«Тему Криму та Донбасу розділяти не можна» ‒ експерти про міжнародні переговори

Секретар комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики, депутат від фракції «Голос» Соломія Бобровська заявила про необхідність створення міжнародного «переговорного майданчика» для обговорення шляхів деокупації Криму. Про це вона сказала в ефірі кримськотатарського телеканалу ATR. На її думку, за п’ять років тема Криму «зійшла нанівець» на всіх можливих майданчиках обговорень.

«Ми розуміємо, що Крим треба повертати на майданчик переговорів усюди, де тільки можна, для того, щоб ставити питання щодо Криму. Тому що за п’ять років із 2014 року тема Криму взагалі зійшла нанівець з усіх можливих майданчиків обговорень. Мало того, мені дивно, чому щодо Криму не зробили подібну історію (як Мінський процес щодо Донбасу ‒ КР). Чому ніде немає переговорного майданчика ні з ким, зокрема з партнерами ‒ США, на жаль, із сусідами? А повернімося вчергове до Будапештського меморандуму», ‒ сказала вона.

Президент України Володимир Зеленський раніше неодноразово говорив про необхідність повернення Криму під контроль України. Однак наявні міжнародні формати з мирного врегулювання, в яких Україна бере участь, поки стосуються тільки непідконтрольних Україні територій Донбасу.

Російський історик та політичний аналітик Андрій Зубов вважає, що переговори щодо Криму та Донбасу розділяти не можна.

‒ Для блага світу, Європи та навіть Росії не можна розділяти Крим і Донбас. Це абсолютна помилка, і в цьому сліпо слухаються Кремль західні політики. Чому? Тому що вони дали себе вмовити. Тому що всім набридло це протистояння. Захід хоче відновити добрі стосунки з Росією, щоб торгувати, інвестувати, щоб отримати якісь гарантії для своїх капіталів. І заради всього цього Захід готовий забути про Крим. Зрозуміло, це помилка, тому що Донбас виник через Крим. Цю проблему треба вирішувати тільки комплексно.

Донбас виник через Крим. Цю проблему треба вирішувати тільки комплексно
Андрій Зубов

Москва з великим ентузіазмом іде на переговори щодо «формули Штайнмаєра» з тієї причини, що Путіну вкрай необхідний успіх. Щоб світ визнав Крим частиною Росії та повернув Росію повноцінним членом у світове товариство. І тоді Путін скаже: бачите, я домігся свого, я приєднав Крим, п’ять років ми стояли твердо, і в результаті Захід поступився і забув про Крим, ми відновлені всюди.

Так, звісно, Захід не визнає юридично анексію Криму. Як США ніколи не визнавали анексію країн Балтії, але це не заважало Штатам мати конструктивні відносини з Радянським Союзом, і те ж саме зараз хоче зробити Путін.

Ексміністр закордонних справ України Володимир Огризко вважає, що існує кілька форматів, як винести питання Криму на міжнародний рівень.

‒ Є різні форми, як можна ту чи іншу проблему винести на міжнародний форум. Це може бути майданчик якоїсь міжнародної політичної організації, це можуть бути переговори на кшталт нормандських, може бути двосторонній рівень. Щодо першого напрямку є позитивні зміни. Ви напевно знаєте, що нашим дипломатам вдалося внести до порядку денного Генеральної Асамблеї ООН питання про тимчасово окуповані території України ‒ Крим і Донбас. Це означає, що в межах роботи Генасамблеї буде ухвалена резолюція, де фігуруватиме тема Криму.

Якби Росія була цивілізованою країною, то й нормандський формат був би цілком достатнім для того, щоб питання не тільки обговорити, але й вирішити
Володимир Огризко

Інша справа, що резолюція Генасамблеї ООН для Росії ‒ не указ. Якби Росія була цивілізованою країною, то й нормандський формат був би цілком достатнім для того, щоб питання не тільки обговорити, але й вирішити. І третій напрямок ‒ це контакти між президентами, між міністрами, прем’єрами, усіма тими, хто визначає політику. Коли Україна наполягає на тому, що ми не збираємося відмовлятися від Криму. Така ж робота має проводитися і в Європейському союзі, і в НАТО, і в Раді Європи, де тільки тема Криму може звучати.

На думку Огризка, щодо питання анексованого Криму має працювати така ж спеціальна група, як щодо питання Донбасу.

Українська дипломатія повинна наполягати на тому, щоб певний формат щодо Криму був створений. Але він буде без Росії, це очевидно, вона в цих переговорах від участі відмовиться
Володимир Огризко

– Наші західні партнери не готові до активних дій у вирішенні питання Криму, спочатку вони хочуть вирішити питання Донбасу. Чи правильно це, чи ні ‒ питання риторичне. Я вважаю, що так само, як щодо Донбасу, має працювати відповідна група і щодо Криму, вона має чітко говорити, що це неприйнятно. Наша дипломатія має наполягати на тому, щоб певний формат щодо Криму був створений. Але він буде без Росії, це очевидно, тому що вона від участі в цих переговорах відмовиться.

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров нагадує, що вже зроблено багато для того, щоб тема Криму не сходила з порядку денного в міжнародній політиці, але Росія продовжує ігнорувати будь-які рішення.

‒ Ми намагалися усі ці п’ять років просувати кримську тему, щоб вона не тільки не сходила з порядку денного в геополітиці, а й щоб вона була на перших рядках цього порядку денного. Можна по-різному оцінювати ставлення різних міжнародних організацій до питань, пов’язаних з окупацією Криму Росією, але треба взяти до уваги ухвалені резолюції провідних міжнародних організацій. Три роки поспіль ухвалюються декларації щодо Криму Генасамблеєю ООН, щороку по одній-дві-три заяви, заклики, резолюції Європарламенту, ОБСЄ ‒ щорічно.

Українська влада і сама не схвалює рішення, які назріли щодо Криму
Рефат Чубаров

Є інша проблема. У тому, що Росія тотально ігнорує, у неї вистачає потенціалу ігнорувати будь-які рішення будь-яких міжнародних організацій та інститутів, наприклад, Міжнародний суд ООН.

Можна та необхідно сподіватися на міжнародних партнерів, але ніхто нікому не забороняв виконувати власне домашнє завдання. І тут українська влада ‒ як попередня, так і нинішня ‒ програє. Ми самі не ухвалюємо рішення, які назріли щодо Криму, зокрема й зміни до Конституції України.

Довідка: 4 вересня ООН оприлюднила першу доповідь генерального секретаря Антоніу Гутерріша про порушення прав людини в анексованому Криму.

Раніше моніторингова місія ООН з прав людини в Україні у своїй доповіді зазначала, що з початку 2017 року до середини 2018 року зафіксовані понад 80 випадків порушення прав людини в анексованому Криму.

Парламентська асамблея ОБСЄ 8 липня ухвалила підсумкову декларацію, що містить резолюцію із засудженням російської анексії Криму й Севастополя та мілітаризації акваторій Чорного та Азовського морів. За Люксембурзьку декларацію проголосували 94 парламентарії, 7 осіб проголосували проти. Всього у складі ПА ОБСЄ ‒ 323 члени з 56 парламентів країн.

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з’являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об’єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя пройшов невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

(Текст підготувала Іванна Ткачук)

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *