«Скасувати заборону Меджлісу в Криму для Кремля занадто принизливо» ‒ експерти

У 2017 році Міжнародний суд ООН постановив, що Росія зобов’язана утриматися від обмеження представницьких органів кримських татар, зокрема Меджлісу кримськотатарського народу в анексованому Криму. У вересні 2019 року Моніторингова місія ООН з прав людини знову закликала Росію скасувати заборону Меджлісу.

«Три роки тому, 29 вересня 2016 року, Верховний Суд Російської Федерації залишив чинним рішення про заборону Меджлісу, яке раніше ухвалив Верховний Суд Криму. В результаті, Меджліс, представницький орган кримських татар, не може виконувати свої функції до сьогодні. Ситуація триває, незважаючи на рішення Міжнародного суду ООН… Ми закликаємо Російську Федерацію виконати постанову суду ООН і зняти заборону на діяльність Меджлісу», ‒ йдеться в повідомленні організації.

На думку заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерова, тиск міжнародних організацій на Росію в питанні Меджлісу дає певні результати.


Ільмі Умеров

У світі вимоги скасувати заборону Меджлісу та забезпечити його діяльність мають системний, наполегливий характер
Ільмі Умеров

«Упевнений, що Росія й так іде на «поступки» в цьому питанні. Адже системного переслідування тільки за «членство в Меджлісі» ми не спостерігаємо. Члени Меджлісу, проти яких порушувалися кримінальні справи, переслідуються за різними статтями. Нас не об’єднують в «одну справу», як, наприклад, це відбувається зі «справою Хізб ут-Тахрір», коли проти групи людей порушується кримінальна справа за «причетність» до забороненої організації, а потім вибірково додаються: організація осередку, екстремізм, тероризм, захоплення влади. Відповідно, збільшуються терміни покарання. Таке «м’яке» ставлення Росії до Меджлісу кримськотатарського народу зумовлене саме тим, що у світі вимоги скасувати заборону Меджлісу та забезпечити його діяльність мають системний, наполегливий характер», ‒ вважає заступник голови Меджлісу.

Він зазначає, що, якщо Росія відчує ослаблення позиції міжнародного товариства, то репресії в Криму проти членів Меджлісу відразу посиляться.

Якщо загальний тиск на Росію хоча б трохи ослабне, репресії щодо кримських татар, зокрема, членів меджлісів різних рівнів, значно посиляться
Ільмі Умеров

«Якби не чинився сильний, резонансний тиск на Росію в цьому питанні, вона розібралася б із Меджлісом відразу після рішення російського Верховного суду. Надалі ситуація залежить від загального розвитку подій. Якщо анексія та окупація Криму не будуть припинені й загальний тиск на Росію хоча б трохи ослабне, можна очікувати, що репресії щодо кримських татар, зокрема, членів меджлісів різних рівнів, значно посиляться», ‒ зазначив у коментарі Крим.Реалії Умеров.

Експерт у галузі міжнародного права, професор Борис Бабін розповів Крим.Реалії, що для ослаблення тиску міжнародного товариства в питанні Меджлісу кримськотатарського народу Росія створює підконтрольні їй представницькі органи кримських татар.


Борис Бабін

Агресор розповідатиме на міжнародному рівні про те, що заборонені в Росії органи «відновлені» у новому складі
Борис Бабін

«Очевидно, що той склад Меджлісу та Курултаю кримськотатарського народу та місцевих меджлісів, який був сформований у 2013 році, не влаштовує Росію. При цьому не можна сказати, що держава-агресор формально ігнорує рішення Міжнародного суду ООН про необхідність скасування заборони Меджлісу. Для імітації його виконання в 2018 році в Криму був організований «Курултай мусульман Криму», який окупанти називають «VI скликанням», підкреслюючи «спадкоємність» від попередніх Курултаїв. У таких умовах очевидно, що агресор розповідатиме на міжнародному рівні про те, що заборонені в Росії органи «відновлені» у новому складі, апелюючи й до того, що повноваження Меджлісу, сформованого в 2013 році, припинили свою дію через п’ять років, тобто, у 2018-му», ‒ розповів експерт.

За його словами, проблемою заборони Росією Меджлісу кримськотатарського народу займаються також у Європейському суді з прав людини.

Україні необхідно, як мінімум, ухвалити закон про корінні народи
Борис Бабін

«Окрім міждержавного процесу в Міжнародному суді ООН, Кримськотатарський ресурсний центр у 2017 році допоміг подати до Європейського суду з прав людини понад два десятки заяв від членів Меджлісу, місцевих меджлісів, посадових осіб органів Курултаю, пов’язаних із забороною їхньої діяльності в Росії, щодо них можливий реальний правовий результат. Однак у цілому використання цієї ситуації Україною в протидії спробі анексії Криму не має особливих перспектив; набагато важливіша констатація нових системних порушень прав корінних народів Криму агресором. Однак для ефективності таких заяв на міжнародній арені Україні необхідно, як мінімум, ухвалити закон про корінні народи», ‒ повідомив Бабін.

Директор українського Центру зовнішньополітичних досліджень Сергій Пархоменко впевнений, що вимоги міжнародного товариства до Росії в питанні Меджлісу мають підкріплюватися новими санкціями.

Ефект буде лише тоді, коли сама Україна під час, наприклад, переговорів у «нормандському форматі», жорстко ставитиме умови щодо Криму
Сергій Пархоменко

«Ефект буде лише тоді, коли сама Україна під час, наприклад, переговорів у «нормандському форматі», жорстко ставитиме умови щодо Криму. Питання Криму має розглядатися невіддільно від питання Донбасу. Зрозуміло, що путінський режим не піде на деокупацію Криму, але, по-перше, постановка питання щодо півострова ускладнить для Росії просування своєї позиції щодо Донбасу; а по-друге, можна домогтися невеликих поступок у Криму, наприклад, легалізації Меджлісу. Треба розуміти, що просто вимоги (навіть від міжнародного товариства) нічого не означають, якщо за ними не слідуватимуть нові санкції за Крим», ‒ повідомив свою думку Крим.Реалії експерт.

Голова Ревізійної комісії Курултаю кримськотатарського народу Алі Озенбаш хотів би бачити вагоміші результати міжнародного тиску на Росію в питанні Меджлісу.


Алі Озенбаш

Діяльність (на захист Меджлісу – КР) підтримує у населення, яке проживає на анексованій території, віру у звільнення
Алі Озенбаш

«Подібні вимоги з боку міжнародних структур, на мій погляд, абсолютно декларативні й розраховувати на будь-які практичні результати наївно. Але факт, що така діяльність ведеться, чудовий уже тим, що підтримує у населення, яке проживає на анексованій території, віру у звільнення, зокрема й за допомогою міжнародної підтримки», ‒ поділився своєю думкою з Крим.Реалії Алі Озенбаш.

Кримськотатарський активіст Едем Дудаков у коментарі Крим.Реалії розповів, що не очікує в найближчому майбутньому визнання Росією Меджлісу, але не виключає такої ймовірності.


Едем Дудаков

Визнати Меджліс для російської влади дуже принизливо
Едем Дудаков

«У Криму Росією практично заново вибудований міф суто російського регіону. Тому визнати Меджліс для російської влади дуже принизливо. Однак зацікавленість у скасуванні санкцій є. Це я пов’язую з виступом Путіна на Валдаї про надмірну заангажованість російських передач про Україну. Санкції все ж тиснуть. Але в доступному для огляду майбутньому Меджліс не визнають. Якщо ж стане не під силу, якісь зрушення можуть бути. Головне для України ‒ триматися на своїх позиціях», ‒ вважає активіст.

Українська правозахисниця Олександра Матвійчук зазначає, що Росія піде на визнання Меджлісу тільки у крайньому випадку, адже це заважатиме темпам російської колонізації Криму.


Олександра Матвійчук

Поступитися для Росії в цьому питанні – означає поставити під загрозу темпи російської колонізації півострова
Олександра Матвійчук

«Кримські татари від початку окупації Криму почали чинити організований ненасильницький спротив. Цим пояснюється те, що у списку політв’язнів наразі більшість кримських татар, що був заборонений Меджліс кримськотатарського народу, а кримськотатарський канал ATR змушений вести своє мовлення з Києва. Тому поступитися для Росії в цьому питанні – означає поставити під загрозу темпи російської колонізації півострова. Путін це зробить тільки під дуже сильним міжнародним тиском, якого, на жаль, щодо Криму особливо не спостерігається», ‒ сказала Крим.Реалії правозахисниця.

Негативно оцінює заяви міжнародної спільноти на підтримку Меджлісу депутат Держдуми Росії від Криму Руслан Бальбек, який позиціонує себе, як лідер проросійських кримських татар.


Руслан Бальбек

Будь-яка ідея, яка виходить із вуст західних політиків, як правило, має або явну антиросійську, або приховану антиросійську мету
Руслан Бальбек

«На Заході продовжують наполягати на легалізації меджлісу, хоча б у межах Кримського півострова. Говоритимемо прямо ‒ будь-яка ідея, яка виходить із вуст західних політиків, як правило, має або явну антиросійську, або приховану антиросійську мету. Поява меджлісу на території півострова ‒ це загроза нашому мирному життю. Це загроза стабільності й порядку, це нескінченні демонстрації, які переслідують особисті корисливі цілі лідерів меджлісу. Це спроба нацьковування кримчан за міжнаціональними та міжконфесійними ознаками», ‒ наголосив Бальбек.

Результати моніторингу Кримської правозахисної групи, який був проведений у серпні-вересні 2019 року, повідомляють, що провайдери в анексованому Криму блокують сайти Меджлісу кримськотатарського народу.

На 85-му міжнародному ПЕН-конгресі в Манілі (Філіппіни) 2 жовтня Асамблея делегатів одноголосно проголосувала за ухвалення резолюції щодо ситуації зі свободою слова та самовираження в Криму. Резолюція закликає Росію анулювати рішення, що проголошує Меджліс кримськотатарського народу екстремістською організацією та забороняє його діяльність, а також скасувати рішення, яке перешкоджає лідерам Меджлісу в’їжджати в Крим.

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з’являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об’єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя пройшов невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *