«Не бійтеся відкрити двері свого серця і дому навстіж Христові», – владика Василь (Івасюк) у Надвечір’я Різдва Христового
У Навечір’я Різдва Христового єпарх Коломийський владика Василь (Івасюк) помолився у храмі Святого Архистатига Михаїла, що в Снятині.
На парафію з собою архиєрей привіз Вифлиємський вогонь миру. Після зустрічі й теплих привітань, владика розпочав Божественну Літургію. Разом з архиєреєм співслужили: парох митрофорний протоієрей Теодор Оробець, який є даканом Снятинським, о. Василь Бобер, о. Іван Гаврилаш, о. Роман Скрипнюк, о. Михаїл Луканюк та отець-емерит Тарас Чепіль.
Звертаючись до вірних зі словом проповіді владика сказав: «Пресвята Діва породила Світло, яке назавжди змінило історію людства. Різдвяна ніч стала джерелом надії на спасіння. У своїй убогості і приниженні Господь заявляє і проголошує, що справжня сила і свобода поважає слабких і допомагає їм. Різдвяної ночі Господь бездомний і обездолений був тим, котрий немає місця за столом в жодному домі і навіть на вулицях міста не знайшов собі місця. І тому пастухи були першими адресатами Благої вісті. У Вифлеємському Богонемовляті Спаситель виходить назустріч людям доброї волі. Тому не бійтеся відкрити двері свого серця і дому навстіж Христові, щоби з усією відповідальністю і милосердям гостинно прийняти спраглого, іноземця, хворого, біженця, мігранта та ув’язненого».
Далі владика навів приклад, пригадавши історію про чоловіка, який відмовився йти до храму на Різдвяну службу, бо не вірив у прихід Месії. «Читаючи газету він почув шум під вікном і вийшов подивитися, що сталося, – продовжував проповідник. – Два горобці вдарилися у вікно і впали на землю. Інші птахи сиділи на гілках дерев і трусилися від холоду. Невіруючий чоловік мав добре серце і підібрав травмованих пташок та заніс їх до теплого сараю. Він сподівався, що усі інші пташки полетять слідом за ним і переживуть холод. Чоловік залишив двері відчиненими, але жоден птах не зрушив з місця. Тоді чоловік почав приманювати горобців хлібними крихтами, виклавши ними дорогу аж до сараю. І в цьому випадку голодні пташки не зайшли в середину і навіть не наблизилися до будівлі. Тоді чоловік спробував загнати їх у сарай до теплішого приміщення, але і цього разу не вийшло. Зрештою втомлений чоловік подумав: “Якби я тільки міг їм пояснити, що хочу допомогти і спасти від лютого холоду. Вони не розуміють людської мови, а я не можу говорити їхньою. Одинокий вихід, на хвилинку стати горобцем і так вирішити питання”. Цієї миті вдарили церковні дзвони і чоловік впав на коліна посеред глибокого снігу, відчувши в серці мир, про який співають ангели різдвяної ночі, мовлячи: “Дякую тобі, Боже, що Ти став одним із нас”. Це все, що міг промовити чоловік».
Після богослужіння владика привітав священнослужителів та вірян з наближенням свята Різдва Христового. Взаємні вітання та многолітня прозвучали й від духовенства. Після чого єпарх положив скульптуру новонародженного Христа до вертепу, що встановлено в храмі. Завершились відвідини архиєрейським благословенням, яке владика уділив через мирування.
Діана Чавага, прес-секретар єпархії
diocese.ko.if.ua/se/sites/ep/59667