(Останнє слово одного з лідерів кримськотатарського національного руху Ільмі Умерова, сказане ним у підконтрольному Росії Сімферопольському районному суді 20 вересня 2017 року)

Я не вважаю себе винним перед Росією в чому б то не було! Це вона винна переді мною! Це вона вчинила акт агресії щодо України, окупувавши й анексувавши мою Батьківщину ‒ Крим!

Мене судять за сфабрикованою справою. І, звичайно, не за мої висловлювання в конкретній телевізійній програмі, а за політичні переконання й погляди, які я не приховую.

Не визнаючи юрисдикцію Росії в Криму, я вважаю за можливе повернення Криму тільки ненасильницьким шляхом, думаю, що ефективне посилення економічних санкцій привело б до того, що РФ сама ухвалила б рішення про повернення Криму під юрисдикцію України.

Таким чином, моя думка повністю збігається з позицією всього цивілізованого світу. Підтвердженням тому є численні міжнародні акти й договори, а також резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 27 березня 2014 року та 19 грудня 2016 року, в яких ООН підтверджує суверенітет і територіальну цілісність України в її міжнародно визнаних кордонах і не визнає законності якої б то не було зміни статусу АРК та м.Севастополя, яка ґрунтується на результатах «загальнокримського референдуму», що відбувся 16 березня 2014 року, оскільки цей «референдум» не має законної сили, а також визнає Крим невід’ємною частиною України, яка перебуває під тимчасовою окупацією Російською Федерацією.

Ще раз нагадаю, що згідно з ч.4 ст.15 Конституції РФ закріплюється пріоритет міжнародного права над внутрішнім законодавством. Окрім того, навіть ваш президент Путін недавно, коментуючи висловлювання одного з російських чиновників з приводу зовнішньої політики, сказав: «Кожна людина має право на власну думку».

Ще хочу підкреслити, що є межі між Україною та Росією, які визнані як самими цими двома країнами, так і в усьому світі. І я, швидше, виступаю за відновлення територіальної цілісності як Росії, так і України в їх міжнародно визнаних кордонах, що утворилися при розвалі СРСР в 1991 році. А зміни 2014-го року ‒ це результат агресії з боку Росії, анексії Криму та встановлення в Криму де-факто російської влади. Ці зміни не можуть вважатися легітимними.

У подіях лютого-березня 2014 року кримськотатарський народ виявив свою тверду громадянську позицію прихильності цілісності України й досі, в переважній більшості, її не змінює. Саме за таку позицію кримськотатарський народ опинився під катком репресій російської окупаційної влади, яка де-факто встановилася в Криму, що знайшло відображення в резолюції ГА ООН «Положення в галузі прав людини в АРК і Севастополі (Україна)» від 19 грудня 2016 року:

«Засуджуючи серйозні порушення та зловживання, вчинені щодо жителів Криму, включаючи позасудові вбивства, викрадення, насильницькі зникнення, політично мотивовані кримінальні переслідування, дискримінацію, утиски, залякування, насильство, довільні затримання, тортури й жорстоке поводження з ув’язненими, та їх переведення з Криму до Російської Федерації, а також порушення інших основних свобод, зокрема свободи вираження думок, свободи релігії або переконань…»

Що стосується конкретно справи проти мене, то під час судових засідань, які тривають з травня, підтвердилася абсолютна неспроможність звинувачення, яке повністю розсипалося. Демонізована ФСБ насправді виявилася не в змозі навіть за цілий рік як слід сфабрикувати кримінальну справу на три томи. Однак це не завадило прокурору попросити для мене обвинувальний вирок.

Захисники спрацювали добре, їм я вдячний!

Нас влаштовує тільки виправдувальний вирок, будь-яке інше рішення буде оскаржене в наступному рівні суду, потім у міжнародних судах.

Втім, ілюзій не маємо, виправдувального вироку не очікуємо.

Сьогодні в Криму зрадники України судять тих, хто не зрадив!

Зрадники судять патріотів!

Боротьба триває, незалежно від змісту вироку!

Кримськотатарський народ обстоює тут безпеку всього цивілізованого світу. Якщо агресія Росії щодо України й Криму залишиться безкарною, це стане прецедентом, через який остаточно зруйнується весь світовий порядок.

Закінчу виступ рядком з національного гімну кримськотатарського народу:

«Ант еткенмен, сез бергенмен, міллет ичюн ольмеге…»

«Я поклявся, я дав слово, за народ свій померти…»

До зустрічі в Гаазі!

Ільмі Умеров, один із лідерів кримськотатарського народу

Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов’язково відображають позицію редакції

Джерело