Підконтрольна Кремлю влада Криму вважає перекидання води з Тайганського водосховища, розташованого в Білогірському районі півострова, найкращим варіантом для вирішення проблем водозабезпечення Північного Криму.

«Вивчення цього питання показало, що найбільш прийнятним варіантом є перекидання води з Тайганського водосховища: частково руслом Північно-Кримського каналу, частково ‒ трубопроводом із будівництвом відповідних гідротехнічних споруд», ‒ заявив віце-прем’єр російського уряду Криму Юрій Гоцанюк.

Подібна заява викликає подив у кримських громадських активістів, із огляду на те, що Тайганське водосховище вже два роки поспіль не має корисного запасу води.

Тайганське водосховище, 31 жовтня 2017 року

Ідея перекидання води з Тайганського водосховища в Північний Крим виникла від повної безвиході, однак не має перспектив
Олег Зубков

«Ідея перекидання води з Тайганського водосховища в Північний Крим виникла від повної безвиході, однак, на моє переконання, не має ні перспектив, ні належного ефекту», ‒ прокоментував новину Крим.Реалії господар кримського парку левів «Тайган» Олег Зубков.

За його інформацією, води в Тайганському водосховищі майже не залишилося.

«По-перше, не потрібно бути фахівцем, щоб переконатися в очевидному ‒ води в Тайганському водосховищі майже немає, гребля стоїть суха й розсихається, на дні водосховища з 35 мільйонів кубічних метрів залишилася калюжа в один мільйон кубічних метрів. Цієї води не вистачить навіть напоїти парк левів «Тайган», а не те що Північний Крим. Так, поруч є ще Білогірське водосховище, але воно теж «на мілині», його потужностей ледве вистачає, щоб забезпечувати водою Керч, Судак, Феодосію. Обсяг у ньому досягає 20 мільйонів кубічних метрів води навесні, після танення снігів, і зменшується до п’яти-шести кубометрів до кінця курортного сезону. По-друге, ці кілька мільйонів кубометрів води майже не дійдуть до Північного Криму, оскільки транспортування води висохлим дном Північно-Кримського каналу приведе до втрати води в 50-60 відсотків. Те, що дійде до Північного Криму з Білогірського (через Тайганське) водосховища ‒ буде «сльозами» проти того, що потрібно Північному Криму, щоб хоча б вижити, а не розвиватися. Північному Криму для відновлення втрачених галузей народного господарства потрібні мільярди кубометрів прісної води, й залишки всохлого Тайганського водосховища Північний Крим не врятують. Якщо сьогодні меліоводгосп не може видати техумови з серпня 2017 року на подачу 90 тисяч кубометрів води для об’єкта природно-заповідного фонду Росії, яким є парк левів «Тайган», то про яке водопостачання Північного Криму може йтись?» ‒ зазначив Олег Зубков.

Олег Зубков

На думку кримського бізнесмена, є два шляхи вирішення водної проблеми Криму.

Перше ‒ це домовлятися з Україною про відновлення подачі дніпровської води через Північно-Кримський канал
Олег Зубков

«Я бачу вирішення проблеми водопостачання Північного Криму й Криму в цілому в роботі у двох напрямах. Перше ‒ це, як завгодно й на яких завгодно умовах, домовлятися з Україною про відновлення подачі дніпровської води через Північно-Кримський канал. У порівнянні зі 100 мільйонами доларів, які Росія платила Україні за оренду бази ВМФ у Севастополі, це коштуватиме набагато дешевше. Другий напрямок ‒ це налагодження та забезпечення нормального цивілізованого інвестиційного клімату в Криму. Для того, щоб інвесторам було не страшно, цікаво й вигідно заходити в Крим. І тоді проекти опріснювальних станцій росли б у Криму, як гриби після дощу. Чого-чого, а морської води навколо півострова ‒ скільки хочеш. Проекти опріснювальних установок типові й успішно працюють у багатьох країнах світу, а коштують вони не мільярди, а мільйони доларів, що посильно навіть середнім підприємцям. Головне, щоб правила гри, а, вірніше, ведення бізнесу, у російському Криму були чесні, а ось до цього, на жаль, ще, очевидно, далеко», ‒ сказав Зубков.

Кримськотатарський громадський активіст Алі Хамзін вважає, що проблему водопостачання Криму внутрішніми силами вирішити не вийде.

Ніякими опріснювачами цю проблему не вирішити
Алі Хамзін

«Ніякими опріснювачами або системою опріснювачів цю проблему майбутнього ‒ найбільшу гуманітарну катастрофу ‒ не вирішити. Упевнений, цією тематикою проблеми займеться ООН. Вона може бути вирішена тільки шляхом перекидання додаткових водних ресурсів ззовні. Як і в якій формі це буде ‒ час покаже», ‒ сказав Крим.Реалії Алі Хамзін.

Алі Хамзін

Аналогічну думку для Крим.Реалії висловлює і кримськотатарський громадський активіст Нурі Бейтулаєв.

Проблема вирішиться, коли Північно-Кримський канал заповниться дніпровською водою
Нурі Бейтулаєв

«Проблема вирішиться, коли Північно-Кримський канал заповниться дніпровською водою. Або тоді, коли Крим повернеться до України, або тоді, коли до України прийде проросійське керівництво. Використання для потреб сільгоспу, промисловості, армії приведе до заміни підземної прісноводної води на солону морську й до екологічної катастрофи. Військові частини зможуть продовжувати функціонувати і в умовах безводної пустелі, а от інші…», ‒ зазначив громадський активіст.

Громадський діяч Аркадій Шарапов переконаний, що проблема водопостачання Криму буде лише посилюватися.

«Ситуація з водопостачанням Північного Криму ніяка. Немає ніякого водопостачання й не буде. Чи можна вирішити цю проблему? Звичайно. Потрібно всього лише повернути Крим до складу України, запустити Північно-Кримський канал і почекати років п’ять-десять, поки екосистема не налагодиться. А так буде тільки гірше. Втім, Росію це мало хвилює», ‒ повідомив Крим.Реалії громадський активіст.

Проблему водопостачання Північного Криму можна вирішити тільки державною програмою із встановлення опріснювальних установок
Сергій Дудченко

Більш оптимістичний проросійський громадський діяч Сергій Дудченко.

«Проблему водопостачання Північного Криму можна вирішити тільки державною програмою із закупівлі та встановлення опріснювальних установок. Досить цікавий проект розроблений в Ізраїлі, де собівартість літра опріснення води дуже низька. Система свердловинного буріння, яка використовується зараз, у результаті призведе до екологічної катастрофи», ‒ сказав Крим.Реалії Сергій Дудченко.

Сергій Дудченко

Також розраховує на вирішення проблеми й проросійський громадський активіст і блогер Олександр Горний.

«Крим від початку був регіоном із обмеженими водними ресурсами, тим більше на півночі. Північно-Кримський канал давав додатковий обсяг води, але й без нього раніше жили. Ми вже три роки живемо без дніпровської води й адаптувалися, зокрема й сільське господарство. Це хороша можливість задуматися про економію води в побуті, заміну труб, крапельне зрошення й опріснення води. Я не вважаю, що потрібно в Криму упиратися в сільське господарство, потрібно розвивати те, що можливо. В першу чергу ‒ туризм, санаторне лікування, виробництво. Якщо раптом буде не вистачати власної сільгосппродукції, то з відкриттям (Керченського ‒ КР) мосту це перестане бути навіть теоретичною проблемою. Але, звичайно, проблема була і є. Нічого в цьому страшного немає, є успішні приклади інших країн, де є нестача води», ‒ повідомив Крим.Реалії Олександр Горний.

У матеріалі використовується термінологія, вживана на анексованому Росією півострові

Джерело