Гіпертонічний криз – це стан різкого підвищення артеріального тиску (не обов’язково до дуже високих позначок), який проявляється певними симптомами зі сторони нервової системи , а також серцево-судинної.

Гіпертонічний криз немає характерних цифр. Для когось криз – це підвищення АТ до 200 мм. рт . ст., а для іншого – лише при підвищенні АТ до 130 мм. рт. ст. На щастя, гіпертонічний криз зустрічається не так часто і в основному пов’язаний з неправильним лікуванням гіпертонічної хвороби. В деяких випадках може потрібна бути госпіталізація в стаціонар.

Спровокувати гіпертонічний криз можуть: стресові стани, фізичне навантаження, зміна погодніх умов, перевтома через надмірне вживання медикаментів, алкоголю, кави, жирної їжі, а також якщо хворий з гіпертонією з якоїсь причини перестав приймати ліки.

Симптоми гіпертонічного кризу: різка головна біль (в основному у області потилиці , нерідко з відчуттям пульсації в скронях); порушення зору (мерехтіння мурашок перед очима, а іноді часткового випадання поля зору); нудота, інколи рвота; емоційне збудження; почервоніння шкірних покривів і слизових оболонок обличчя; стискаючі болі за грудиною; задишка, яка пов’язана з посиленим навантаженням на лівий шлуночок серця; судоми; холодний піт.

Ускладнення гіпертонічного кризу: зі сторони ЦНС – затьмарення свідомості чи кома (енцефалопатія ), крововилив в головний мозок; серцева недостатність, стенокардія; набряк легень; інфаркт міокарда, аневризма, еклампсія (під час вагітності).

Діагностика гіпертонічного кризу:
1) вимірювання АТ (зазвичай він підвищенний) ;
2) обстеження серцево-судинної системи – підвищенний пульс, проте відсутня тахікардія;
3) при перкусії – розширенні границі серцевої тупості вліво;
4) при аускультації – виявляється розщеплення 2 тону і різкий акцент;

Долікарська допомога : – в очікуванні « швидкої допомоги» .
1.Викликати бригаду швидкої допомоги;
2. заспокоїти людину, в якої даний стан;
3. укласти в ліжко і надати напівсидяче положення;
4. простежити, щоб хворий дихав рівно і глибоко;
5. прикласти до голови холодну грілку чи компрес;
6. надати доступ повітря (відкрити вікно, розстебнути одяг);
7. дати гіпотензивний засіб (той, який раніше приймав хворий);
8. покласти під язик таблетку каптоприлу (чи коринфар, капотен, ніфедипін, кордафлекс ), якщо через 30 хв. покращеннь немає і швидка не приїхала, то можна прийняти ще раз препарат із даного списку, та не більше чим 2 рази!
9. накапати 30-35 крапель настоянки пустирника чи валеріанни, корвалол;
10. для боротьби з відчуттям холоду чи ознобу обкласти хворого теплими грілками;
11. при появі болі за грудиною – прийняти нітрогліцерин (загалом – не більше 3 таб.);
12. опісля надання першої домедичної допомоги повинен діяти медичний персонал. Якщо АТ не знижується, а стан погіршується, розвиваються болі за грудиною, викликайте швидку. Зволікати не можна!
13. вимірюйте артеріальний тиск кожні 20 хв. Іноді, після надання лікарської допомоги, хворому стає набагато краще і госпіталізація не потрібна. Та в деяких випадках – необхідна термінова госпіталізація в стаціонар і подальше лікування!

Лікарська допомога – при неускладненому перебігу кризи внутрішньовенно вводять дібазол і сечогінні препарати .При гіпертонічному кризі 2 типу призначають гемітон, клофелін, каптопресан. В будь – якому випадку, під язик рекомендується покласти ніфедипін чи коринфар.

Ціль лікування гострого стану – це зниження артеріального тиску до звичного рівня (якщо у людини звичний робочий артеріальний тиск 145/90, то не потрібно прагнути до стандартного тиску 120/80 мм. рт. ст. Зниження АТ повинно проходити повільно і плавно (в т.ч . різкий скачок АТ викликає колапс).

Підготувала І.А. Панченко

Джерело