Голова підконтрольного Росії уряду Криму Сергій Аксьонов ініціював щомісячні виїзні засідання Радміну в регіонах півострова. За його словами, це необхідно для ефективнішого вирішення проблем кримчан. Ми вивчили зміст цих засідань і з’ясували, що за три роки перебування півострова в російських реаліях для багатьох його мешканців і надалі недоступні такі нагальні потреби, як вода і якісна медична допомога. Чиновники зізнаються, що актуальним залишається і дефіцит кадрів, відтік яких з Криму триває з 2014 року.

За інформацією офіційного сайту підконтрольного Росії кримського уряду, з початку року виїзні засідання Радміну відбулися у трьох регіонах: Судаку, Ленінському та Першотравневому районах. Крим.Реалії вивчили трансляції цих засідань і з’ясували, що, не зважаючи на гучні заяви чиновників, кримчани продовжують страждати від елементарних проблем ‒ брак питної води й відсутність якісної медичної допомоги. Гасло «треба трохи почекати», яке було популярним на зорі «кримської весни», теж залишається актуальним. Чиновники, відповідальні за профільні напрямки, обіцяють вирішити проблеми не раніше 2018-2019 років.

«Водовід залитий каналізаційними стоками»

На всіх виїзних засіданнях чиновники аналізують скарги місцевих жителів, що надійшли на «гарячу лінію» підконтрольного Росії уряду Криму. При цьому скарги на відсутність якісної питної води звучать в кожному регіоні, куди цього року встигли заїхати урядові кортежі.

Лариса Опанасюк

У найскладнішій ситуації сьогодні опинилися жителі Ленінського району. За інформацією віце-прем’єра підконтрольного Росії уряду Криму Лариси Опанасюк, у районі не проводиться повноцінне очищення питної води, оскільки місцева фільтрувальна станція в аварійному стані. «У селищі Леніне будівлі водоочисних споруд і фільтрувальної станції в аварійному стані. Лабораторія в аварійному стані, немає реактивів для контролю якості води. Лабораторний бактеріальний аналіз води не здійснюється взагалі, а це вода питна», ‒ наголосила вона на засіданні наприкінці квітня.

Наталія Пеньковська

Голова створеного в Криму управління Роскомнадзору Наталія Пеньковська цю інформацію підтвердила, зазначивши, що така ситуація в районі спостерігається тривалий час. За її словами, проблема була виявлена ще у вересні 2016 року, але ситуація не змінюється. «У Ленінському районі частка якісної питної води, якою забезпечується населення, становить всього 55%. У цілому в Криму ‒ 81%. За бактеріологічними показниками відсоток нестандартних проб у Ленінському водоканалі ‒ 16%, у Криму ‒ 1,7%. Тому що немає нормальної очищення води перед подачею в мережу. Тільки періодично повторно хлорують воду, яка не дає певного показника», ‒ стверджує Пеньковська.

Міністр ЖКГ підконтрольного Росії Радміну Криму Сергій Карпов, у свою чергу, повідомив, що проблема може бути вирішена не раніше 2019 року, коли буде завершений процес реконструкції очисної станції в Леніному.

Виявилося, що в селищі напередодні російської анексії півострова на кошти чеського гранту була збудована очисна станція. Але здати її в експлуатацію в 2014 році не встигли через події «кримської весни». Згодом станцію розграбували, розповіла Лариса Опанасюк: «На станції було обладнання, станція була збудована. Її розграбували, вийняли вікна, двері. Там було виставлене для охорони «ополчення», але потім його зняли. Через те, що немає очищення,

стічні води йдуть просто в поле. Поруч там водовід, який просто повністю залитий каналізаційними стоками».

Сергій Карпов

Після російської анексії Криму очисну станцію внесли до федеральної цільової програми розвитку півострова. Але, за словами російського міністра ЖКГ Криму Сергія Карпова, проблема може бути вирішена не раніше 2019 року. До цього в районі продовжать проводити тільки локальні заходи з очищення стоків, частина з яких продовжить потрапляти в відкрите середовище.

Більшість повідомлень, які надійшли цього року на «гарячу лінію» Ради міністрів із Судака, теж пов’язані з водопостачанням. У багатьох районах міста люди позбавлені питної води. Місцева влада організувала її підвезення, але і цей процес періодично стає проблемним.

Селище без амбулаторії та район без пологового будинку

Не менш часті скарги кримчан на відсутність якісної медичної допомоги в сільській місцевості. За словами Лариси Опанасюк, у Щолкіному, де проживають 10 тисяч чоловік, не працює амбулаторія. Вона в аварійному стані, хоча її потребують не тільки місцеві жителі, але й туристи, які щорічно приїжджають в селище на відпочинок. Представник нинішнього МОЗ Криму пообіцяв, що амбулаторію відремонтують, але не раніше 2018 року.

У Первомайському районі, як з’ясувалося, через відсутність фахівців не працює пологовий будинок. Жінки змушені їздити народжувати за 100 кілометрів ‒ до Сімферополя та до інших прилеглих регіонів.

Керівники району відзначили, що проблеми в місцевій лікарні є також з іншими лікарями-спеціалістами, які не хочуть працювати в сільській місцевості. «У Центральній районній лікарні Первомайського району пологи не приймали все це півріччя (2017 року ‒ КР) і минулого року. Зараз жінки народжують у Сімферополі, Євпаторії та Роздольному. Ми намагаємося вирішити проблему, залучаючи кадри в рамках програми «Земський лікар». Залучаємо лікарів різних напрямків», ‒ каже міністр охорони здоров’я підконтрольного Росії уряду Криму Олександр Голенко.

У Судакській лікарні проблеми, як виявилося, не тільки з фахівцями. «При лікарні немає служби «швидкої допомоги». Автомобілі, які є, досі не переоформлені в ДАІ (ДІБДР ‒ КР) і користуватися ними не можуть. У лікарні рентген-кабінет розташований на четвертому поверсі й вже кілька років не працює, оскільки там не відремонтована покрівля й під час дощів відбувається підтоплення верхніх поверхів», ‒ передає Опанасюк скарги городян.

За словами профільного міністра Голенка, ремонт покрівлі запланований цього року, але процес затягнувся через проблеми з фінансуванням.

Крим залишили навіть трактористи

Проблемою в Криму, за інформацією чиновників, залишається також брак кадрів у сільськогосподарській галузі. «Ми не можемо знайти трактористів. Хоча зарплати у них дуже хороші. На порталі «Робота в Росії» ми бачили вакансії, зарплата у трактористів досягає 80 тисяч рублів. Але ми втратили базу минулими роками. У Криму такі спеціальності не готувалися. А ті, хто має кваліфікацію і досвід, виїхали на материк», ‒ зазначила міністр праці та соцзахисту підконтрольного Росії уряду Криму Олена Романовська.

Олена Романовська

На який материк ‒ український чи російський ‒ виїхали кримські трактористи, вона не уточнила. Однак зазначила, що з сільських регіонів півострова продовжують виїжджати працездатні громадяни. «Дуже серйозно треба працювати над залученням трудових ресурсів ззовні. Найближчими роками населення, наприклад, Первомайського району старітиме. Молодь ще не дасть той приріст робочої сили, який необхідний. Тому що їй ще потрібно закінчити школу, здобути освіту. Потрібні програми з будівництва житла. Скарги щодо пологового будинку свідчать про те, що фахівці сюди не приїдуть, поки тут не буде привабливого соціального пакета», ‒ пояснює ситуацію міністр.

Не зважаючи на те, що інформацію про ці проблеми чиновники Аксьонова озвучують на засіданнях третій місяць поспіль, ми досі не зустріли згадок про них ні в кримських ЗМІ, ні в звітах прес-служби кримського уряду. Хоча скарги кримчан, про які говорять чиновники, характеризують ситуацію на півострові набагато наочніше, ніж гучні цифри про соціально-економічний розвиток.

Ми продовжимо стежити за ситуацією. Наступного разу чиновники Аксьонова зберуться на засідання в Джанкойському районі.

У матеріалі використовується термінологія, вживана на анексованому Росією півострові

Джерело