«Стаття проти кримських татар»: чому російські силовики прийшли до бізнесмена з Судака

Наприкінці вересня співробітники ФСБ Росії провели обшук у бізнесмена з Судака, ексголови регіонального меджлісу Ільвера Аметова. Його підозрюють в екстремістській діяльності та ще за двома статтями Кримінального кодексу Росії, також вилучили посвідчення члена Меджлісу кримськотатарського народу. Це другий випадок після заборони кримським судом представницького органу кримських татар, коли російські силовики шукають його сліди на півострові.

Обшук в Ільвера Аметова відбувся 27 вересня. Він розповідав, що його будинок у той день заблокували близько двох десятків озброєних силовиків ФСБ у масках. Вони обшукали кафе бізнесмена та його будинок, вилучили старовинну зброю з музею старожитностей, який він обладнав вдома. Під час обшуку співробітники ФСБ склали протокол вилучення речей і пішли.


Ільвер Аметов

Ми з’ясовували, чим це може загрожувати кримчанину.

«Забрали наган та алкоголь»

У своєму музеї Ільвер Аметов понад 20 років збирає стародавні предмети, серед них наконечники пік, стріл, сокири та ножі. Раніше колекціонер показував музей Крим.Реалії.

Під час обшуку силовики забрали звідти кілька експонатів, а також документи, вилучені в будинку бізнесмена. За словами Ільвера Аметова, серед вилученого на експертизу було «посвідчення члена Меджлісу кримськотатарського народу».

Наразі кримінальної справи стосовно Ільвера Аметова немає, але вона може з’явитися, каже кримський адвокат Назим Шейхмамбетов.

«Під час обстеження було вилучене майно, яке належить Ільверу Аметову. Це музейні експонати ‒ зброя, яка вже не функціонує, виробництва Другої світової війни та пізнішого терміну виготовлення. Також були вилучені деякі документи. Зараз щодо цього факту не порушена кримінальна справа. Як ми вважаємо, на підставі вилучених речей буде проведена експертиза. І якщо експерти встановлять, що, наприклад, вилучена зброя була бойовою, то у правоохоронних органів будуть підстави для порушення кримінальної справи. Сказати однозначно, трапиться це чи ні, складно. Ця справа має політичне забарвлення, з огляду на громадську діяльність Ільвера-аґа», ‒ говорить адвокат.


Назим Шейхмамбетов

Бізнесмен розповідає, що російські силовики забрали не тільки експонати музею, а й алкоголь із його кафе «Базыргян».

«Спочатку вони зайшли до мене додому й вилучили з мого домашнього музею наган 30-х років, багнет-ножі, зброю часів війни. Я куточок хотів зробити, у музеї воно все іржаве, неналежне. Потім ми поїхали в кафе, приїжджаю, а вони вже тут обшук роблять. Перевернули все, забрали кілька пляшок алкоголю. У нас у кафе планувалося закриття сезону, хотіли з персоналом відсвяткувати. Ось відсвяткували», ‒ говорить він.

Приводом став анонімний лист про те, що Аметов нібито продає зброю та наркотики

За словами Ільвера Аметова, за минулий курортний сезон силовики приходили в «Базыргян» з оперативними заходами дев’ять разів.

У будинку Ільвера Аметова це вже третій обшук за останні п’ять років. Минулого разу приводом став анонімний лист про те, що Ільвер Аметов нібито продає зброю та наркотики. Але після оперативних заходів ці відомості не підтвердилися.

Три статті Аметова

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров повідомив, що обшук в Ільвера Аметова проводився на підставі розпорядження голови кримського главку МВС Росії Павла Каранди від 26 вересня та рапорту старшого оперуповноваженого Центру «Е» кримського главку МВС Росії, майора поліції Белашова.

Оперативні заходи, згідно з документом, які цитує Рефат Чубаров, проводилися «з метою перевірки в діях Ільвера Аметова ознак складу порушення», передбаченого частиною 1 статті 238 Кримінального кодексу Росії (виробництво та збут товарів, які не відповідають вимогам безпеки), частиною 1 статті 282 (розпалювання ненависті та ворожнечі й приниження людської гідності) і частиною 1 статті 280 (публічні заклики до здійснення екстремістської діяльності).

Ці статті передбачають покарання від великого штрафу до п’яти років позбавлення волі.

«Це фальсифіковані звинувачення Ільвера Аметова. Стаття про публічні заклики до екстремістської діяльності працює проти кримських татар завжди й без винятків», ‒ говорить голова Меджлісу.


Рефат Чубаров

«У Кремлі немає політичної волі загострювати ситуацію з Меджлісом»

У 2016 році підконтрольний Росії Верховний суд Криму визнав екстремістською діяльність представницького органу кримських татар і заборонив її на території Росії. Згодом Міжнародний суд ООН зобов’язав російську владу скасувати цю заборону, однак цього не сталося.

У листопаді минулого року в Старому Криму співробітники ФСБ Росії кілька годин оглядали будинок і комерційні об’єкти кримськотатарського активіста, бізнесмена Ісмета Меметова. Його теж запідозрили у фінансуванні Меджлісу кримськотатарського народу та зберіганні екстремістської літератури.

/**/
/**/
/**/




БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

ФСБ в пошуках Меджлісу

Рефат Чубаров тоді спростував причетність Ісмета Меметова до фінансування Меджлісу, назвавши той випадок «репресіями проти кримських татар». Він нагадав, що з 2016 року всю діяльність представницького органу кримських татар довелося вимушено перемістити на материкову частину України.

«Всі заходи, які проводяться правоохоронними органами та спецслужбами в Криму, де формальною причиною є приналежність тієї чи іншої особи до заборонених організацій, ‒ це такий натяк або заклик до того, щоб людина залишила територію Криму або зменшила свою активність. Це стосується, зокрема, і справ щодо Меджлісу, який у 2016 році був заборонений. Однак через наявність попереднього рішення Міжнародного кримінального суду про скасування заборони Меджлісу, на мій погляд, сьогодні немає політичної волі в Кремлі якимось чином загострювати цю ситуацію. Тому місцеві правоохоронні органи не порушують кримінальні справи, а проводять такі перевірки, намагаючись чинити тиск на представників кримськотатарського народу», ‒ каже Назим Шейхмамбетов.

Заступник голови Меджлісу Ільмі Умеров у коментарі Крим.Реалії зазначив, що переслідування колишніх членів представницького органу кримських татар поки не стало системним і масовим саме через позицію міжнародної спільноти, яка вимагає скасувати заборону Меджлісу на півострові. Однак цей процес, на його думку, може посилитися, якщо «Росія відчує ослаблення позиції міжнародного товариства».


Ільмі Умеров

Постійний представник президента України в АРК Антон Кориневич сказав, що українська влада буде домагатися допуску міжнародної моніторингової місії на територію Криму «для оцінки міжнародним товариством серйозності ситуації з порушеннями прав людини в окупованому Криму».

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *