Експертна група з питань мовної політики, очолювана Павлом Розенком, закликає Парламент підтримати законопроект №5670-д “Про забезпечення функціонування української мови як державної”

Експертна група з питань мовної політики на своєму засіданні 3 жовтня прийняла рішення звернутися до Голови Верховної Ради України Андрія Парубія та народних депутатів України на пленарному засіданні 4 жовтня розглянути та підтримати законопроект 5670-д «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Як зазначив у ході засідання Віце-прем’єр-міністр України, голова експертної групи Павло Розенко, прийняття закону про роль і місце державної мови має нарешті нівелювати той законодавчий вакуум у мовній сфері, який склався після скасування сумнозвісного антиконституційного закону  Колесніченка-Ківалова.

«Зараз Україна має історичний шанс. Щоб його реалізувати, потрібна консолідація голосів у Верховній Раді на підтримку одного мовного законопроекту – найповнішого та найякіснішого, найбільш підтримуваного суспільством та такого, що відповідає європейській практиці. Таким є саме законопроект “Про забезпечення функціонування української мови як державної” №5670-д», – наголосив Павло Розенко.

Цей законопроект, за його словами, є результатом консолідованої праці науковців, політиків, експертів, представників громадськості, відповідає очікуванням суспільства, отримав позитивні висновки низки міністерств та профільного комітету Верховної Ради України. «Важливо, що саме цей законопроект передбачає чіткі механізми контролю за його виконанням», – додав Віце-прем’єр-міністр.

Павло Розенко нагадав, що законопроект 5670-д покликаний захистити права українських громадян на отримання інформації та послуг державною мовою, наповнити державний статус української мови реальним змістом та підтримати українську мову як один з найважливіших чинників української ідентичності, національної безпеки та державної єдності. Він також додав, що дія законопроекту 5670-д не поширюється на мову приватного спілкування та релігійних обрядів.

«Запровадження квот на українські пісні на радіо, визначення українською мовою освітнього процесу і скасування закону Колесніченка-Ківалова не призвели до жодного “розколу” в суспільстві, скоріше навпаки», – підкреслив Павло Розенко.

Члени Експертної групи на пропозицію Віце-прем’єр-міністра Павла Розенка звернулися до Голови Парламенту та народних депутатів України з листом, у якому закликали підтримати у  першому читанні законопроект 5670-д, що створить сприятливі умови для зміцнення та утвердження державного статусу української мови.

Асоціація ОТГ підтримує запровадження системи державного нагляду за діяльністю органів місцевого самоврядування, – Геннадій Зубко

Сьогодні відбувся конструктивний і відвертий діалог з представниками Асоціації об’єднаних територіальних громад, нашими надійними партнерами щодо реформи децентралізації. Важливий результат – Асоціація ОТГ виступає за якнайшвидше завершення реформи місцевого самоврядування – вже до 2020 року. Про це за результатами наради з представниками Асоціації об’єднаних територіальних громад заявив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.

«Місцеві вибори мають відбутися на новій адміністративно-територіальній основні. Ключове завдання у цьому питанні – посилити роботу по затвердженню перспективних планів, аби ми якнайшвидше вийшли на 100% покриття областей громадами. А далі прийматимемо рішення про адміністративне об’єднання громад відповідно до уже затверджених перспективних планів! Також Асоціація підтримує запровадження системи адміністративного нагляду за діяльністю органів місцевого самоврядування та позитивно оцінює реформу первинної медицини і вже бачить цей позитив у громадах», – зазначив Геннадій Зубко.

Разом з тим, за словами урядовця, є гострі питання і спільний пошук компромісних рішень. Більшість з них – про міжбюджетні відносини в умовах формування Держбюджету-2019 та пошук додаткових інструментів збільшення ресурсної бази місцевих бюджетів. Найактуальніші з них: необхідність удосконалення формули розподілу освітньої субвенції, фінансування вторинної ланки медицини, необхідність законодавчого закріплення норми про сплату прибуткового податку (ПДФО) підприємствами безпосередньо за місцем господарської діяльності, проблемні питання передачі земель с/г призначення та необхідність прийняття законопроекту №7118 щодо надання громадам права розпоряджатися землями.

«Розумію, що у всіх цих питаннях зінтегрована потреба багатьох громад. Переконаний, що ми обов’язково спільно знайдемо шляхи їх вирішення. Ми завжди відкриті до діалогу», – підкреслив Віце-прем’єр-міністр.

У Києві розпочався Перший Форум мереж ЄС в Україні

Величезна мережа Євроклубів та Інформаційних центрів ЄС виконує дуже важливу роль, поширюючи в різних регіонах України інформацію про євроінтеграційні процеси та можливості, які вони надають українцям. Про це сказала Віце-прем`єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе на відкритті Першого Форуму мереж Європейського Союзу в Україні, що сьогодні розпочався у столиці.

Вона наголосила, що в контексті євроінтеграції влада та громадяни на місцях зазвичай концентруються на далекій меті – членстві України в ЄС, а не на поточному виконанні Угоди про асоціацію та тому, що означає її виконання для суспільства. Необхідною є популяризація євроінтеграційних процесів в Україні через призму модернізації країни, через розуміння того, що кожен крок в рамках імплементації Угоди не просто робить нас ближчими до ЄС, а, в першу чергу, змінює державу, ту чи іншу сферу життя, запроваджує відповідного рівня норми та стандарти, і, найголовніше – веде до підвищення рівня життя кожного українця.

Віце-прем’єр-міністр звернулася до присутньої на форумі молоді та активістів із закликом допомагати розповідати в регіонах про зміни, що відбуваються завдяки виконанню Угоди. Вона наголосила, що покладає надію на допомогу в цьому напрямі саме на Мережі ЄС та розповіла про те, які зусилля докладаються нині державою для роз’яснення євроінтеграційного курсу, його суті та переваг. Зокрема, вона розповіла про інформаційну кампанію «Євроінтеграція: сила можливостей», героями якої є успішні підприємці, які почали експортувати свою продукцію до ЄС, модернізувавши свої виробництва та отримавши необхідні сертифікати, молоді люди, які здобули освіту в університетах Європи в рамках програми Erasmus+, а також науковці і митці, які завдяки європейським програмам і грантам отримали кошти на модернізацію наукових лабораторій, музейних експозицій, проведення різноманітних досліджень і проектів.

«Закликаю вас вписати свої власні історії у велику історію успіху нашої країни. Україні потрібен ваш досвід та знання, а також ваша активність у якомога ширшому залученні громадян до євроінтеграційних процесів. Від кожного з нас та від нашої тісної взаємодії сьогодні залежить успішність досягнення Україною євроінтеграційних цілей», – підкреслила Іванна Климпуш-Цинцадзе, закликавши випускників вишів та людей, які мають євроінтеграційний досвід, долучатися до роботи в органах державної влади.

Вона наголосила, що за останній рік зроблено чимало для імплементації реформ, передбачених Угодою про асоціацію. Зокрема, відчутного прогресу досягнуто у сферах децентралізації, реформуванні енергетичного сектору, системи державних закупівель, судовій реформі, реформі державної служби. Віце-прем’єр-міністр пояснила, які наступні цілі має Україна у напрямі євроінтеграції, виокремивши поглиблення співпраці у пріоритетних секторах: енергетичному та цифровому ринках, спрощенні торгівлі (митні аспекти) та сфері юстиції, свободи і безпеки. «Коли ми вкладемо в наше законодавство 80-90% законодавчого доробку ЄС, бар’єри для отримання членства в ЄС вже не будуть такими однозначними», – наголосила Іванна Климпуш-Цинцадзе. Вона підкреслила, що прискоренню наближення законодавства України до стандартів ЄС сприяє активна співпраця Уряду з Парламентом, зокрема, виконання Дорожньої карти євроінтеграційних законів, та подякувала представникам Верховної Ради, які найбільше сприяють цьому процесу, зокрема, Спікеру ВР Андрію Парубію, Першому Віце-спікеру Ірині Геращенко та заступниці голови Комітету з питань євроінтеграції Марії Іоновій.

Ірина Геращенко своєю чергою розповіла про законопроекти, які входять до Дорожньої карти на цей рік, та виокремила кілька з них. Йшлося, зокрема, про законопроекти, які найближчим часом буде винесено на розгляд народних депутатів: «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правової охорони географічних значень», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо технічних регламентів та оцінки відповідності» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо гармонізації законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації із правом Європейського Союзу)».

За словами Ірини Геращенко, окрім потужної підтримки населенням євроінтеграції, в Україні з’явився ще один позитивний тренд, коли лідери різних впливових політичних сил почали активно пропагувати ідеї членства в НАТО та ЄС. Водночас Ірина Геращенко застерегла українців від впливу передвиборчих гасел та закликала розрізняти реалістичні та популістські обіцянки. Вона підкреслила, що закріплення в Конституції курсу на ЄС та НАТО має дві мети: запобігання політиці реваншистів та акцент на тому, що реалізація цього курсу потрібна, насамперед,  не ЄС чи НАТО, а самим українцям. Перший Віце-спікер наголосила, що в Парламенті, на жаль, багато «законодавчого спаму», і часто законопроекти, які вносяться, не відповідають нормам законодавства ЄС. Вона закликала присутніх представників Мереж ЄС допомагати в підготовці законопроектів та подякувала Представництву ЄС в Україні за експертну допомогу в цьому напрямі.

Посол, Голова Представництва ЄС в Україні Хюґ Мінґареллі зазначив, що ЄС готовий ділитися своїм досвідом з українською владою та українським суспільством і також наголосив на важливості комунікації – поширенні інформації про те, чому Україні важливо працювати з ЄС та що саме дає українцям Угода про асоціацію та Зона вільної торгівлі з ЄС.  

Під час заходу відбулося нагородження переможців конкурсу відео-євроінтеграційної тематики та Євровікторини – 2018.

Довідково

Мета Форуму, що триватиме 2 дні, – ознайомити членів мереж з останніми подіями у сфері відносин ЄС та України і поділитися напрацьованим досвідом. Участь у заході взяли також керівники підрозділів Представництва ЄС в Україні, учасники EUVP, експерти Team Europe, члени Асоціації випускників Коледжу Європи, Young European Ambassadors, керівники Інформаційних центрів ЄС та євроклубів України.

Забезпечено виплати премій переможцям конкурсу на кращий проект Меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні

Уряд на своєму засіданні 3 жовтня ухвалив розпорядження «Про підсумки  Міжнародного відкритого архітектурного конкурсу проектів на кращу проектну пропозицію щодо об’єкта «Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності» (м. Київ) у номінації ІІ «Музей Революції Гідності».

Відповідно до рішення Уряду буде забезпечено виплати премій (перша, друга, третя) у Номінації ІІ «Музей Революції Гідності» за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на 2018 рік.

Нагадуємо, що даний конкурс проходив у два тури.

За результатами першого туру були визначені фіналісти другого туру. На конкурс у номінації «Музей Революції Гідності» було подано 12 конкурсних проектів. 20 лютого 2018 року рішенням журі конкурсу визначено 6 проектів, які взяли участь у другому турі.

27 червня 2018 року рішенням журі конкурсу визначено проекти, які в номінації ІІ «Музей Революції Гідності» визначено переможцями:

– першої премія (у сумі 672000 гривень) – авторський колектив (Федеративна Республіка Німеччина): Ян Одо-Ґард Кляйхюс (Jan Odo-Gard Kleihues), Рудольф Йоганнес Кресснер (Rudolf Johannes Kressner) ;

– другої премії (у сумі 416000 гривень) – авторський колектив (Україна): Антон Олійник, Олексій Пахомов;

– третьої премії (у сумі 272000 гривень) – архітектор (Французька Республіка): Ліна Ель Ґотме (Lina El Ghotme).

Андрій Рева: Вік виходу на пенсію залишається незмінним для тих, хто в повному обсязі виконує умови пенсійної програми

Вік виходу на пенсію залишається незмінним для тих, хто в повному обсязі виконує умови пенсійної програми. Про це Міністр соціальної політики України Андрій Рева заявив у ефірі телеканалу “Прямий”.

Він наголосив на важливості застосованого Пенсійною реформою диференційованого підходу при визначенні віку виходу на пенсію для мотивації людей брати участь у пенсійній програмі, що своєю чергою створює умови для легалізації ринку праці.

“Ми провели Пенсійну реформу зберігши базовий пенсійний вік і для жінок, і для чоловіків. Вік виходу на пенсію був поставлений у залежність від виконання умов пенсійної програми. Якщо ви повністю виконали умови пенсійної програми – ви йдете в 60 років на пенсію, якщо ви виконали частково – то в 63 роки, а якщо виконали на мінімальному рівні – то в 65 років. У людей є вибір. Якщо людина не сплачує внески до Пенсійного фонду, або не працює, то чому вона має йти в 60 років? Той хто працював має йти раніше на пенсію ніж той, хто цього не робив”, – заявив Міністр.

У Сумах 80 сімей прикордонників отримали ключі від нового житла

Держприкордонслужба продовжує роботу щодо забезпечення житлом прикордонників. Про це Голова Державної прикордонної служби України Петро Цигикал заявив під час вручення ключів від новеньких квартир військовослужбовцям Сумського загону.

Петро Цигикал відмітив, що відповідно до діючої програми до 2020 року відомством заплановано забезпечити власним житлом ще близько півтори тисячі прикордонників.

«Держприкордонслужба продовжує роботу щодо забезпечення житлом прикордонників. Завдяки Президентові України Петру Порошенку, завдяки Уряду нашої країни на цю програму виділяються кошти і вона виконується. У бюджеті на наступний рік також закладені кошти на вирішення соціально-побутових питань військовослужбовців, і, до речі, більше ніж у цьому році, – зазначив очільник прикордонного відомства. – Тому я впевнений, разом ми в змозі виконати і цю програму».

Зазначимо, що сьогодні в Сумах 80 сімей прикордонників отримали ключі від нового житла. Здача другої черги 160-квартирного будинку дозволяє практично повністю забезпечити потреби військовослужбовців Сумського загону стосовно житлового питання.

«У минулому році саме в цей день, 3 жовтня, на цьому ж місці ми вручили ключі від квартир нашим співробітникам. Тоді пообіцяли, що через рік ми повернемось і будемо здавати другу чергу цього будинку, тим самим забезпечуючи квартирами наших дорогих побратимів, наш персонал, наших ветеранів», – сказав Петро Цигикал.

Під час офіційної частини Голова Держприкордонслужби додав, що абсолютно всі прикордонники заслуговують на власне житло, адже завжди з честю виконують службові завдання з охорони кордону. До речі, більшість прикордонників, які стали власниками житла, є учасниками бойових дій.

При цьому Петро Цигикал звернув увагу на те, що Держприкордонслужба переносить вектор будівництва житла на підрозділи, які безпосередньо охороняють кордони.

Філії Інституту національної пам’яті створять у п’яти містах України

У наступному році буде створено 5 міжрегіональних відділів Українського інституту національної пам’яті (УІНП), діяльність яких охопить усі області України. Такі підрозділи відкриють у  містах: Харкові, Дніпрі, Вінниці, Одесі та Львові. Рішення про створення регіональних представництв УІНП ухвалено на засіданні Уряду 3 жовтня.

“Це рішення важливе як для того, щоб реалізувати загальноукраїнську політику національної пам‘яті на місцевому рівні, так і для того, аби в цю політику імплементувати особливості нашої локальної історії”, – говорить Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

“На сьогодні Інститут позбавлений реальної можливості достатньою мірою враховувати регіональні особливості. Створення структурних підрозділів у регіонах дасть можливість більш ефективно здійснювати свою роботу – ми зможемо дійти до кожної конкретної школи, музею, міської ради, сільської ради. Це допоможе втягнути локальні історії в загальнодержавний дискурс”, – пояснює перший заступник Голови Українського інституту національної пам’яті Аліна Шпак.

Нагадаємо, Український інститут національної пам’яті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра культури і який реалізує державну політику у сфері відновлення та збереження національної пам’яті українського народу.

Основними завданнями Інституту є, зокрема, організація всебічного вивчення історії українського державотворення, етапів боротьби за відновлення державності та поширення відповідної інформації в Україні та світі; здійснення комплексу заходів з увічнення пам’яті учасників українського визвольного руху, Української революції 1917-1921 років, воєн, жертв Голодомору 1932-1933 років, масового голоду 1921-1923, 1946-1947 років та політичних репресій, осіб, які брали участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, а також в антитерористичних операціях; організація дослідження історичної спадщини та сприяння інтеграції в українське суспільство національних меншин і корінних народів; популяризація історії України, її видатних особистостей; подолання історичних міфів.

Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України

Джерело