«На цьому Синоді центральною темою буде «Боже Слово і Катехизація», — Блаженніший Святослав про цьогорічний Синод Єпископів УГКЦ
З 2 по 12 вересня 2018 року у Львові-Брюховичах відбуватиметься щорічний Синод Єпископів Української Греко-Католицької Церкви. Про те, як проходитиме одна з найголовніших подій року в Церкві, над чим роздумуватимуть синодальні отці Департаменту інформації УГКЦ розповів Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав.
Блаженніший Святославе, за кілька днів розпочнеться черговий щорічний Синод єпископів у нашій Церкві. Розкажіть, будь ласка, що таке Синод і чому ця подія є важливою не тільки для єпископів, які зберуться, а для всієї УГКЦ і вірних у цілому світі?
Духовний зміст події, яку ми називаємо Синодом, можна почерпнути з Євангельської розповіді, коли воскреслий Ісус Христос крокував з двома апостолами-учнями по дорозі до Емаусу. Він сам прийшов до своїх учнів і крокував з ними у дорозі. Це крокування разом у товаристві з воскреслим Спасителем і є синодом: спільним шляхом.
Ми знаємо, що в тій дорозі до Емаусу Христос картав учнів за їхню зашкарублість сердець, але й пояснював їм Писання, розкривав зміст Божого Слова. А в кінці, коли учні збагнули, що це сам Воскреслий Спаситель, вони самі себе запитували: «А чи не горіло наше серце тоді, коли він до нас промовляв і пояснював Писання?»
Отож, ми можемо сказати, що подія Синоду, яка відбувається у нашій Церкві раз на рік, відповідає змісту і духу цієї розповіді. Тому що всі наші єпископи з цілого світу, з усіх континентів зійдуться на синодальне діяння, як любив говорити Блаженніший Любомир. Будемо десять днів крокувати разом дорогою слухання Божого Слова і дорогою розрізнення Його святої волі щодо життя і розвитку нашої Церкви як в Україні, так і на поселеннях.
Але Синод із просто зустрічі єпископів станеться тоді, коли до нас прийде Воскреслий Христос. І синодальні наради завжди є виявом сопричастя, видимим знаком невидимої присутності і дії між нами Святого Духа.
А яка місія кожного окремого єпископа на Синоді?
Хотів би сказати, що кожен єпископ має три рівні відповідальності, три рівні служіння.
Перше – єпископ відповідає за свою єпархію. Він мусить дбати про своїх вірних, про їхнє життя і розвиток, про навчання віри, про своїх священиків, монашество.
Другий рівень його обов'язку, служіння – дбати не тільки про свою окремо взяту єпархію, а дбати про всю помісну Українську Греко-Католицьку Церкву.
Отож єпископи, які сходяться на Синод, вони не просто чують про життя нашої Церкви в цілому світі, але вони реально беруть на себе відповідальність за життя нашої Церкви в іншій частині світу, відмінній від тої, де даний єпископ звершує служіння.
Таким чином у синодальному діянні буде здійснюватися відповідальність єпископа за всю нашу Церкву.
Третій рівень відповідальності – відповідальність за всю Вселенську Христову Церкву. Відповідальність за інші помісні Церкви, у тому числі і за Латинську Церкву. Тому синодальне діяння – особливий знак сопричастя з наслідником апостола Петра – Святішим Отцем Папою Римським. А відтак з усіма християнами по цілому світі.
Тому на відкриття нашого Синоду приїдуть представники інших Східних Католицьких Церков. Завітають представники українських православних Церков, Глава Єпископської Конференції Римо-Католицької Церкви. А також буде присутній Апостольський нунцій як представник Святішого Отця, у єдності з яким ми будемо розпочинати нашу синодальну працю.
Ми б дуже хотіли, щоб на завершення, коли будуть проголошені рішення Синоду, ми могли сказати словами зі Святого Письма: «Сподобалося Духові Святому і нам».
Чи єпископ на Синоді представляє тільки себе, чи він представляє вірних, які повірені його опіці? І як загалом вдається почути голос вірних?
Очевидно, що коли єпископ бере участь у Синоді, він представляє усю свою єпархію. У тому числі, той божий люд, який йому доручений. А відтак усі три рівні служіння, про які ми говорили перед цим.
Тобто, коли він голосує, він голосує від імені тої Церкви, на служіння якій Господь Бог його покликав.
Отож, коли єпископ їде на Синод, очевидно, що відбуваються певні приготування, опитування з тих чи інших справ у єпархії. Відбуваються консультації між усіма єпископами в контексті засідань так званого Постійного Синоду нашої Церкви. Таким чином єпископ чітко розуміє, що потрібно донести на Синоді.
Коли єпископ повертається з Синоду, відповідно до приписів Канонічного права, він повинен проголосити, зробити чинними у своїй єпархії рішення, які прийняв Синод.
Якою буде головна тема цьогорічного Синоду? Що буде у фокусі роздумів владик?
Кожен наш Синод є тематичним. Тобто існує в порядку денному головна тема, яка впродовж цілого року підготовляється, відповідно до певних досліджень вивчення стану нашої Церкви в певній галузі.
На цьому Синоді центральною темою буде «Боже Слово і Катехизація». Тобто як відбувається в нашій Церкві навчання і проголошення слова Святого Євангелія. Наскільки наші вірні черпають з Божого Слова для свого щоденного життя і живуть ним.
Також з цим пов'язана тема катехитичного служіння. Тобто навчання основних істин нашої віри. Наскільки наші вірні знають того Бога, в якого вони вірять, наскільки вони знають і вміють молитися і наскільки вони знають моральні й духовні засади християнського життя і їх дотримуються. Як відбувається навчання Катехизму, чи є при церковній парафії катехитична школа. Наскільки наша Церква має достатньо приготовані програми катехизації…
І для нас є дуже важливим зрозуміти, як ми, як єпископи, які є першими вчителями віри, і першими катехитами у своїй єпархії, супроводжуємо наших вірних у їхньому пізнанні Бога. Бо катехизація – це не тільки певний курс, програма релігії для дітей. Люди в усіх вікових категоріях потребують учительського супроводу своїми єпископами, священиками, монахами, монахинями, аби в усіх обставинах свого життя краще пізнати Бога, краще зрозуміти істини своєї віри.
Практично, під час кожного Синоду відбувається подорож/проща владик у якесь особливе місце. Минулого року до Гошева. Чи буде якась особлива подія під час цього Синоду?
Цього року особливою подією буде те, що 9 вересня усі владики нашого Синоду поїдуть до Перемишля, до нашої Перемишльсько-Варшавської архиєпархії. Аби разом урочисто відсвяткувати дуже особливий ювілей – 325 річницю відновлення єдності Перемишльської єпархії з Римською апостольською столицею.
Ця подія буде надзвичайно важлива, тому що ми сьогодні повинні ще раз у контексті тих церковних рухів, рухів за визнання українського православ'я у вигляді Томосу, збагнути, у чому полягає особлива єдність Київського християнства з Римською апостольською столицею, у чому полягає особлива місія нашої Церкви, аби посвідчити оцю сторону життя Київської Церкви сучасному Київському християнству, нашим братам і сестрам колись єдиної, нині поділеної Київської Церкви.
Отож, ми разом будемо у Перемишлі, будемо разом святкувати і ця подія матиме дуже важливе міжнародне значення.
Ще минулого року Синод тривав один тиждень. Тепер десять днів. Чому так?
Ми повертаємося до термінів, які діяли в попередні часи. Був такий момент, коли ми були просто змушені зменшити тривалість нашого Синоду. А тепер ми бачимо, що життя нашої Церкви є дуже бурхливе. Більше того, уява нас самих про нашу Церкву відстає від церковної дійсності, у якій ми живемо. Наша Церква бурхливо розвивається і вже є цілком іншою, ніж, скажімо, десять років тому. І щоби усвідомити собі цю новизну, нам просто потрібно більше часу.
У роботі Синоду беруть участь єпископи, а що ж решту вірних Церкви?
Я би хотів звернутися до всіх вірних нашої Церкви в Україні і по цілому світі з проханням про молитву. Зокрема, молитися до Духа Святого, аби ця зустріч наших єпископів справді пережила дуже глибоку благодать синодального діяння.
Цей Синод матиме дуже важливе значення для життя кожного українця греко-католика, де б він не жив у світі. Тому я кожного вірного і вірну нашої Церкви хочу попросити брати участь у синодальному діянні, яке буде проходити з 2 по 12 вересня за допомогою вашої молитви.
Ми намагатимемося інформувати про перебіг нашого Синоду. І я б просив усіх не просто цікавитися, як проходить Синод, а кожного дня прикликати благодать Святого Духа на наших владик, на наш Синод, на нашу Церкву, аби ми справді могли в новітніх обставинах, в новій ситуації в Україні чинити Божу волю і жити згідно Його святих заповідей.
Розмовляв о. Ігор Яців,
керівник Департаменту інформації УГКЦ