Кримські колаборанти та «форум відчаю»

Спеціально для Крим.Реалії

Підконтрольна Кремлю влада анексованого півострова намагається заманити кримських татар на російські вибори. Чиновники в черговий раз використовували невдалу політичну технологію: проведення ручного «громадського форуму» під гаслами нібито досягнень влади у сфері міжнаціональних відносин та соціального розвитку.

Російська влада анексованого Криму в минулі вихідні провела так званий форум громадсько-політичних сил кримськотатарського народу. Депутат Держдуми Росії з анексованого Криму Руслан Бальбек не приховував, що заходи провели з прицілом на майбутні вибори, заплановані на 8 вересня.

«На форумі червоною ниткою пройшла думка, що кримськотатарський народ переживає один з періодів свого розвитку. За останні 5 років зроблено стільки, скільки не було зроблено за кілька десятиліть: зводиться Соборна мечеть, проводяться ремонтно-реставраційні роботи Ханського палацу, завершується будівництво поліетнічного центру, відкриваються дитячі садки, школи, ФАПи, реалізовані масштабні проєкти, як «Кримський міст», аеропорт Сімферополя, сучасна високотехнологічна лікарня Семашко, федеральна траса «Таврида», дві великі електростанції та багато-багато іншого», ‒ написав Руслан Бальбек на своїй сторінці в фейсбуці.

За останні 5 років зроблено стільки, скільки не було зроблено за кілька десятиліть
Руслан Бальбек

За все це, як він вважає, корінний народ має бути вдячним російському президенту Володимиру Путіну та кримській владі, підконтрольній Кремлю. У зверненні, ухваленому за підсумками «форуму», кримських татар закликали активніше брати участь у політичному житті сусідньої Росії та прийти на виборчі дільниці.

Пан Бальбек зазначив, що він і голова російського Духовного управління мусульман Криму та Севастополя (ДУМКС) Еміралі Аблаєв були всього лише запрошеними на «форумі». З огляду на персональний склад учасників дійства, яке відбувалося в будівлі Кримськотатарського музично-драматичного театру в Сімферополі, його основними організаторами був сам Руслан Бальбек та його команда, зокрема й підконтрольний йому керівник «національно-культурної автономії» кримських татар Ейваз Умеров.

Депутат Держдуми Росії наполягав, що на «форум» з’їхалося близько 500 делегатів. З огляду на те, що театр може вмістити близько 350 глядачів, такі відомості не можна назвати правдивими. Організатори також суперечили один одному. Ейваз Умеров, розповідаючи російським журналістам про захід, зізнався, що в регіоні є проблеми зі школами, дитсадками та комунікаціями.

«Сьогоднішній форум показав, наскільки кримські татари за п’ять років інтегрувалися в російське суспільство. Озвучувалися безліч досягнень, але залишилися й проблеми: складність розвитку комунальної інфраструктури, залишилася проблема зі школами, відчувається дефіцит місць у дошкільні установи. І часто, через недбалість місцевого самоврядування, зриваються федеральні програми», ‒ сказав голова «культурної автономії».

Пани Бальбек і Умеров, заманюючи співвітчизників на російські вибори, свідомо підміняють форму та зміст. Можна скільки завгодно розповідати з трибуни про будівництво шкіл і дитячих садків, але це ніяк не виправдовує фактичного знищення освіти національними мовами. Українська та кримськотатарська, згідно з «конституцією» так званої Республіки Крим формально є «державними», але фактично в регіоні ведеться цілеспрямована русифікація населення. І навіть боязкі спроби окремих кримських татар, які працюють на російську владу, виправити ситуацію наштовхувалися на спротив місцевого начальства.

Сам пан Бальбек слово «кримськотатарський» переважно пише правильно

Руслан Бальбек та Ейваз Умеров навіть не спробували переконати місцеве керівництво (серед інших і російське Міністерство освіти Криму) писати «кримськотатарський» разом. У Криму та сусідній Росії продовжують писати через дефіс. Хоча сам пан Бальбек слово «кримськотатарський» переважно пише правильно.

Для містечкових шовіністів писати «кримсько-татарську мову» так само принципово важливо, як говорити «на Україні». Для них це має глибокий політичний сенс. Роздільне написання етноніма та назви мови підкреслює нібито відсутність прямого зв’язку між корінним народом і півостровом; «на Україні» ‒ фраза, яка характеризує країну просто як територію, «на» якій розташовується не суверенна держава, а колишня кремлівська колонія.

/**/
/**/
/**/




БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Колаборантам вхід заборонений

Пан Бальбек пожинає плоди своєї улюбленої тактики: усім керувати, але ні за що не відповідати. З перших днів анексії він почав активно працювати над повним переформатуванням кримськотатарського політичного поля та створенням ручних «національних органів». На цій хвилі він спочатку отримав крісло віцепрем’єра в місцевому уряді, а потім мандат депутата Держдуми.

Руслан Бельбек вибудував роботу так, щоб за всі недопрацювання відповідали інші. За провали у «вербуванні» кримських татар спочатку відповідав тодішній керівник російського Держкомнацу Криму Заур Смирнов. За низьку явку на виборах президента сусідньої Росії вичитували тодішнього віцеспікера російського парламенту Криму Ремзі Ільясова та Ейваза Умерова.

За фіаско з ручним «національним органом» віддувалися названі вище панове Смирнов, Ільясов, а також лідер руху «Къырым бирлиги» («Кримська єдність» ‒ КР) Сейтумер Німетуллаєв. Разом з Ремзі Ільясовим на узбіччі регіональної політики опинився і його давній соратник, лідер руху «Инкишаф» («Розвиток» ‒ КР) Ескендер Білялов.

Частину відповідальності розділили чиновники нижчої ланки: Тейфук Гафаров, якого «попросили» з посади заступника голови російської адміністрації Сімферополя, та Мурат Язиджиєв, який раніше завідував у Білогірському районі сферою міжнаціональних відносин. Останній запам’ятався співвітчизникам закликом відмовитися від ідеї національної державності.

/**/
/**/
/**/




БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

«Радянізація» кримських татар

Можна назвати ще кілька прізвищ, але за ними всіма так чи інакше стояв пан Бальбек, основний «дахом» якого є російський глава Криму Сергій Аксенов. Кожен раз Руслан Бальбек безуспішно намагався застосувати одну й ту ж технологію ‒ створення картонних «громадських рухів» під експресивними прокремлівськими гаслами. Незгасаючі вдячні промови на адресу російського президента ‒ з цієї ж «опери».

Поки в порівняно вигідній позиції опинився Еміралі Аблаєв. У ДУМКС, з точки зору влади, зовсім інші критерії ефективності. Їхнє основне завдання ‒ виправдовувати дії російських силовиків або голосно мовчати з приводу політичних переслідувань і сфабрикованих кримінальних справ. Пан Аблаєв з цим непогано впорався, експлуатуючи залишки свого авторитету в очах співвітчизників.

Явка кримських татар 8 вересня, швидше за все, буде невисокою

У Руслана Бальбека та Ейваз Умерова ситуація складніша. Вони, умовно кажучи, підійшли до останньої межі. Явка кримських татар 8 вересня, швидше за все, буде невисокою, але звалювати провину за це особливо ні на кого. Є ще віцеспікер російського парламенту Криму Едіп Гафаров, але він зайняв найвигіднішу позицію ‒ нічого не робити, просто займаючи «кримськотатарську квоту» у владі. Все, що вони змогли придумати ‒ провести черговий «форум», на якому закликали співвітчизників підтримати місцеве начальство за неіснуючі досягнення.

Сергій Стельмах, кримський політоглядач (ім’я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки)

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *