100 років тому, 7 листопада (за сучасним стилем) 1917 року, більшовики в Росії захопили владу. Після анексії в Криму знову святкують річниці революції.

У 2014 році цей день ще відзначали без особливого розмаху, а через рік центральними вулицями міст пройшли паради з комуністичними прапорами, червоними кульками та радянськими гаслами. Це повторилося й у 2016-му році. Але найгучніші заходи заготовили на 100-річну дату революції в Росії ‒ 7 листопада 2017 року. Головний посил пропагандистів ‒ розповідь про те, як кримчани одностайно підтримали новий уряд у 1917 році.

З таким меседжем не згодний кримський історик, координатор Таврійської гуманітарної платформи Андрій Іванець.

Тоді були популярні російські есери, українські есери, кримськотатарські списки й тільки потім ‒ більшовики
Андрій Іванець

‒ Звичайно, це міф. У Таврійській губернії ‒ Криму ‒ в той час панували не пробільшовицькі настрої. Ми можемо про це судити за результатами виборів до Всеросійських установчих зборів, що відбулися в листопаді 1917 року. На цих виборах за більшовиків віддали свої голоси 5,5 відсотків кримчан. Тоді були популярні російські есери, українські есери, кримськотатарські списки й тільки потім ‒ більшовики. При цьому сильна пропаганда більшовиків і пібтримка збройних сил дали можливість впливати на політичну ситуацію. Червоні повністю захопили владу над Кримом вже в січні 1918 року. Їм вдалося перетягнути на свою сторону склад Чорноморського флоту, при цьому кримськотатарський національний рух та українські національні організації, що діяли в Таврійській губернії, не сприйняли переворот.

Андрій Іванець

Головний кримський комуніст Леонід Грач згадує про річницю Жовтневої революції як про головне свято.

‒ Саме тут кувався інтернаціоналізм, радянський патріотизм. Крим і сьогодні тримається на ідейному корінні, радянському коріні, ностальгічному корінні. Тому Крим не схильний до декомунізації, хоча деякі діячі вже аксьоновського розливу, псевдовчені, намагаються нав’язати відмову від комунізму. Намагалися зносити пам’ятник Леніну в Судаку, Феодосії, але ми цьому перешкоджали. Ми скажемо: геть олігархічний капіталізм з Росії, геть багатіїв, які живуть за рахунок народу. Сам народ викинули на смітник, молодь обезголовлена, з точки зору знання історії. Народ має сказати «Геть!», так далі жити не можна.

Леонід Грач

Історик Іванець також вважає, що в нинішній ситуації в Криму спроби декомунізації не знайдуть підтримки.

‒ Справжня декомунізація в цій ситуації неможлива. Навпаки, ми бачимо комунізацію влади в умовах окупації. Наприклад, в Сімеїзі відновили пам’ятник Леніну, якого там давно не було. Глибокої декомунізації в умовах окупації не проглядається.

Кандидат історичних наук Геннадій Єфименко вважає, що в самій Росії, під контролем якої перебуває Крим, до революції 1917 року ставляться нейтрально. В Україні відбувається процес декомунізації, але не варто забувати про наявність зовнішніх чинників.

‒ Якби поруч у нас не було сусіда Росії, можна було б вважати, що точка неповернення (процесів декомунізації ‒ КР) пройдена.

Верховна Рада України закликає бойкотувати російське свято й нагадує, що Крим де-юре є територією України, і на нього поширюється закон про декомунізацію, що забороняє проведення подібних заходів.

(Над текстовою версією матеріалу працювала Інна Аннітова)

Джерело