7 грудня в Україні відзначається День місцевого самоврядування.

Власне, тільки “відзначається”, бо справжнього, дієвого і ефективного самоврядування в Україні за всі роки незалежності так і не з’явилося. Самоврядування досі не працює на повну. Децентралізація відбувається тільки у планах та звітах.

З усіх прав, що мають місцеві представницькі органи влади, у нас працюють тільки два: просити і скаржитися.

Окрім того, в країні відсутній будь-який зв’язок між громадянами та процесами муніципального управління. А це – основа демократичного громадянського суспільства.

Коли ми цитуємо Тараса Шевченка (“В своїй хаті своя правда, і сила і воля”), коли говоримо, що народ України має бути господарем у власному домі, то маємо на увазі, передусім, повноцінну участь громадян в організації власного життя.

Свого часу, ще в 2008-му році ми розробили Бюджетний кодекс, який передбачав справжню фінансову самостійність аж до рівня села. Ми провели титанічну роботу і розписали 12 тисяч (!!!) місцевих бюджетів. Ми рухалися у вірному напрямку.

На жаль, тоді нам не вдалося довести заплановане до остаточного результату. Наші рішення блокували, ініціативи скасовували, ідеї нівелювали…

Але цього разу, після президентських виборів, – в нас все вийде, я обіцяю!

Маємо політичну волю, маємо програму, маємо бажання до створення справді ефективної системи місцевої самоврядності в Україні.

Джерело