«Регулювання веде до дефіциту»: як російська влада зібралася знижувати ціни в Криму
Влада Росії вирішила вжити заходів, щоб штучно стримувати ціни на основні продукти в анексованому Криму, повідомив за підсумками наради в Москві цього тижня російський віце-прем’єр Дмитро Козак.
Зокрема, планують провести конкурс на створення транспортно-логістичних центрів із перевалки та зберігання продуктів у Криму. Високі ціни відзначив під час візиту на півострів президент Росії Володимир Путін. Згідно з опитуванням Всеросійського центру дослідження громадської думки, дорогі продукти ‒ одне з основних розчарувань кримчан через п’ять років після анексії півострова Росією.
Під час зустрічі з громадськими активістами в Сімферополі 18 березня Володимир Путін сказав, що особливо дорога в Криму молочна продукція, а місцеве сільське господарство розвивається поки недостатньо:
«Коефіцієнт цін у Краснодарському краї ‒ 101,8, у Криму ‒ 102,4-102,6. Різниця невелика насправді, різниця в ціні на окремих продуктах. Наприклад, крупи ‒ гречка ‒ відсотків на 20 дешевші, ніж у Краснодарському краї. М’ясо, зокрема баранина, приблизно однакове, але вся молочка дорожча, причому набагато. Це пов’язане не з санкціями зовсім, а з рівнем розвитку сільського господарства Криму. Якщо виноградарство розвивається, то інші напрямки сільського господарства поки не дуже».
Голова асоціації «Сприяння торгівлі Криму» Сергій Макеєв вітає заходи зі створення логістичних центрів, запропоновані Дмитром Козаком.
Якщо збудують логістичні комплекси, це допоможе й кримському виробнику
Сергій Макеєв
– На жаль, у нас занадто довго до цього йшли. Зокрема, це моя лінія, яку я намагався просунути. В принципі, це і в український період було проблемою, тому що ми були в логістичному глухому куті. Але тут, в усякому разі, були поруч розподільні центри з продуктами, з овочами в Херсонській області. Зараз логістика змінилася, розподільні центри є тільки в мережі «ПУД», у «Ашану» та «Метро» вони розташовані в Ростовській області. Тобто вони можуть брати великі обсяги й націнку робити меншою. Якщо збудують логістичні комплекси, це допоможе й кримському виробнику, навіть невеликого масштабу, складувати продукти, щоб відсилати їх далі.
При цьому Сергій Макеєв називає спроби штучно стримати ціни в ринковій економіці популізмом.
У сьогоднішній законодавчій базі я не бачу механізмів реалізації цієї пропозиції
Сергій Макеєв
– У принципі, щось можна зробити, але Федеральна антимонопольна служба може розцінити будь-яку угоду навіть зі зменшенням ціни як змову, що спричинить штрафні санкції. У сьогоднішній законодавчій базі я не бачу механізмів реалізації цієї пропозиції. Для цього необхідно змінити всю нормативну базу або ж використовувати державний резерв за окремими продуктами, на зразок цукру або гречки.
Російський економіст, радник із макроекономіки гендиректора компанії «Відкриття-брокер» Сергій Хестанов переконаний, що російська влада не зможе адміністративно знизити ціни в Криму.
Результат спроб штучно знизити ціни завжди був однаковим ‒ виникає дефіцит
Сергій Хестанов
– Результат спроб штучно знизити ціни завжди був однаковим ‒ виникає дефіцит. Виробник починає обмежувати обсяг пропозиції. Зараз у Росії масово не вдаються до таких заходів, але щодо окремих товарних груп це зрідка трапляється. Яскравий приклад ‒ стримування цін на деякі види ліків. Останні кілька місяців шляхом адміністративного тиску на нафтовиків намагаються стримувати ціни на пальне, що теж породжує локальні дефіцити. На короткий час такого домогтися можна, але виробник швидко метикує, що працює собі в збиток, і виникає дефіцит. Чудес не буває. Необхідно або знизити податкове навантаження, або дуже розвинути обсяг виробництва та знизити собівартість. Це питання тривалого часу та великих зусиль.
Директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко зазначає, що в сучасному світі є низка ефективних способів впливати на ціни з боку держави.
‒ Якщо ми говоримо про соціальні продукти, то механізм регулювання ‒ робочий. Зрозуміло, що це було в Радянському Союзі, але це є і в європейських країнах. У більшості країн Західної Європи, навіть у США та в Канаді, існують механізми регулювання, щоб окремі товари не росли сильно в ціні. В Україні, на жаль, зараз цього немає, і нам треба звернутися до європейської моделі. З одного боку, фермер може завжди заздалегідь продати державі в запаси продукцію за фіксованою ціною. Якщо це його не влаштує, він може продати на ринку дорожче. Не тільки продавець і виробник знає, за яку ціну він продасть, але і споживач знає в березні, за якою ціною він зможе купити будь-який продукт у вересні або грудні. Можна впливати на ціни через дотації, які виділяються на вирощування найнеобхідніших культур.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
