У Криму після анексії російська влада півострова заборонила проведення будь-яких заходів, пов’язаних із Днем Незалежності України. 2016 року в Сімферополі підконтрольний Кремлю прокурор міста заздалегідь повідомив проукраїнських активістів про неприпустимість проведення публічних акцій. Цього дня на всьому півострові в підвищеній бойовій готовності чергують російські силовики. Проте кримчани навіть в умовах придушення свободи зібрань і висловлення думок святкують День Незалежності України.

Кримський громадський активіст, генеральний директор «Національного газетно-журнального видавництва» Андрій Щекун вважає, що через три роки після анексії Криму став ближчим до України, ніж 2014-го року.

Андрій Щекун

– Думаю, що День Незалежності в Криму відзначають багато, просто не роблять це публічно. Ми бачили кілька сміливих акцій у Севастополі й інших містах, але якби не переслідування з боку російських силовиків, то їх було б набагато більше. За моїми відчуттями, з початку окупації Крим став ближче, а багато людей всерйоз задумалися про повернення під юрисдикцію України – принаймні таких людей явно більше, ніж ми можемо собі уявити. З іншого боку, материкова Україна теж працює для того, щоб привабити кримчан освітою, оформленням документів та іншим. Навіть той, хто завжди був проросійським активістом, не може не помічати, що Україна дає більше можливостей.

Житель Севастополя Сергій констатує, що для відкритого святкування Дня Незалежності в Криму потрібно мати сміливість.

– На жаль, за російськими законами вийти на якийсь захід загрожує позбавленням волі. Можна проводити тільки поодинокі пікети, але проукраїнські севастопольці обов’язково відзначать День Незалежності по-своєму. Особливо відчуваєш різницю між вільною й невільною державою, коли перебуваєш у нинішньому Криму, коли за переконання, відмінні від загальноприйнятих, тебе можуть посадити, як це сталося з Володимиром Балухом.

Координатор української громадської ініціативи КримSOS Таміла Ташева зазначає, що з моменту анексії репресії на півострові тільки посилилися.

Таміла Ташева

– Зараз у Росії й у Криму 46 українських політичних в’язнів, із них кримчан – 38 осіб, які перебувають або в СІЗО, або під домашнім арештом, або очікують суду. Все це безпосередньо пов’язано з політичними репресіями, і за три роки вони посилилися. За російськими законами, за так звані несанкціоновані масові акції спочатку заводять адміністративну справу, а на третій раз – уже кримінальну. Згадаймо хоча б нещодавні інциденти із затриманням Сервера Караметова на 10 діб і інших літніх кримськотатарських активістів.

Голова української громадської організації «Євромайдан-Крим» Сергій Мокренюк переконаний, що Україні найважливіше безпосередньо спілкуватися з кримчанами.

Сергій Мокренюк

– Тривожніше за все, що, за даними правозахисників, іде постійне переселення росіян до Криму, а кримчан переміщують на материкову Росію. Відповідно до Римського статуту, це військовий злочин. Ми зі свого боку організували громадянську блокаду півострова, коли це було необхідно, а тепер потрібно встановлювати зв’язки в інших сферах. Дуже важливо, що Україна дозволила кримчанам вступати до вищих навчальних закладів без документів українського зразка, але ще важливіше – доносити до людей в окупації всю цю інформацію. Росіяни вміло створюють альтернативну реальність, яку можна розбити тільки цілеспрямованою роботою з кримчанами. У тому числі й із тими, хто зараз налаштований проти України – не можна впускати жодного шансу перемогти.

(Над текстовою версією матеріалу працював Владислав Ленцев)

Джерело