«
»

Сіра зона для бізнесу: чому кримські підприємства працюють у збиток?

За повідомленнями Міністерства інформації Криму, 43% великих і середніх кримських підприємств працюють у мінус. Найбільше таких ‒ у сфері готельного бізнесу та громадського харчування (майже чверть від загальної кількості). На другому місці ‒ підприємства промисловості та сфери транспортування й зберігання ‒ 21% і 16% відповідно. Загальна сума збитків кримського бізнесу за першу половину 2017 року склала 4,5 мільярда рублів. Якщо порівнювати Крим з російськими регіонами, то за рівнем економічного розвитку він опинився на 36-му місці з 92-х.

​Екс-міністр курортів і туризму Криму Олександр Лієв зазначає, що навіть до анексії прибутків кримських підприємств не вистачало, щоб півострів сам себе забезпечував.

‒ Туристичний бізнес у Криму надприбутковим ніколи не був. Ми не згадаємо жодного місцевого олігарха, який розбагатів на курортниках. Крим не дуже відрізнявся в кращу сторону й менеджментом. Прибутковий курортний сезон можливий, тільки якщо він триває не менше чотирьох з половиною місяців, чого на півострові домогтися ніяк не вдавалося. В першу чергу в Криму заробляли аграрії, завдяки Північно-Кримському каналу. Успішно функціонували газовидобувна сфера, транспортна ‒ за рахунок портів, і промисловість ‒ перш за все, хімічна. Туризм був на сьомому-восьмому місці. Всього кримські платники податків давали до українського бюджету 40 мільярдів гривень, але регіон був дотаційним.

Олександр Лієв

Олександр Лієв підкреслює, що навіть такий рівень роботи кримських підприємств був міцно зав’язаний, з одного боку, на поставках різної сировини з українського материка, а з іншого боку ‒ на торгівлі з іншими регіонами України.

Олександр Лієв

​‒ Нехай на місце українських кораблів прийшли російські, але їх недостатньо. Крим в умовах сірої зони заробляти не може ‒ це абсолютно очевидно. До припинення окупації півострова кримський бізнес неминуче зазнаватиме збитків ‒ йому залишаються тільки дотації з російського бюджету.

Олександр Лієв

Колишній кримський підприємець Сергій Боженко констатує, що півострів перетворюється на заштатний регіон за прикладом російських.

‒ Ініціативні люди йдуть з малого бізнесу. У Криму він тепер буде розбудовуватися, як в російських регіонах: є таксі, ресторани, перукарні, а є великі мережі й державні підприємства. У глибинці завдання людини ‒ влаштуватися на держслужбу з непоганими зарплатами та стабільністю. Зараз у Криму багато вчорашніх дрібних підприємців точно так само намагаються пробитися на подібну роботу: вона обіцяє ще й високу пенсію. Що ж до середнього бізнесу, то він опинився в дещо вигіднішому становищі. Через санкції до Криму бояться заходити великі торгові мережі з Росії, тому залишається простір для місцевих. Якщо ситуація зміниться, їх тут же зметуть російські бізнес-монстри.

Сергій Боженко передбачає, що великі держпідприємства в Криму показують збитки для того, щоб їх приватизували наближені до російської влади бізнесмени.

Експерт ринку продовольчих товарів Андрій Александров робить висновок, що головний бич кримських підприємців у російських реаліях ‒ податки.

‒ Податкове навантаження на середні й особливо дрібні підприємства дуже велике. У порівнянні з російськими регіонами, півострів у першій п’ятірці за цим показником. Зазвичай ніхто не може дозволити собі показувати збитки, оскільки це може привести до таких неприємностей, як виїзна податкова перевірка. Плани донарахувань у подібних перевірок ‒ мільйони рублів. В український період такими сумами податки не вимірювали.

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *