У Росії та анексованому Криму відроджується каральна психіатрія ‒ Ахтем Чийгоз

У другій половині серпня українське видавництво «Дух і літера» випустило електронну версію українського перекладу художньої книги оглядачки Крим.Реалії, журналістки та письменниці з США Ксенії Кирилової ‒ «У павутинні безуму» («В паутине безумства»).

Нагадаємо, шпигунський роман «У павутині безумства», незважаючи на вигаданий сюжет, правдиво показує реалії радянської каральної психіатрії та українського національного руху. Дія роману відбувається наприкінці 60-х ‒ початку 70-х років. За сюжетом, молодий співробітник ЦРУ Патрік Корн вирушає на небезпечне завдання. Йому необхідно зустрітися під вигаданим ім’ям з провідним радянським військовим інженером, за свою незгоду з лінією партії ув’язненим в одному з найстрашніших видів радянських таборів ‒ спецпсихлікарні закритого типу при МВС (СПБ) у невеликому уральському селищі, який встиг передати важливі документи на Захід. Для виконання своєї місії розвідник вдається до допомоги молодої медсестри Ірини, яка давно відчуває докори сумління через свою роботу. Дівчина закохується в іноземця, навіть не здогадуючись про те, з ким вона насправді має справу.


Обложка книги Ксенії Кириллової «У павутинні безуму»

«З одного боку, це захопливий шпигунський роман часів Холодної війни ‒ з усіма деталями шпигунської майстерності, описом зсередини роботи офіцера ЦРУ – «нелегала», який діє під прикриттям; радянських військових секретів і, звичайно ж, драматичної любовної історії. З іншого боку, це, можливо, перша художня книга в історії, де показані реалії радянської каральної психіатрії ‒ на підставі спогадів людей, які пройшли через це пекло, моїх особистих бесід та інтерв’ю з цими людьми, історичних матеріалів. Також для мене вкрай важливо було привернути увагу до відродження каральної психіатрії в сучасній Росії, в першу чергу, в окупованому Криму», ‒ розповіла Ксенія Кирилова в інтерв’ю Крим.Реалії.

За словами автора, незважаючи на вигаданий сюжет, багато деталей роману перетинаються з історичними фактами. Так, у військовому інженері Голубові часом вгадуються риси найбільш цінного радянського активу в історії американської розвідки Адольфа Толкачова, а план евакуації інженера Голубова відображає реальну операцію ЦРУ з ексфільтраціі з СРСР колишнього майора КДБ Віктора Шеймова. Історичний контекст описуваних у романі подій теж витриманий: на початку 70-х, на тлі переговорів про роззброєння, дійсно розроблялася термоядерна протиракета системи ПРО А-35, технічні характеристики якої передані в книзі.

Вперше електронна версія роману російською мовою побачила світ рік тому, а на початку червня поточного року в Києві відбулася презентація друкованої версії книги в її українському перекладі. Одним із доповідачів на презентації був заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз.

«У наш час є певні дослідження про ті жахливі методи, яким піддавалися активні люди за радянських часів. Однак їх було недостатньо для того, щоб ця інформація відклалася у свідомості масового читача», ‒ зазначив він.


Ксенія Кириллова та Ахтем Чийгоз

Ахтем Чийгоз, який сам не так давно побував в анексованому Росією Криму серед російських політв’язнів, зробив акцент на тому, що методи, подібні описаним у романі, активно застосовуються і сьогодні.

«У сучасній Росії це називається процедурою обов’язкового або добровільного обстеження психіатром в умовах в’язниці або стаціонару. Чомусь цього боїшся більше, ніж тієї огидної сирої камери та самотності, в яких перебуваєш місяцями, якщо сидиш в одиночній камері, або загальної камери, де сидиш разом з бандитами та рецидивістами, на совісті яких ‒ десятки вбивств. Але ти все одно боїшся таких «обстежень» найбільше, тому що пам’ятаєш з історії: там вбивають розум. Коли тебе намагаються знищити фізично, у тебе залишається свідомість, яка дозволяє боротися і відстоювати свою гідність, а також честь твоєї країни та народу. А там знищують твій розум. І суспільство ще не до кінця розуміє, що це відбувається і сьогодні», ‒ зазначив Ахтем Чийгоз.

Ти все одно боїшся таких «обстежень» найбільше, тому що пам’ятаєш з історії: там вбивають розум
Ахтем Чийгоз

Він вважає, що сучасна українська молодь мало знає про тих сучасних героїв, які зовсім нещодавно віддали життя за Україну, часто бувши зовсім молодими.

«Те, що сотні людей сьогодні сидять у тюрмах, часто проходить повз свідомість нашої більшості, але ж це багато в чому й наша провина. За радянських часів суспільство теж було винним у своїй відчуженості та в нерозумінні того, що доля описаних у книзі героїв ‒ це їхня особиста доля та відповідальність. Тому дуже добре, що на цю тему стали писати, і при цьому писати в легшій формі, щоб люди могли сприйняти інформацію», ‒ підсумував Ахтем Чийгоз.

За словами Костянтина Сігова, керівника видавництва «Дух і літера», книга «У павутінні безуму» допомагає осмислити світ, в якому не тільки вирують шпигунські пристрасті, але й вирішується доля людей, які в силу своїх переконань намагаються говорить правду, і в якому відбувається випробування їхньої солідарності, дружби та свободи.

Це перший художній твір, який описує світ спецпсихлікарень
Леонід Поляков

«Книга читається легко, але при цьому наповнена глибокими смислами. Вона розповідає не про сучасність, а про те, що відбувалося 30, 40, 50 років тому: про боротьбу двох систем, демократії й тоталітаризму, про боротьбу добра зі злом і про те, як ця боротьба позначається на долях простих людей. Разом з тим, це перший художній твір, який описує світ спецпсихлікарень», ‒ зазначив інший учасник презентації, ексзаступник міністра оборони України, голова Експертної ради Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння (ЦДАКР) Леонід Поляков, який особисто консультував автора в процесі написання книги щодо питань радянської протиракетної оборони.


На презентації друкованої версії книги Ксенії Кириллової в українському перекладі, Київ

«Зараз багато людей, зокрема й сучасні студенти, на жаль, не знають справжніх реалій Радянського Союзу і навіть пишаються тим, що це була «велика та сильна» країна. Тому так важливо говорити й знімати фільми про ті обличчя радянської епохи, про які не знають або не хочуть знати сучасні люди. Це не тільки дефіцит у магазинах, але і те, що неможливо було жити і відчувати себе людиною, не боячись, що може трапитися з тобою завтра», ‒ зазначила доктор політичних наук, професор НТУУ Лідія Смола.

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *