Україна та ЄБРР започатковують нову стратегію взаємодії, – зустріч Глави Уряду з Віце-президентом Банку

Україна та Європейський банк реконструкції та розвитку започатковують нову стратегію взаємодії, яка передбачає реалізацію довготривалих і фінансово великих проектів, як на рівні приватного сектору, так і на рівні державного управління. Відповідні домовленості були досягнуті під час зустрічі Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана з Віце-президентом  ЄБРР Аленом Пію. Віце-президент Банку представив нового регіонального  директора Банку – Маттео Патроне, який замінив на цій посаді Франсіса Маліжа. Він також подякував Володимиру Гройсману за той рівень лідерства, який дозволяє нарощувати обсяги співпраці.

«Певно, у нас більше немає країн-партнерів, аналогічних Україні, – зазначив Віце-президент   ЄБРР. –   Ми затвердили нову стратегію діяльності з Україною, і один з ключових напрямків – активізація і збільшення нашої діяльності в приватному та державному секторі».

За словами Алена Пію, Банк дуже зацікавлений в проектах альтернативної енергетики, розвитку державних банків. Саме тому дуже очікуваними будуть законодавчі ініціативи, які стосуються закону про альтернативну енергетику, про державні банки, про концесії і про діяльність бізнес-омбудсмена.

«Обсяги співпраці, які ми зараз маємо, певно не відповідають нашому потенціалу. Ви сказали про зміни до законодавства, і в більшості ми їх підтримуємо. Але це робочі процеси, – підкреслив Володимир Гройсман. – Ми концентруємося на удосконаленні законодавства, і одночасно треба концентруватися на тих можливостях, які вже є. Це мають бути паралельні процеси. Ми не можемо чекати прийняття законів, їх впровадження – це може зайняти роки. А економіка потребує рухів вже зараз».

Такими рухами, на думку співрозмовників, можуть стати процеси приватизації, в тому числі великих об’єктів, активізація співпраці на рівні муніципалітетів та в секторі інфраструктурних проектів. Так, вже до кінця року ЄБРР планує підписати низку практичних домовленостей з ПАТ «Укрзалізниця» та держпідприємством «Украерорух». 

«Коли я говорю з інвесторами, і ми обговорюємо Україну, всі дискусії йдуть у позитивному ключі», – сказав Ален Пію.

«Україна буде зростати, – сказав Володимир Гройсман. – Думаю, наступного року нам вдасться збільшити портфель проектів».

 

Володимир Кістіон провів нараду щодо ситуації на ринку залізничних перевезень продукції агропромислового комплексу

Віце-прем’єр-міністр України Володимир Кістіон у Будинку Уряду провів нараду щодо ситуації на ринку залізничних перевезень продукції агропромислового комплексу. За одним столом зібралися народні депутати України, представники міністерств і відомств, головного залізничного перевізника країни та керівники асоціацій аграрного бізнесу, щоб обговорити проблематику на ринку вантажних перевезень Укрзалізницею та спільно знайти шляхи її вирішення.

«Ситуації, які завдають непоправних втрат економіці України, є неприпустимими. Якщо виникає проблематика, вона має вирішуватися оперативно у тісному діалозі «влада-бізнес». Адже втрати аграріїв, які скаржаться на нестачу зерновозів, це втрати всієї української економіки», – наголосив в ході зустрічі Володимир Кістіон.

Для оперативного врегулювання ситуації та унеможливлення появи подібних проблем в майбутньому Віце-прем’єр-міністр доручив створити при Мінагрополітики штаб, який у щоденному режимі моніторитиме ситуацію на ринку залізничних перевезень та доповідатиме про результати Уряду.

Мінінфраструктури та Укрзалізниці доручено разом з представниками бізнесу опрацювати питання удосконалення правил перевезення вантажів залізничним транспортом з урахуванням необхідності довгострокового планування перевезень вантажів.

Антимонопольний комітет у стислі строки має здійснити перевірку обґрунтованості підвищення ПАТ «Укрзалізниця» тарифів на вантажні залізничні перевезення та дотримання антимонопольного законодавства.

«Укрзалізниця, зважаючи на активний період експорту зернових, невідкладно повинна удосконалити диспетчеризацію процесу перевезення, забезпечити прозорість та прогнозованість розподілу вагонів й локомотивів. Домінувати має господарський підхід та злагоджена робота», – резюмував Володимир Кістіон.

 

Державна міжвідомча комісія звертає увагу місцевої влади та іноземних партнерів на необхідність дотримання чинного законодавства України у сфері увічнення пам’яті жертв воєн та політичних репресій

23 жовтня під головуванням Віце-прем’єр-міністра України Павла Розенка відбулося засідання Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій.

У ході засідання члени комісії розглянули низку питань, пов’язаних із увічненням пам’яті (встановлення пам’ятних знаків, меморіалів тощо) загиблих на території України солдат іноземних держав.

«Питання увічнення пам’яті та впорядкування поховань є надзвичайно актуальним у міждержавних відносинах. Наше завдання ввести цю діяльність як наших іноземних партнерів , так і українських органів місцевого самоврядування та місцевої влади у правове русло», – зазначив Віце-прем’єр-міністр, голова Державної міжвідомчої комісії Павло Розенко.

За результатами обговорення Державна міжвідомча комісія ухвалила рішення звернутися до обласних та Київської міської державної адміністрації, а також до посольств країн, з якими укладено двосторонні угоди про збереження місць пам’яті і поховання жертв війни та політичних репресій, з вимогою забезпечити виконання законів України, актів Кабінету Міністрів України та інших нормативно-правових документів у сфері пошуку, ексгумації, перепоховання останків жертв воєн та політичних репресій, впорядкування місць поховань, спорудження та реставрації пам’ятників та пам’ятних знаків.

Також Державна міжвідомча комісія звертає особливу увагу Національної поліції України на необхідність профілактики та посилення превентивної діяльності, спрямованої на запобігання вчиненню правопорушень у цій сфері.

Довідково

У 2018 році до Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій зверталися 10 спеціалізованих підприємств для отримання дозволів на проведення ексгумації та перепоховання останків жертв воєн та політичних репресій.

Всього було надано 56 дозволів для проведення робіт з ексгумації останків жертв воєн та політичних репресій у 95 населених пунктах України. Роботи з ексгумації проводилися або тривають зараз у 20 областях України.

 

Іванна Климпуш-Цинцадзе вшанувала пам`ять загиблих австралійських солдатів

Під час робочого візиту до Австралії Віце-прем`єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе поклала квіти від Уряду України до Могили Невідомого солдата в Австралійському військовому меморіалі у Канберрі.

Також вона вшанувала пам`ять загиблих вояків біля Дошки слави, яка складається з бронзових пластин з іменами ста двох тисяч австралійських військовослужбовців. «Зворушливо, що на табличках зазначені лише імена та відсутні звання і нагороди загиблих, оскільки, як вважають австралійці, смерть рівняє людей», – сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Вона зазначила, що Україна, яка нині зіштовхнулася з російською агресією і щодня втрачає своїх людей на фронті, може повчитися в Австралії так гідно і зворушливо вшановувати своїх захисників і захисниць.

«Популяризація останніми роками в Україні квітки червоного маку – дуже важливий крок до зміни підходів із вшанування пам`яті полеглих у минулих і теперішній війні, – додала Віце-прем`єр-міністр. – У цьому меморіалі теж бачимо ці маки – символ болю і водночас вдячності, який зрозумілий людям на всіх континентах».

Довідково

Австралійський військовий меморіал розташований у м. Канберрі, неподалік від будинку Парламенту, і є однією з найвідоміших історичних пам’яток країни, присвячених австралійським солдатам, які загинули в різні часи. Меморіальний комплекс було побудовано у 1941 році.

Двоповерхове приміщення Меморіального комплексу складається з Меморіального музею, де зберігається низка фотографій, фільмів, записів, що стосуються військових конфліктів, участь у яких брала Австралія, внутрішнього двору, де розташовано Вічний вогонь, дослідного центру та Мавзолею із могилою Невідомого солдата. Більшість записів, фотографій, що розміщені на другому поверсі Меморіального музею, переважно належать до періоду Другої світової війни.

У центрі Меморіалу розташовано Залу пам’яті, яка побудована у формі восьмикутника, на чотирьох стінах якого у вигляді мозаїки викладені зображення солдата, моряка, льотчика і жінки-військовослужбовця.

Щодня Дошку слави відвідують рідні загиблих солдатів, щоб вшанувати їхню пам’ять. Багато хто з відвідувачів прикріплюють квітки маку у щілинах, які розташовані між табличками з іменами загиблих.

 

Україна зацікавлена в досвіді Австралії з реабілітації та соціальної адаптації ветеранів, – Іванна Климпуш-Цинцадзе

Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе зустрілася у Канберрі з Міністром у справах ветеранів Австралії Дарреном Честером під час свого робочого візиту.

Відбувся активний та надзвичайно корисний обмін думками про спільні підходи та відмінності функціонування систем соціальної, психологічної та медичної реабілітації в Україні та Австралії.

Окремо сторони обговорили існуючі умови та можливості подальшого професійного розвитку військовослужбовців після їх звільнення зі служби.

Також йшлося про можливість створення Міністерства ветеранів в Україні. «Сьогодні ми підійшли до усвідомлення необхідності створення Міністерства у справах ветеранів в Україні. Досвід Австралії та, зокрема, Міністерства у справах ветеранів щодо реабілітації та соціальній адаптації ветеранів військової служби, був би дуже цінним для нас», – підкреслила Іванна Климпуш-Цинцадзе.

«Важливо мати окрему інституцію, яка б опікувалася справами ветеранів з комплексними підходами до реабілітації фізичного, психологічного та соціального характеру», – наголосив своєю чергою Даррен Честер.

Віце-прем’єр-міністр подякувала Уряду Австралії за тверду і послідовну позицію щодо України, за рішучу підтримку суверенітету, територіальної цілісності та єдності нашої держави. «Особливо відзначу участь австралійської сторони у проекті з протезування в Україні. Сподіваюсь, що співпраця в цій галузі буде продовжена», – зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Довідково

Даррен Честер з березня 2018 р. обіймає посаду Міністра у справах ветеранів Австралії. Міністр у справах оборонного персоналу Австралії, Cпецпредставник з допомоги Прем’єр-міністру Австралії з питань сторіччя АНЗАК. До цього був двічі обраний до Палати представників Парламенту Австралії від округу Гіппсланд, штат Вікторія; був тіньовим парламентським секретарем з питань доріг та регіонального транспорту; парламентським секретарем Міністра оборони; Помічником Міністра оборони; Міністром інфраструктури та транспорту; Міністром Кабінету, заступником Спікера Палати представників.

 

Створення острівців безпеки на дорогах тепер є обов’язковим, – Лев Парцхаладзе

З 1 вересня 2018 року діють нові державні будівельні норми щодо проектування вулиць і доріг в населених пунктах (ДБН В.2.3-5:2018 “Вулиці і дороги населених пунктів”), які, зокрема, посилили безпеку пішоходів під час перетину проїзної частини. Так, введено обов’язкове облаштування острівців безпеки на нерегульованих пішохідних переходах через проїзну частину з 4 та більше смугами руху. Це переходи, які не мають світлофора чи регулювальника. Про це повідомив заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Лев Парцхаладзе.

«За статистикою, кожного дня на дорогах України через неправильно обладнані наземні пішохідні переходи гине близько 10 людей. Тому для підвищення безпеки пішоходів у нових нормах була введена принципово важлива зміна – обов’язкове облаштування острівців безпеки на переходах без світлофорів чи регулювальника, які містять чотири та більше смуг руху. Така практика діє у всіх цивілізованих країнах Європи та світу і відтепер є нормою у нас. Сподіваюсь, що з її втіленням значно зменшиться кількість аварій та підвищиться безпека пішоходів на дорогах», – сказав Лев Парцхаладзе.

Згідно з ДБН, мінімальна ширина острівця безпеки в місці пішохідного переходу повинна бути не менше 2 м, мінімальна довжина – 8 м. Вони можуть облаштовуватися на розділовій смузі або шляхом звуження смуг руху до 2,75 м і вигину осі смуги руху.

Центральні острівці безпеки мають відрізнятися за типом покриття, структурою чи кольором, переважно бути піднятими над проїзною частиною з можливістю безперешкодного руху пішоходів, виділеними розміткою або мати зигзагоподібний вид з огорожею дорожнього безбар’єрного типу.

У разі неможливості влаштування острівця безпеки на нерегульованому переході необхідно передбачати регульовані пішохідні переходи – такі, що мають справний світлофор або рух на яких керується регулювальником.

Нові ДБН були розроблені фахівцями ДП “ДерждорНДІ” на заміну попереднім ДБН, які діяли з 2001 року.

Державні будівельні норми (ДБН) – обов’язкові до виконання нормативні акти, які використовуються під час проектування нових та реконструкції існуючих будівель, кварталів, мікрорайонів відповідно до їх призначення.

МОН: Для громадського обговорення розміщено проект Стратегії інноваційного розвитку України, закликаємо надавати зауваження і пропозиції

Яким має бути інноваційний розвиток України до 2030 року – проект відповідної Стратегії створила група з понад 100 експертів, робота якої була організована при МОН. Документ уже розміщено на сайті відомства для громадського обговорення. Міністерство закликає всі зацікавлені сторони приєднатися та висловити свої пропозиції до 5 листопада 2018 року.

«Цей документ готувала велика робоча група, в яку увійшло понад 100 представників органів влади, науки, інноваційного бізнесу, вишів тощо. Тобто ми намагалися залучити якомога ширше коло стейкхолдерів, щоб створити документ, який враховуватиме бачення та потреби якнайбільшого числа експертів. Але, звісно, ми розуміємо, що охопити робочою групою всіх зацікавлених осіб неможливо. Більш того, будь-який документ, що створюється такою великою групою людей, матиме свої недоліки, що пов’язані з організацією їх роботи. Тому зараз ми просимо тих, кому небайдуже інноваційне майбутнє нашої держави, долучитися до обговорення проекту. Зауваження та пропозиції можна надати як на електронну скриньку, так і телефоном», – відзначила генеральний директор Директорату інновацій та трансферу технологій МОН Дар’я Чайка.

Вона підкреслила, що головною метою Стратегії є розбудова інноваційної екосистеми України. Така система має забезпечити швидке та якісне перетворення креативних ідей в інноваційні продукти і послуги, а також підвищити рівень інноваційності національної економіки.

«Україна має відносно сильні позиції і за здатністю продукувати знання, і за фактом створення інтелектуальних продуктів. Тож для нас цілком можливим є перехід до економічного зростання через інновації, і саме цей шлях сьогодні є одним з найперспективніших», – наголосила Дар’я Чайка.

У документів визначені ті проблеми, які нині існують в інноваційній системі України, способи їх вирішення, очікувані результати тощо. Так, передбачається, що в результаті впровадження Стратегії:

• збільшаться надходження від продажу та використання об’єктів інтелектуальної власності, наукоємної продукції (результатів досліджень та розробок, програмного забезпечення, ноу-хау, інших інтелектуальних послуг);
• збільшаться обсяги позабюджетного фінансування науково-дослідних робіт за рахунок коштів вітчизняних та іноземних інвесторів;
• зросте частка інвестицій у нематеріальні активи від усього обсягу капітальних інвестицій;
• збільшиться наукоємність ВВП;
• зросте кількість щорічно зареєстрованих патентів (насамперед – закордонних) на винаходи та корисні моделі.

Стратегію схвалюватиме Кабінет Міністрів України. Відтак на її основі буде створено конкретний план заходів та нормативні документи, зокрема, зміни до законів «Про інноваційну діяльність», «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій».

Нагадуємо, що проекти двох фіналістів Всеукраїнського фестивалю інновацій перемогли в міжнародному конкурсі University Startup World Cup у Копенгагені.

 

Павло Петренко: Боротьба з корупцією – пріоритет, який забезпечить сталий розвиток країни

Для Міністерства юстиції та Уряду України питання боротьби з корупцією є пріоритетом, адже це запорука сталого розвитку держави. Про це, виступаючи в рамках XVIII Міжнародної антикорупційної конференції, повідомив Міністр юстиції Павло Петренко.

«Запобігання та боротьба з корупцією є пріоритетом кожної демократичної держави, яка поважає принципи Конвенції ООН проти корупції, дотримується Порядку денного стабільного розвитку 2030 та Цілей сталого розвитку, а також інших відповідних міжнародних документів. Україна доклала значних зусиль як на національному, так і на міжнародному рівнях у боротьбі з корупцією», – підкреслив очільник Мін’юсту.

За його словами, результатами комплексної антикорупційної реформи стали створення повноцінної законодавчої бази для боротьби з корупцією та формування нової інфраструктури незалежних антикорупційних органів.

«Було прийнято фундаментальне законодавство і створено нові спеціалізовані установи, серед яких – Національне антикорупційне бюро, Спеціалізована антикорупційна прокуратура, Національне агентство з запобігання корупції, Агентство з відновлення та управління активами та Державне бюро розслідувань», – поінформував присутніх Міністр юстиції.

Він зауважив: нині надзвичайно важливо забезпечити, щоб розслідувані справи про корупцію, які подані до суду, були доведені до логічного завершення у вигляді вироку.

«Для забезпечення цього нещодавно був прийнятий Закон «Про Вищий антикорупційний суд», який став визначальним кроком у завершенні формування нової антикорупційної архітектури в Україні. Оголошено конкурс на посади суддів цього суду. Однією з головних новацій в цьому питанні є створення громадської ради за участю міжнародних експертів, яка буде залучена до процесу відбору суддів. Очікується, що новий Антикорупційний суд запрацює до початку 2019 року», – підкреслив Павло Петренко.

Очільник Мін’юсту також поінформував учасників конференції про перші досягнення і результати роботи антикорупційних органів України, системи електронного декларування та електронних державних закупівель ProZorro, а також про проведення перших у світі онлайн-торгів з використанням системи захисту даних блокчейн на майданчику OpenMarket.

За його словами, з метою підвищення ефективності діяльності державних підприємств та забезпечення їх конкурентоспроможності, Уряд розпочав комплексне реформування державного сектору економіки. Серед його складових – реформа корпоративного управління та запровадженням міжнародних стандартів відповідно до рекомендацій ОЕСР.

«Парламент створив правовий фундамент, спрямований на посилення корпоративного управління державними підприємствами. Основною його новелою є вимога щодо створення наглядових рад на державних підприємствах із включенням до їхнього складу незалежних членів. Нині прийнято рішення про створення таких рад в 50 найбільших українських державних підприємствах. Вже утворено наглядові ради в 4 державних компаніях: ПАТ «НАК «Нафтогаз України», ПАТ «Магістральні газопроводи України, ПАТ «Українська залізниця» та ДП «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів», – зазначив Міністр юстиції.

Він повідомив, що Україна досягла значних результатів у боротьбі з фінансовими злочинами та ухиленням від сплати податків.

«Досягти цього вдалося, зокрема, шляхом запровадження системи електронного адміністрування податку на додану вартість та аналізу ризиків для блокування податкових накладних. Такий підхід перешкоджає шахрайським схемам, виключаючи можливість «ручної» роботи з ПДВ та його відшкодуванням», – додав Павло Петренко.

Нагадаємо, Міжнародна антикорупційна конференція (IACC) – ключовий глобальний форум, спрямований на об’єднання глав держав, громадянського суспільства, приватного сектору з метою вирішення дедалі складніших проблем, пов’язаних з корупцією. Заснована в 1983 році конференція проходить раз на 2 роки в різних регіонах світу. Кожного разу захід збирає від 800 до 2000 учасників з більш ніж 135 країн світу.

 

Обсяг будівельних робіт за 9 місяців року перевищив 86 млрд грн, – Держстат

Обсяг будівельних робіт, здійснених в Україні у січні-вересні поточного року, перевищив 86 млрд грн. Причому зростання в сегменті інженерних комунікацій склало 11,7%. І саме інженерні комунікації становили 51% загального обсягу будівництва, свідчать дані Державної служби статистики України.

Прикметно, що таке зростання відбувається не за рахунок бази порівняння, а здебільшого як свідчення стабілізації ситуації в економіці і ритмічного фінансування інфраструктурних проектів, заявлених Урядом України. 

Це підтверджує і показник індексу промислового виробництва. За 9 місяців поточного року його зростання склало 1,8%, порівняно з січнем-вереснем минулого року.

 

Промвиробництво продовжує поступове зростання, – Держстат

Промислове виробництво в Україні продовжує поступове зростання – за 9 місяців року на 1,8%, порівняно з аналогічним періодом минулого року. Про це свідчать дані Державної служби статистики України.

Від 1,6% до 2,2% зросло виробництво в переробці та будівній промисловості. Причому найбільші показники демонструвала хімічна промисловість (26,6%), виробництво автотранспортних засобів (15,1%). В регіональному розрізі на перші позиції по країні вийшли підприємства Сумської та Івано-Франківської областей.

 

Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України

Джерело