Карітас-Київ провів черговий етап Школи інтелектуального розвитку
У Брюховичах відбувся вже четвертий етап Школи інтелектуального розвитку. Школа діє в межах проекту «Об’єднуючи людей заради миру». Цього разу взяло участь близько 70 осіб різних категорій, релігійних та політичних поглядів і різних соціальних груп.
"Навчання у Школі тривало дев’ять днів. Люди, котрі мали різний життєвий досвід – місцеві, ветерани, вимушені переселенці, ті, хто проживає в сірій зоні, та, навіть, представники з інших країн, а також здавалося б, з кардинально не схожими професіями – психологи, інженери, програмісти, освітяни, актори, юристи, філософи, культурологи, керівники освітніх проектів та ін., зібралися, щоб аналізувати досвід минулого та сьогодення, щоб спільно будувати щасливу країну", – повідомляє о. Роман Сиротич, директор БФ «Карітас-Київ».
Викладацький склад допомагав учасникам якісно та професійно заглиблюватися у складні теми. Серед викладачів у Школі були такі відомі постаті, як Олександр Філоненко, Олександр Пустовіт, Анатолій Ахутін, Ірина Старовойт, Андрій Усач та ін. Школа ділилася на два блоки: першу половину учасники глибоко розбирали психологічні аспекти прийняття Іншого, поваги, ніжності, віри, толерантності, вміння побачити та підтримати красу та добро в ближньому, вміння пробачати та «жити своїм життям», згідно Образу Божого в людині. Учасники слухали лекції, дивилися фільми, проходили тренінги продуктивного діалогу. Весело з гумором, а інколи так серйозно, що чіпляло до сліз розбирали тему за темою. Цей блок був своєрідним провідником до більш складної другої половини.
Друга половина Школи почалася з лекцій Андрія Усача про голокост на теренах України. Після цього говорили про людей, котрі в переломні часи постають перед вибором: ризикуючи власним життям, спасати тих, хто в скруті, бути байдужими чи стати на сторону ката. Теми важкі. Важко було чути і говорити про них. Історія цифр і дат перетворилася в імена та обличчя. Кожен замислився над тим, що робити, щоб болючі криваві сторінки української історії не повторювалися.
Анатолій Ахутін приїхав з потужним курсом по тоталітаризму. Почалося все з питання, чи дійсно європейська людина гідна зараз нести це ім’я? Що робить людину гідною? Чи можемо ми гарантувати безпеку та відсутність геноцидів в розвиненому суспільстві? Що саме приводить до тоталітарного мислення? Яких помилок потрібно уникати та до чого прагнути? До речі, Анатолій Ахутін, якого можна сміливо назвати сучасним класиком, сам втік з Росії в 2014 році, за його словами , від ненависті, котра там панує. Маючи вже досить не молоді роки, він постійно зі своєю дружиною виходив на мітинги проти війни з Україною. Учасники мали честь не лише слухати лекції такого поважного мислителя, але й продовжувати вести розмови в кулуарах та трапезних.
Ірина Старовойт говорила про цінність довіри, про те, що, з однієї сторони, на пострадянському просторі порушена довіра та багато страху, а з іншого – люди мають своєрідну наївність в довірі.
Але найголовніше, у Школі панувала атмосфера довіри, доброзичливості, надії та віри.
Координатор проекту «Об’єднуючи людей заради миру», Яна Рожнятовська, коментує: “Ця Школа – це була моя мрія вже декілька років. Я аналізувала і розуміла, що все починається з ідеї, що система в країні може змінитися тільки завдяки змінам системі мислення. Саме поєднуючи філософію та психологію ми маємо надію досягти найкращих результатів. Ми шукаємо найкращих спікерів та тренерів. Для нас також дуже важливим є людські якості викладачів та внутрішній стрижень. Бо на нас впливають не слова, а Особистості, зустрічі з Людьми.”
“З Божою допомогою ми організували та провели вже четверту Школу інтелектуального розвитку. Це було нелегко, пішло багато сил та праці. Розуміємо, що в складні часи треба працювати зі свідомістю людей, щоб протистояти зовнішній агресії, потрібно єднатися громадянам України. Наша країна відроджується і є чимало людей, котрі прагнуть розвитку та позитивних змін. Маємо вміти брати на себе відповідальність не лише за своє життя, але і за тих, хто живе з нами в одному місці та в одній країні. Маємо усвідомлювати, що нам доведеться багато працювати, багато боротися, насамперед зі своїм застарілим світоглядом та стереотипами, щоб побудувати сильну вільну державу, державу, якою будуть пишатися наші діти та внуки. Так, це не станеться завтра. Ми робимо вклад у майбутнє, у примирення та поширення добра”, – каже директор БФ «Карітас-Київ», о. Роман Сиротич.
Прес-служба БФ «Карітас-Київ»