100-річчя Ярослави Стецько пропонують відзначити на державному рівні.

Депутати Тернопільської облради ініціюють відзначення на державному рівні пам’ятної дати – 100-ліття від дня народження видатної землячки Ярослави Стецько. Відповідне звернення до Верховної Ради України депутати ухвалили сьогодні на сесії облради.

У рішенні йдеться: «Ми, депутати Тернопільської обласної ради, з метою розвитку історичної свідомості Українського народу, збереження національної пам’яті та належного відзначення вшанування пам’ятних дат і ювілеїв Тернопільщини звертаємося до Верховної Ради України відзначити на державному рівні у 2020 році пам’ятну дату – 100-річчя з дня народження Ярослави Стецько».

Депутати також рекомендували Верховній Раді запропонувати Нацбанку України виготовити та ввести в обіг ювілейну монету, присвячену 100-літтю від дня народження Ярослави Стецько, а «Укрпошті» – видати поштові конверти та поштові марки, присвячені цій пам’ятній даті.

Для довідки:

Ярослава (Слава) Йосипівна Стецько (уроджена Ганна Йосипівна Музика) народилася 14 травня 1920 в Романівці, нині Теребовлянський район Тернопільщини. Українська політична діячка, журналістка, співорганізаторка Червоного Хреста УПА, жіночої мережі і юнацтва ОУН.

Закінчила Теребовлянську українську гімназію, була діяльною у Марійській дружині. З 1938 року – членкиня ОУН.

Фото: gk-press.if.ua

1939 року закінчила навчання в гуманітарному ліцеї і стала вчителювати в с. Юшківці (тепер Жидачівського району Львівщини). 1941 року розпочала навчання на будівельному факультеті Львівської політехніки.

1943 року була ув’язнена німцями у м. Львові. 1944 року за вказівкою Проводу ОУН виїхала за кордон. 1945 року брала участь у звільненні з-під більшовицького арешту на території Чехії пораненого Ярослава Стецька. Членкиня Проводу ОУН.

1946 року одружилася з Ярославом Стецьком. У Мюнхені завершила технічні та мовні студії в Правничому інституті (німецька та французька мови).

Членкиня Центральної управи СУМ (1948-1953), з 1968 – керівник сектора зовнішньої політики Проводу ОУНр. Була членкинею ЦК Антибільшовицького блоку народів (АБН), президентом АБН, головним редактором ABN-Correspondence (з 1948), квартальника «Ukrainian Review» та різних видань АБН, організатором конференцій АБН й учасником міжнародних антикомуністичних конгресів, співорганізаторкою Європейської Ради Свободи.

У липні 1991 року повернулася на Батьківщин. Очолювала Конгрес Українських Націоналістів з 1992 року. У 1991-2001 рр. – голова проводу ОУН(б).

Депутатка Верховної Ради України другого, третього і четвертого скликань від виборчого округу № 89 Івано-Франківської області.

12 березня 2003 року померла в Мюнхенській лікарні. Похована на Байковому кладовищі в Києві.

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *