Кримчани за ґратами: чи варто чекати нового обміну ув’язненими?

Після завершення обміну в минулі вихідні в тюрмах анексованого Криму та сусідньої Росії залишається понад сто політв’язнів, з яких понад 80 кримчан. Як повідомляє Кримська правозахисна група, ці люди незаконно позбавлені волі в межах політично мотивованого або релігійного переслідування в Криму.

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова в інтерв’ю ТСН повідомила, що перспективи подальшого обміну є і що вона вважає його можливим цьогоріч. Денісова підкреслила, що робоча група на чолі з помічником президента України Андрієм Єрмаком зараз веде переговори щодо звільнення 113-ти українських в’язнів, серед яких 89 ‒ кримські татари.

Кримський адвокат Еміль Курбедінов зазначає, що більшості кримських татар із цього списку російські слідчі висунули звинувачення за терористичними статтями.

Це не витримує жодної критики ‒ абсолютно неадекватні звинувачення і в тероризмі, й у спробі захоплення влади
Еміль Курбедінов

– У нас є відомості про 86 політичних в’язнів із Криму, як мінімум приблизно 70 з них ‒ це кримські татари, а 63 проходять у «справах Хізб ут-Тахрір», за терористичними статтями. Більшість із них поступово вивозять із території Криму і судять у військових судах (сусідньої Росії ‒ КР). Відносно понад 30 осіб є вироки з жахливими термінами ‒ 15, 17 років позбавлення волі, суворого режиму. Більшість звинувачень ‒ за терористичними статтями і пов’язаними з «підготовкою захоплення влади в Російській Федерації». При цьому в матеріалах справи фігурують лише кухонні розмови, бесіди на якісь політичні теми й теми переслідування в Росії. З цих розмов шляхом лінгвістичних експертиз ФСБ робляться висновки про змови для захоплення влади. Це не витримує жодної критики ‒ абсолютно неадекватні звинувачення і в тероризмі, й у спробі захоплення влади.


Еміль Курбедінов

На думку Еміля Курбедінова, умови утримання фігурантів «справ Хізб ут-Тахрір» у Криму можна дорівняти до тортур.

‒ Буквально днями я розмовляв зі своїм підзахисним Тофіком Абдулгазієвим (фігурант другої сімферопольської групи «справи Хізб ут-Тахрір» ‒ КР). Коли їх етапують в автозаках, у маленьких коробочках ‒ у тебе на колінах твої речі, і просто не можна поворухнутися. Шість-сім годин люди перебувають у такому положенні в цій автівці й перевозяться таким чином. Краснодарське СІЗО ‒ перевалочний пункт між Кримом і Ростовом, і вже не перший дзвінок зі скаргами звідти надходить. Ялтинських хлопців у «справі Хізб ут-Тахрір» собаками цькували. Абдулгазієв розповів, що там в одній камері чотири на шість метрів по п’ятдесят осіб. Слідчий ізолятор Сімферополя переповнений ‒ замість семисот понад півтори тисячі осіб сидить. У когось умови більш-менш, у когось жахливі. Так само Ростовський слідчий ізолятор ‒ не раз ми отримували скарги від підзахисних на вогкість. Я прирівнюю це до тортур.

Координатор Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник пояснює, хто саме може увійти до списку для обміну, окрім фігурантів «справ Хізб ут-Тахрір».

Цифра 86 стосується саме кримських кейсів, які, на жаль, становлять більшість у списку людей, незаконно позбавлених волі
Ольга Скрипник

– Цифра 86 стосується саме кримських кейсів, які, на жаль, становлять більшість у списку людей, незаконно позбавлених волі. Це як колективні справи, так і індивідуальні. Якщо говорити про справу кримських мусульман, вона масова, загалом у нас у ньому значиться 66 осіб. З них 53 звинувачують безпосередньо в участі в терористичній організації (організація визнана терористичною в Росії ‒ КР) ‒ «справи Хізб ут-Тахрір». Є ті, кого звинувачують у поширенні тероризму, але навіть усередині великої справи кримських мусульман є поділ на групи: Алушта, Білогірськ, Ялта, у Бахчисараї кілька груп. Також досить багато людей залишаються під вартою у «справі українських диверсантів», починаючи від Андрія Захтея й закінчуючи Костянтином Давиденком. У деяких із них набули чинності вироки, і вони сподіваються бути в обмінному списку, а деякі чекають апеляції, як Володимир Дудка та Олексій Бессарабов.


Ольга Скрипник

До того ж, за інформацією Ольги Скрипник, виділяються індивідуальні політично мотивовані справи, де обвинуваченими проходять Наріман Мемедемінов, Євген Каракашев, а також учасники Євромайдану, затримані ще в 2014 році, Микола Шиптур і Андрій Коломієць.

‒ Те, що сталося 7 вересня, дало нам величезну надію на те, що обмін відбуватиметься й надалі. Як мінімум ми бачимо, що такі переговори можливі. Об’єктивно умови для обміну та переговорів залишаються. Ми вважаємо, що в обмінні списки мають внести також відносно нові групи ‒ це люди, яких у Криму звинувачують у причетності до батальйону імені Номана Челебіджихана. Їх як мінімум троє, причому там немаленькі терміни.

Український політолог Олексій Мінаков дивиться на перспективи наступного обміну ув’язненими між Росією та Україною без оптимізму.

‒ Поки що говорити про ймовірність і прораховувати безглуздо, тому що залежить це від безлічі динамічно змінюваних чинників. Неправильно, на мій погляд, екстраполювати успіхи минулого на майбутнє. Наприклад, у 2017 році був масштабний обмін при президенті Петрі Порошенку, але в 2018 і 2019 роках подібних обмінів не було. Це ж можна перенести й на Володимира Зеленського: його перший успішний обмін полоненими з Володимиром Путіним може бути й останнім. Для президента України плюси очевидні: це й рейтинг, і він обіцяв. Президент Росії ж таким чином виглядає договороздатним, він «добрий цар», а делегацію Росії в ПАРЄ повернули не дарма. До того ж, Росія м’яко та делікатно виконала рішення Міжнародного трибуналу зі звільнення українських моряків, нехай і не повністю.


Олексій Мінаков

Олексій Мінаков вважає, що, судячи з публічних виступів команди президента Зеленського, «червона лінія» у переговорах із Росією пролягає в питанні приналежності Криму та Донбасу.

‒ Для них це чітко й зрозуміло ‒ це Україна, іншого бути не може. В усьому іншому, в усіх інших питаннях можуть бути поступки та компроміси, починаючи від автономного статусу для Донбасу й закінчуючи зовнішньополітичними діями, наприклад, ослаблення руху в бік НАТО та Євросоюзу. Ось у випадку з обміном 7 вересня для частини населення «червона лінія» була у звільненні Володимира Цемаха ‒ основного свідка у справі про збитий малайзійський боїнг. Взагалі, Олег Сенцов раніше говорив, що не потрібно звільняти його та політв’язнів за всяку ціну. Мені здається, цю фразу треба чітко написати й повісити в кабінеті у Зеленського.

Корінь зовсім в іншому лежить ‒ треба боротися зі свавіллям Росії відносно до громадян
Еміль Курбедінов

Еміль Курбедінов вважає, що обмін не є панацеєю для проблеми політв’язнів.

‒ Корінь зовсім в іншому лежить ‒ треба боротися зі свавіллям Росії відносно до громадян. А так нам повідомляють, що процес переговорів їде, і наші підзахисні є в списках. Ми сподіваємося, що найближчим часом вони та всі інші політв’язні будуть звільнені.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об’єднань, названих «терористичними».

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *