«
»

Без світла через санкції: чому в Криму відклали запуск ТЕС

Російська влада знову зсунула терміни запуску нових ТЕС у Криму. Уряд Росії ухвалив, що перша черга електростанцій у Сімферополі та Севастополі буде введена в експлуатацію тільки в травні 2018 року. Також була зсунута дата запуску ТЕС малої потужності в Саках. Кореспондент Крим.Реалії з’ясовував, чому російська влада не змогла збудувати станції вчасно.

Згідно з початковим проектом, першу чергу ТЕС у Севастополі та Сімферополі планували запустити вже у вересні 2017 року. Запуск другої черги був запланований на березень 2018 року.

Однак цього літа Міністерство енергетики Росії повідомило про те, що нові кримські електростанції будуть введені в експлуатацію не раніше першого кварталу 2018 року.

31 серпня російський уряд ще більше зсунув терміни запуску обох ТЕС. Прем’єр-міністр Дмитро Медведєв підписав постанову, відповідно до якої першу чергу парогазових установок на Севастопольській та Сімферопольській ТЕС введуть в експлуатацію 19 травня 2018 року, а другу ‒ 18 червня 2018 року. Термін початку комплексного випробування першої черги ‒ 16 травня, другої ‒ 15 червня.

Майбутня ТЕС у Севастополі, листопад 2016 року

Будівництво нової ТЕС малої потужності ‒ 100-120 МВт ‒ також відбувається в Саках. Її планували запустити вже наприкінці цього року. Проте 6 вересня стало відомо, що введення в експлуатацію Сакської ТЕС також відклали до початку 2018 року. Про це сказав заступник міністра енергетики Росії В’ячеслав Кравченко в кулуарах Східного економічного форуму.

«Був оголошений конкурс із закінченням будівництва наприкінці цього року. Компанія може не встигнути, і термін введення може бути перенесений на початок наступного року», ‒ зазначив Кравченко.

3 мільярди рублів у трубу

За допомогою нових ТЕС у Сімферополі та Севастополі російська влада хоче забезпечити надійне електропостачання Криму. Як відомо, до 2015 року півострів споживав електроенергію з материкової України. Однак постачання було припинене, адже невідомі підірвали опори ЛЕП, що передають струм до Криму. А потім під тиском учасників акції з громадянської блокади Криму Україна відмовилася пролонгувати контракт із Росією на постачання електроенергії.

Як альтернативу енергопостачання з материкової України Росія протягнула на півострів через Керченську протоку так званий енергоміст. Він являє собою чотири кабельних лінії, що передають електрику з Кубані сумарною потужністю 810 МВт.

Запуск другої гілки енергетичного мосту з Кубані до Криму 15 грудня 2015 року

Цього півострову не вистачає, тому Росія вирішила забезпечити Крим власною генерацією. Для цього упродовж 2016 року з Краснодарського краю через Керченську протоку протягнули газопровід. Його довжина склала 395 кілометрів, а пропускна спроможність ‒ 4 млрд кубометрів на рік. На будівництво газопроводу було виділено 3 мільярди рублів. Міністр енергетики Росії Олександр Новак оголосив, що трубою на півострів надходитиме 2,2 млрд кубометрів, з них близько 1,5 млрд ‒ для двох нових теплоелектростанцій у Сімферополі та Севастополі.

Будівництво ТЕС здійснює ТОВ «Технопромекспорт» ‒ компанія, створена держкорпорацією «Ростех» у 2014 році. На це в російському державному бюджеті передбачено 71 млрд рублів. Будівництво станцій йшло за планом до червня цього року, але влітку навколо цих об’єктів спалахнув гучний міжнародний скандал. Німецька корпорація Siemens повідомила, що дві турбіни їхнього виробництва були незаконно перевезені до Криму. Компанія стверджує, що, згідно з контрактом, вона продала свої установки для ТЕС на Тамані. Однак їх перемістили до Криму для використання на будівництві станцій у Сімферополі та Севастополі, а це заборонено санкціями Євросоюзу.




Embed code

Copy and paste the embed code below. The code changes based on your selection.

The code has been copied to your clipboard.

Video size

width

x

height

pixels


Турбо-конфуз Siemens в Криму



Share this video

0:01:42



0:00:00
/0:01:42






Завантажити на комп'ютер

Цей скандал обернувся тим, що Siemens вийшла з російської компанії «Інтеравтоматика», а до посадових осіб, причетних до перевезення турбін до Криму, були застосовані європейські санкції.

Зараз німецька компанія намагається через суд домогтися розірвання контракту з продажу турбін Росії. В рамках цього процесу Siemens подала заяву, в якій корпорація вимагає накласти арешт на установки, перевезені до Криму. Проте 18 серпня Арбітражний суд Москви відмовив у цьому концерну.

«Вимкнення триватимуть»

Російські та українські експерти в галузі енергетики припускають, що запуск ТЕС у Сімферополі та Севастополі був відкладений саме внаслідок скандалу з турбінами Siemens. Представник Фонду національної енергетичної безпеки Станіслав Мітрахович вважає, що терміни запуску станцій були перенесені просто через відсутність фахівців, які можуть працювати з обладнанням німецької компанії.

Станіслав Мітрахович

«Мабуть, розшукують фахівців, як у Росії, так і, можливо, за її межами, які розуміють, як функціонують турбіни Siemens і що потрібно робити, щоб їх зрештою запустити. Це і вимагає часу, саме згаданих півроку. Можливо, навіть більше», ‒ вважає Станіслав Мітрахович.

З ним згодний його український колега ‒ директор енергетичних програм Центру світової економіки й міжнародних відносин Валентин Землянський.

Валентин Землянський

Валентин Землянський

«Щодо будівництва газопроводу, який підтягували до цих ТЕС, питань не було. Тому, швидше за все, там основна проблема в пусконалаштуванні. Доправити турбіни ‒ це половина справи, їх ще поставити треба», ‒ сказав аналітик у коментарі для Крим.Реалії.

При цьому експерти вважають вкрай малоймовірним, що Siemens доб’ється повернення свого обладнання і на кримських ТЕС будуть встановлені турбіни іншого виробництва.

А у відтермінуванні запуску станції під Саками, на думку фахівців, опитаних кореспондентом Крим.Реалії, причини інші. Російський експерт Станіслав Мітрахович звернув увагу на те, що при її будівництві турбіни Siemens взагалі не застосовуються. За його словами, наразі в районі Сак діє невелика ТЕЦ, що виробляє лише 12 МВт. Її планують розширити, щоб вона виробляла потужність, у 10 разів більшу.

Станіслав Мітрахович

«Там застосовують тільки російські технології. Але цей проект перенесуть на 2018 рік з 2017. Мабуть, теж виникли технічні проблеми. Не завжди потрібно мати турбіни Siemens, щоб отримати технічні ускладнення, а потім їх долати», ‒ вважає Мітрахович.

За словами експерта, ситуація із Сакською ТЕС пов’язана з тим, що у Росії мало досвіду в створенні великих енергетичних об’єктів, і тому виникають технічні проблеми.

У зв’язку з тим, що запуск електростанцій відтермінований як мінімум до весни наступного року, Крим житиме в умовах енергодефіциту. За прогнозами Станіслава Мітраховича, півострів матиме проблеми з піковим споживанням взимку та влітку, якщо до того моменту не будуть запущені нові станції.

Станіслав Мітрахович

«Під час піків є ризики, тому що через енергоміст надходить близько 800 МВт, решта ‒ це власне виробництво. А споживання доходить на піках до 1,4 ГВт. І коли не вистачає електрики, відбуваються тимчасові вимкнення. Такі речі відбувалися минулої зими й цього літа», ‒ сказав експерт.

Станіслав Мітрахович не виключає, що майбутньою зимою вимкнення торкнуться не тільки Криму, але й Краснодарського краю сусідньої Росії. За прогнозами експерта, на півострові без власної генерації навряд чи станеться «блекаут» зразка 2015 року, але короткочасні планові вимкнення на піку споживання є дуже ймовірними.

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *