підприємство подає  заяву. Як на підтвердження своєї позиції вони посилаються на розділ 3 Порядку (затвердженого Наказом №574 Міндоходів у 2013 році), у якому розписана ця процедура.

Відповідно до неї, платник податків, який хоче розстрочити податковий борг, подає заяву до державної податкової інспекції (найнижча ланка органів ДФС). Та здійснює аналіз його фінансового стану та формує висновок про можливість розстрочення, який разом з копіями документів надсилає в ДФС вищого рівня (обласна, м. Києва, АРК). Звідти висновок відправляється в ДФС, де глава Служби і приймає остаточне рішення.

Таким чином, Насіров переконує, що він як голова ДФС не міг на власний розсуд прийняти рішення про розстрочку, а спирався виключно на наданий йому висновок ДПІ і не був зобов’язаний аналізувати та перевіряти надані йому документи, у тому числі найголовніше – чи сплатили фірми те, що він вже розстрочив, хоча, згідно з висунутою Насірову підозрою, результат був йому чудово відомий.

Головуючого суддю Аблова така позиція здивувала:«Зрозуміло, що органи територіальні зобов’язані аналізувати, приймати рішення, потім передають у вищестоящу. А де написано, що вищестоящий при затвердженні не повинен аналізувати? …У нас же є загальні законодавчі акти. Будь-яке рішення керівником приймається з урахуванням… Наскільки суд розуміє, керівник має технічно підписати і навіть не думати головою. Розумієте?».

На що адвокат Лещенко сказав: «Так воно і є».

«Скажіть, будь ласка, в нього, на ваш погляд, лише церемоніальна функція підписання?», – вирішив уточнити інший суддя із трійки.

«Так, ваша честь», – заявив Лещенко.

У свою чергу адвокат Лисак узагальнив: «Таким чином побудований наказ (Наказ №574 Міндоходів – прим.) і Податковий кодекс, що якщо документи надійшли до ДФС, а відповідні служби перевіряють, візують і передають на підпис керівнику, його функція тільки церемоніальна, тільки підписати документи. Він не вникає в ці документи і не дає аналіз тим документам, стосовно яких зробили висновки територіальні податкові інспекції».

Тобто Насіров просто звіряв перелік документів відповідно до розділу 3 Порядку, після чого лише технічно ставив свій підпис, надаючи таким чином податкові розстрочення фірмам, у тому числі підконтрольним Онищенку.

Адвокати хочуть отримати в суді і таке формулювання: Насіров не міг відмовити у наданні розстрочки при наявності позитивного висновку місцевої ДПІ.

«Відмовити у підписанні він може тільки у випадку, якщо перелік документів не відповідає п.3.1 (Порядку – Ред.)», – заявив адвокат Лещенко, уточнивши, що, на їхню думку, відмова можлива лише за відсутності позитивного висновку ДПІ та відповідної заяви підприємства з додатками. Хоча, відповідно до п.3.2 Порядку, голова ДФС відмовляє підприємству у розстроченні, якщо для розстрочки немає жодних підстав, а не документів, як вказав адвокат.

При цьому адвокату невідомо, чи були випадки відмови Насіровим у наданні розстрочки податкового боргу. Ми поцікавилися такою інформацією у самої ДФС, а саме: скільки було відмов і кому. Однак відповідь отримали досить розмиту: «у 2015-2016 роках окремим платникам податків направлялися відмови у наданні розстрочення. Основними причинами відмови були порушення платниками вимог Порядку розстрочення та постанови №1235 (постанова Кабміну від 10.12.2010 – прим.)».

Позиція САП

Її на засіданні 12 липня озвучив прокурор САП Андрій Перов.

Нагадаємо, що відповідно до даних досудового розслідування НАБУ, Насіров з травня 2015 по березень 2016 незаконно прийняв рішення про розстрочення платежів з рентної плати на понад 2 млрд грн для фірм «Надра Геоцентр», «Фірма «Хас» і «Карпатнадраінвест», підконтрольних нардепу Онищенку. Підстав для надавання розстрочки, передбачених Податковим кодексом чи Порядком, вказує слідство, не було.

Зокрема, Насіров продовжував надавати розстрочення цим фірмам після того, як вони не погасили попередньо надану розстрочку. САП наголошує, що третій абзац п.100.9 Податкового кодексу чітко вказує на те, що у разі непогашення підприємством попередньо наданого розстрочення рішення про нову розстрочку «приймається за вмотивованим та обґрунтованим рішенням» голови ДФС чи його заступника. Таким чином, Насіров не може посилатися виключно на «технічну» функцію перевірки документів, наданих місцевими ДПІ.

Крім того, прокурор Перов звернув увагу на те, що Насіров фактично просить суд роз’яснити положення законодавства і усунути його розбіжності, а не захистити свої права від порушень з боку органів держвлади. Тобто, цей позов Насірова мав би розглядати Конституційний суд, який єдиний в Україні може тлумачити закони. Також, зауважив прокурор, не можна сказати, що Окружний адмінсуд вирішує спір між суб’єктами владних повноважень, адже Насіров, який на даний час відсторонений від посади, подав позов як фізична особа.

Відзначимо один важливий момент, що стосується саме місцевих ДПІ. Разом із Насіровим у кримінальному провадженні НАБУ фігурує ще один посадовець – директор Департаменту погашення боргу ДФС Володимир Новіков. Він теж відстоює позицію, що вся відповідальність за надання розстрочень підконтрольним Онищенку фірмам, лежить на місцевих податкових інспекціях.

При цьому, за даними слідства, Новіков, виконуючи вказівки Насірова, розсилав у місцеві ДПІ так званий «алгоритм» з фірмами, яким потрібно було надати розстрочення.

Ми, звісно, не будемо аналізувати усі аргументи «за» і «проти», що висловлювались на засіданні. Тим паче, що деякі докази з’являться пізніше.

Зауважимо лише одне. Доки керівники місцевих податкових з тривогою слідкують за перипетіями кримінального процесу НАБУ-САП проти Насірова, цілком можливо, що за декілька днів зовсім інший суд перекине звинувачення з керівника фіскалів на його підлеглих. Хай не де-юре, але де-факто.

І отаким несподіваним виявиться результат поки що маловідомого засідання «з адміністративного судочинства».

Ірина Шарпінська, «Наші Гроші»

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *