«Повернення однозначно вигідне Путіну»: перспективи Росії в G7 і деокупація Криму

Повернення Росії в «Групу семи» промислово розвинених країн (G7) і нормалізація відносин між Росією і ЄС залежить від врегулювання ситуації на сході України, –​ про це заявив президент Франції Еммануель Макрон на зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним 19 серпня, не згадавши про анексований Крим.

У той же час президент США Дональд Трамп заявив, що було б доцільно дозволити Росії приєднатися до «Групі семи» наступного року. Росію виключили зі старого формату «Групи восьми» в 2014 році після анексії Криму. Канцлер Німеччини Ангела Меркель і британський прем’єр-міністр Борис Джонсон виступили проти повернення Росії без будь-яких обов’язкових умов.

Український політолог Петро Олещук нагадує, що участь Росії в «Групі восьми» було свого роду дипломатичним авансом.

З метою заохочення розвитку демократії Росію включили в клуб, але повністю своєю вона там не була
Петро Олещук

– Росія ніколи повністю не відповідала критеріям, щоб потрапити в цей клуб. Він об’єднує, з одного боку, економічно розвинені держави, з іншого боку, держави демократичні. Це клуб багатих країн, об’єднаних спільними цінностями. Коли свого часу при Борисі Єльцині Росію включили туди, всі розуміли, що це було авансом, оскільки за економічними критеріями вона, м’яко кажучи, не відповідала параметрам. З метою заохочення розвитку демократії Росію включили в клуб, але повністю своєю вона там не була. Навіть якщо її туди знову включити, це не означатиме, що країна раптом стане однією з найрозвиненіших економік, а про демократію і говорити немає чого. Після аж ніяк не мирних розгонів демонстрацій у Росії відновлення дискусії про її повернення в цей клуб дивні.


Петро Олещук

Петро Олещук додає, що оскільки Росія не має наміру знімати окупацію Криму, через яку її і виключили, то це створює додаткові питання з приводу розмов про її повернення.

Росія це швидше сприйме як те, що її політику в цілому схвалюють, треба трохи почекати, санкції знімуть і всі знову з нею почнуть дружити
Петро Олещук

– Для чого це потрібно Росії, сказати важко. Вони зустріли слова Макрона без очікуваного ентузіазму і відразу почали висувати зустрічні вимоги: мовляв, давайте нас вмовляти, а ще кличте Індію і Китай. Почали торгуватися. Для Москви це не самоціль. Колись Росії було важливо збирати членства в різних структурах, щоб показувати, наскільки вона далеко просунулася в міжнародному співтоваристві. Зараз у Кремля основна ідеологія – ізоляціонізм. На Заході це, очевидно, розглядається як спосіб заохотити Росію: дивіться, ми про вас не забуваємо, ми з вами налагоджуватимемо відносини. Росія це швидше сприйме як те, що її політику в цілому схвалюють, треба трохи почекати, санкції знімуть і всі знову з нею почнуть дружити. А Захід не хоче повністю розривати відносини і діє методом батога і пряника. Виглядає це дуже погано і непослідовно.

Кандидат політичних наук, експерт із Центральної і Східної Європи Іван Преображенський вважає, що справжню причину заяв Макрона і Трампа слід шукати не в позиції щодо анексованого Криму, а у впливі Китаю.

Дуже багатьох на Заході хвилює, що Росія все більше потрапляє під вплив Китаю, а з урахуванням їхнього сукупного військового потенціалу – це загроза для Заходу
Іван Преображенський

– З символічної точки зору в поверненні в «Групу восьми» більше зацікавлена Росія. Вона в значній мірі бореться за символічний капітал, за те, щоб її поважали. З точки зору поваги, це однозначно вигідно для Володимира Путіна. З точки зору реальних потенційних вигод, Захід однозначно свої вигоди прорахував – Франція і частково США. Їхня вигода полягає в дуже простому факті – відділенні Росії від Китаю. Дуже багатьох на Заході хвилює, що Росія все більше потрапляє під вплив Китаю, а з урахуванням їхнього сукупного військового потенціалу – це загроза для Заходу. Тому, в першу чергу, хвилює всіх Китай, а аж ніяк не Росія. Нехай навіть поки символічним способом візьмуть Росію до вісімки, покажуть їй, що вона дійсно велика держава, а Китай поки не доріс. Однак говорити про те, що санкції можуть бути частково переглянуті, швидше за все, можна.


Іван Преображенський

Іван Преображенський вважає, що Росія, якщо погодиться на пропозицію Заходу, буде змушена передати Україні Донбас або хоча б контроль над кордоном, а з цим не згодна умовна група війни в російській владі, налаштована на конфронтацію із Заходом.

– Кінцеве рішення схвалюватиме Володимир Путін, а його позиція в цьому випадку не до кінця визначена. З його дій очевидно, що він скоріше схиляється до жорсткого варіанту конфронтації, але з урахуванням, що в хід йдуть особисті лестощі й аргументи неофіційного, особистого порядку, не виключено, що його позиція з часом зміниться. Ми бачимо, що починається підготовка до передачі українських в’язнів із російської сторони – це означає, що Росія готова якщо не піти на компроміс, то зробити перші жести в цьому напрямку. Зараз Кремль стоїть на роздоріжжі, остаточне рішення, швидше за все, буде схвалене протягом осені. Питання повернення до вісімки довгострокове, раніше наступного року обговорювати це всерйоз немає сенсу.

Український політтехнолог Тарас Березовець упевнений, що для Володимира Путіна принципово, щоб питання анексованого Криму не піднімалося в контексті повернення в «Групу восьми».

Може йтися навіть про повернення Донбасу – зрозуміло, на путінських умовах. Де-факто Донбас залишається під контролем України, а Росія зберігає серйозні важелі впливу
Тарас Березовець

– Виключення Росії з «Групи восьми» було першою серйозною санкцією проти Росії за окупацію українського півострова. Донбаські санкції були вже потім, а першої принизливої поразки Путін зазнав, коли його виключили з вісімки могутніх країн світу. Він розглядав це як особисту образу, приниження – тому він докладає таких зусиль, щоб Захід сам запропонував повернутися за стіл переговорів. Ціна, яку Путін готовий заплатити, може бути великою. Зокрема, може йтися навіть про повернення Донбасу – зрозуміло, на путінських умовах. Де-факто Донбас залишається під контролем України, а Росія зберігає серйозні важелі впливу на ситуацію в країні через юридичні механізми на кшталт внесення змін до Конституції України для надання цієї території особливого автономного статусу. При цьому Путін виносить за рамки Крим.


Тарас Березовець

Тим не менше, Тарас Березовець прогнозує, що такі країни, як Японія і Канада, не погодяться з поверненням Росії в «Групу восьми» до того часу, поки Крим окупований. На думку політтехнолога, не варто очікувати цього повернення принаймні протягом трьох років.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *