Вас звільнено, або Як…

Як повідомляють ред…

УІНП звернувся до голови…

Нещодавно керівницт…

Будинок, де жив Сковорода.…

Як раніше було пов…

У Харкові наукову медичну…

Гучний скандал наби…

Через обман до нагороди,…

У Харківському райо…

«
»

Кримчани у вишах України: як минула вступна кампанія-2017

У День знань на материковій Україні пролунав перший дзвоник для як мінімум 200 першокурсників із Криму. Цього року 35 українських вишів пропонували пільгові умови для кримських абітурієнтів. Щоб отримати бюджетне місце, досить було скласти три вступні іспити. Атестат про закінчення школи українського зразка не був потрібним. Кореспондент Крим.Реалії з’ясовував, як на материку відбувалася вступна кампанія для кримчан і які виші користувалися найбільшою популярністю серед абітурієнтів із анексованого півострова.

Цього року кримські школи випустили 9 093 одинадцятикласники. Такі цифри озвучила міністр освіти та науки Криму Наталія Гончарова. Випускники могли вступати до вишів, розташованих як у Криму, так і в сусідній Росії. У них був вибір: або здавати Єдиний держіспит (ЄДІ) і вступати на загальних підставах з російськими абітурієнтами, або складати вступні іспити в самих ВНЗ.

Ще один варіант юнакам і дівчатам з Криму пропонувала Україна ‒ вона вважає їх своїми громадянами й пропонує скористатися правом на отримання вищої освіти.

Плутанина в інформаційній кампанії

Цього року абітурієнти з Криму могли вступати до українських вишів двома способами.

Перший ‒ екстерном пройти навчання в школах, розташованих на материковій частині країни, й отримати сертифікат державного зразка. З цим документом кримчани могли брати участь у зовнішньому незалежному оцінюванні (ЗНО) на загальних підставах. У цьому випадку вони не могли претендувати на пільги та преференції.

Другий спосіб припускав пільгові бюджетні місця для кримчан і не вимагав навчатися екстерном в українських школах. Абітурієнтам треба було звернутися до освітніх центрів «Крим ‒ це Україна», розташованих у вишах. Там вони мали заповнити так звану «освітню декларацію» ‒ внести до спеціального бланка оцінки зі шкільного диплома російського зразка. Після цього вони складали три іспити: українська мова, історія України та екзамен з обраної спеціальності. У вишах, де діяли центри «Крим ‒ це Україна», для абітурієнтів із Криму передбачили квоти на бюджетне навчання ‒ 20% від загальної кількості місць держзамовлення.

На початку вступної кампанії через центри «Крим ‒ це Україна» можна було подавати документи тільки до 12 вишів, розташованих у 7 містах: Києві, Харкові, Дніпрі, Запоріжжі, Миколаєві, Львові та Херсоні. У липні кількість таких навчальних закладів збільшилася до 35.

Це стало можливим з набуттям чинності законом України №6116, який ініціював колишній перший проректор Херсонського національного університету Олександр Співаковський. Документ передбачає 1000 бюджетних місць для кримчан, але ці пільги поширюються тільки на виші чотирьох південних областей України: Херсонської, Запорізької, Миколаївської та Одеської. Цей закон набув чинності в середині вступної кампанії, і для того, щоб його реалізувати, Міносвіти просто збільшило кількість ВНЗ, до яких кримчани можуть вступити за спрощеною процедурою.

На думку експерта Центру громадянської освіти «Альменда» Олега Охредька, у цих нововведеннях є як плюси, так і мінуси.

«Плюси ‒ це додаткові місця, додаткові виші, додаткові можливості. Мінуси ‒ це було зроблено досить-таки пізно, у червні. І не всі кримчани встигли отримати повноцінну інформацію. Це внесло певну плутанину в інформаційну кампанію», ‒ сказав Олег Охредько в коментарі для Крим.Реалії.

Абітурієнтів стало більше

Цього року для кримчан виділили 2604 місця держзамовлення. Про це Крим.Реалії повідомив директор департаменту вищої освіти Міністерства освіти й науки України Олег Широков.

«Зокрема, у вишах Херсонської області було виділено 273 місця, Одеської ‒ 889, Миколаївської ‒ 176, Запорізької ‒ 468», ‒ сказав він.

За його словами, усього до освітніх центрів «Крим ‒ це Україна» звернулися 1 076 абітурієнтів, з них вступили приблизно 200 осіб. Точні відомості представник МОН пообіцяв надати тільки наприкінці вересня, коли вступна кампанія офіційно завершиться.

Олег Широков додав, що ця інформація не враховує абітурієнтів із Криму, які вступали на загальних підставах. Тобто тих, хто екстерном навчався в школі на материку, має сертифікат українського зразка. МОН не веде облік таких абітурієнтів.

Минулого року через освітні центри «Крим ‒ це Україна» в українські ВНЗ вступили 153 абітурієнти. Тобто цього року, за попередньою інформацією, їх кількість збільшилась на 50 осіб. Популярними серед кримчан були Київський національний економічний університет ім. Гетьмана (звернулися ‒ 82, зараховані ‒ 31) і Херсонський державний університет (звернулися ‒ 157, вступили ‒ 15). Найбільш затребуваним виявився відтворений у Києві Таврійський національний університет ім. Вернадського. Туди подали документи 118 абітурієнтів із Криму, на перший курс зарахували 67.

Перші сльози в ТНУ

Ректор ТНУ Володимир Казарін вважає, що цьогорічна вступна кампанія в університеті була успішною. За його словами, окрім кримчан, до ВНЗ вступили багато молодих людей з інших регіонів України, що дозволило ТНУ значно підвищити свої показники.

«Рік тому, за підсумком вступної кампанії ми набрали 226 осіб. Серед них людей 40-50 ‒ це державне замовлення, 40-50 ‒ заочники, інші ‒ контрактники. У 2017 році ми набрали більше ніж 1060 чоловік, тобто у нас зростання майже в 5 разів. У нас було 5 610 заяв від абітурієнтів. Тобто конкурс був 1:5. Я цього року перші сльози побачив у тих, хто не дотягнув 1-2 бали й засмутився», ‒ розповів Казарін.

Володимир Казарін

За його словами, велика частина вступників ТНУ влітку ‒ це першокурсники. Але серед них є і ті, хто вступив до магістратури або перевівся з кримських вишів.

Володимир Казарін

«У нас триває кампанія для тих, хто переводиться на другий, третій, четвертий курс і на магістерську програму з Криму. Тому що ми ‒ уповноважений ВНЗ щодо всіх кримських вишів, включаючи Севастополь. Вона теж досить активно проходить, тому що в Криму божевільним чином підвищили ціну за платне навчання. Вона стала більшою, ніж у Київському національному університеті. Тому звідти посилився потік дітей, які не мають грошей, щоб там платити таку божевільну оплату», ‒ сказав ректор ТНУ.

Володимир Казарін повідомив, що зараз колектив викладачів і студентів університету становить 3200 осіб. Минулого року виш випустив майже 900 студентів, із них 50 осіб ‒ це кримчани та вихідці з непідконтрольної Україні території Донецької та Луганської областей.

Але приплив абітурієнтів породив нові виклики ТНУ в Києві. Тепер студентам не вистачає місць у гуртожитках, і керівництво студмістечка переробляє двомісні кімнати на тримісні, а тримісні ‒ на чотиримісні. До того ж, виш веде переговори з іншими київськими університетами з проханням поселити студентів ТНУ.

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *