У парламентських виборах, які 21 липня відбудуться в Україні, братиме участь низка політиків, громадських активістів з анексованого Криму, які переїхали на материкову частину країни після 2014 року або раніше були тісно пов’язані з півостровом. У списку партії «Опозиційна платформа ‒ За життя» під номером 17 балотується в народні депутати колишній міністр фінансів Автономної Республіки Крим у 2010-2013 роках Микола Скорик.

Що Микола Скорик пропонує зробити для анексованого Криму? Якою він бачить нову коаліцію в парламенті? І чи має Україна вести з Росією переговори щодо деокупації півострова? В ефірі денного ток-шоу на Радіо Крим.Реалії ведуча Катерина Некреча шукає відповіді на ці запитання з кандидатом у народні депутати від партії «Опозиційна платформа ‒ За життя» Миколою Скориком.

‒ Наскільки важлива для вас тема Криму, Миколо, з огляду на кілька років роботи на півострові?

‒ Для мене все, що пов’язане з Кримом, дуже важливо. З одного боку, я не кримчанин, але 3 роки, проведені в Криму у складі уряду Автономної Республіки Крим, для мене дуже важливі, я їх з великою теплотою згадую. У Криму я востаннє був у листопаді 2013 року, відразу після призначення губернатором в Одеській області. Бажання приїхати є, просто не виходило, з різних причин я не їздив, але дуже сумую. Багато хто любить розгойдувати тему «чий Крим» у різних ефірах, у стінах Верховної Ради. Для представників «Опозиційної платформи ‒ За життя» це питання ніколи не стояло: для нас Крим однозначно тільки український. Наші лідери на переговорах, які відбулися минулого тижня з керівництвом Російської Федерації, це зайвий раз підкреслили.

‒ Як ви оцінюєте нинішню ситуацію, в якій перебувають материкова Україна та анексований півострів?

‒ Ми вважаємо, що все, що робилося в цей період, коли Крим відрізали від транспортного сполучення, від води, від електроенергії, ‒ це помилка. Це повністю відмежовує наших громадян там, позбавляє нас ментальних, культурних зв’язків і таке інше. Цього робити в якому разі не можна ‒ навпаки, кримчани мають відчувати, що Україна поряд, що вони громадяни України, незважаючи на все, що відбувається, там. Ми для цього будемо все робити.

‒ Які конкретні кроки щодо Криму ви хотіли б зробити, перебуваючи у Верховній Раді?

‒ Постачання води та електроенергії (з території материкової України в Крим ‒ КР) треба відновити. Що стосується торгівлі, кілька разів обговорювалося питання зони вільної торгівлі в Автономній Республіці Крим. Я вважаю, що навіть у цьому парламенті було досить багато сил, які серйозно її обговорювали. Новий парламент має до цього питання повернутися і скасувати максимум обмежень на торгівлю, на транспортне пересування й тому подібне з боку Криму. Кримчани мають відчувати, що вони громадяни України, і ми маємо всіляко це наголошувати й повторювати на всіх рівнях.

‒ Чи підтримуєте ви ідею створення національно-територіальної автономії кримськотатарського народу в Криму?

‒ Мені здається, це мають вирішувати не політики в Києві, а громадяни Автономної Республіки Крим після того, як будуть вирішені всі пов’язані з цим питання. Ухвалювати такі рішення зараз несвоєчасно, це неправильно відносно кримчан. При всій моїй повазі до громадян кримськотатарської національності, мені здається, що зараз це буде дестабілізаційним чинником. Українська Конституція потребує реформ, але це не найактуальніше питання сьогодні. Після того, як буде врегульоване повернення Криму під юрисдикцію України, тоді потрібно виносити питання на референдум з кримчанами, щоб вони визначилися з новим статусом. Я працював в органах влади Автономної Республіки Крим, в ті роки там були представлені кримські татари. Це дуже шановані люди, наприклад, як Рефат Абдуллаєв ‒ віцепрем’єр Криму за різних прем’єрів, він відповідав за дуже важливу сферу житлово-комунального господарства (віцепрем’єра Криму в той період звали Азіз Абдуллаєв ‒ КР). Низка інших шанованих людей були представлені й у Верховній Раді Автономної Республіки Крим, і в Раді міністрів. Проблеми взаємодії з кримськотатарським населенням, на мій погляд, не було ‒ був окремий комітет, який займався цим питанням, окремо фінансувалася низка програм для тих, хто повернувся до Криму після відомих подій, депортації. Україна в ті роки знаходила той формат взаємодії, коли кримські татари відчували себе максимально комфортно. Після того як питання Криму будуть врегульовані, я думаю, ми повернемося до цього.

Микола Скорик

‒ Чи є у вас або у вашої політичної сили позиція щодо того, якою має бути деокупація півострова?

‒ Я думаю, що всі питання треба вирішувати поступово. Сьогодні потрібно відновити діалог з Росією. Питання, яке можна вирішити зараз, ‒ це питання врегулювання ситуації на Донбасі. Після цього потрібно починати діалог щодо того, як повернути Крим. Спочатку потрібно розслідувати дії окремих українських політиків, які виряджаються в патріотичні шати, в результаті чого ми Крим втратили. Я думаю, що немає сьогодні в Україні політика, який може сказати, як повернути його швидко. Це дуже складний процес, і в цьому плані український політикум має об’єднатися, щоб зробити це через діалог з Росією, через посилення взаєморозуміння. Іти цим шляхом потрібно, як би це складно не було. Деструктивні розмови щодо Росії тільки погіршать ситуацію.

‒ Але як вести переговори з Росією, якщо ви наполягаєте, що Крим ‒ це Україна, і точка? Ми неодноразово чули, зокрема й від Володимира Путіна, що це питання вже вирішене для Росії.

‒ Я вважаю, що в будь-якій ситуації треба говорити правду, якою б складною вона не була. Потрібно йти саме через механізм діалогу. Для будь-якого українського громадянина Крим ‒ це Україна апріорі, це константа. З цього треба виходити на будь-яких переговорах. Йти шляхом повернення Криму ми будемо, в цьому немає ніякого сумніву. Є конкретні механізми і можливості нашої країни для повернення тих територій, які сьогодні ми, на жаль, не контролюємо на Донбасі ‒ а потім вже продовжувати діалог про долю Автономної Республіки Крим. Шлях санкцій, військовий шлях виснажує Україну, і ні до чого хорошого він поки не призвів. Механізми санкцій не діють на Росію і нічого не приносять Україні, окрім економічних втрат.

‒ Ваша політична сила пропонує внести зміни до Конституції, щоб створити так званий Автономний регіон Донбас. Що це означає?

‒ Про це досить чітко сказав лідер політичної сили Віктор Медведчук, і вся політична сила повністю підтримує цю точку зору. Ці заходи йдуть у чіткому контексті виконання Мінських угод. Автономна Республіка Крим працювала як автономний регіон у складі єдиної України, і точно так само можна реалізувати за бажання, за політичної волі українського керівництва аспект виконання Мінських угод в тому, щоб дати більший ступінь самостійності цим регіонам і вирішити питання конфлікту на Донбасі. Це цілком реально й чітко записане в нашій програмі. Воно вже є в Конституції в тому, що стосується Автономної Республіки Крим.

‒ З якими політичними силами готова увійти в коаліцію ваша партія, а з якими ‒ категорично ні?

‒ Я не є суб’єктом переговорів ‒ є керівники політичної сили, ці питання краще адресувати їм… На відміну від старого парламенту, де працювала коаліція війни, в новому парламенті має працювати коаліція миру. Якщо така коаліція складатиметься, «Опозиційна платформа ‒ За життя» стане однією з її складових частин. До того ж, коли лунають заяви з боку президентської партії, її окремих представників, що коаліція з нашою політичною силою неможлива ‒ я думаю, що ті зміни й ті кроки, які обіцяв президент, йдучи на вибори, це ключові моменти, пов’язані з поверненням миру та територіальної цілісності країни, зі зниженням комунальних тарифів і багато інших не можна буде реалізувати без нашої політичної сили. Тому спроби створити коаліцію без «Опозиційної платформи ‒ За життя», з моєї точки зору, є недієвими. Я думаю, що всі політики на всіх рівнях це розуміють, а наша політична сила налаштована максимально конструктивно… Я думаю, що мають відбутися вибори, будуть результати, і тоді вже почнеться обговорення можливих коаліцій. У політиці є фраза «ніколи не говори ніколи».

(Текст підготував Владислав Ленцев)

Кримчани на виборах до Верховної Ради України 2019 року

В цьому році в рядах української влади може посилитися команда кримчан. Про намір боротися за мандати народних депутатів на майбутніх парламентських виборах уже оголосили близько десяти політиків, чиновників і громадських діячів – вихідців з Криму.

За партійними списками до Верховної Ради України балотуються п’ять членів Меджлісу кримськотатарського народу: лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв і заступник голови Меджлісу Ахтем Чийгоз (партія Петра Порошенка «Європейська солідарність»), голова Меджлісу Рефат Чубаров (партія «Сила і честь» Ігоря Смешка), Гаяна Юксель (Партія зелених України), член Меджлісу кримськотатарського народу і Світового конгресу кримських татар Абмажит Сулейманов («Народний Рух України»).

На вибори до Верховної Ради йдуть не тільки представники Меджлісу кримськотатарського народу. Серед них – українська журналістка і державний діяч кримськотатарського походження, перший заступник міністра інформаційної політики України Еміне Джеппар (партія «Українська стратегія Гройсмана»), делегат Курултаю кримськотатарського народу Рустем Умеров, координатор ініціативи «КримSOS» Таміла Ташева і виконавчий директор благодійного фонду «ВостокSOS» Олександра Дворецька (всі троє – від партії «Голос» Святослава Вакарчука), блогер і дизайнер з Криму Ліза Богуцька (партія Володимира Зеленського «Слуга народу»), кримчанин, колишній народний депутат України, бізнесмен Андрій Сенченко («Сила права»), громадський діяч, волонтер, переселенка з Криму Наталія Лютикова («Народний Рух України»).

Джерело