“Галя на Марсі” – фельєтон із суду в Харкові

Галя ось уже четвертий місяць перебуває на Марсі. Політ ще триває. Але варто сказати, що це ще зовсім невеликий часовий термін — інші учасники цієї оповіді (харківські марсіанці) висаджені на позаземну систему чотири роки тому.Але по порядку. Якось один просвітянин у Харкові запропонував Галі прийти…на суд — підтримати нашу харківку щодо захисту мови.

— У чому там суть справи?— запитала Галя.

— Якщо коротко, то мова йде про те, щоб задовольнити потребу людини в обслуговуванні її державною мовою у державній структурі,—сказав просвітянин.

— Цікаво. І як довго тривають суди?

— Позов подано 2016 року.

— ???— здивувалась Галя.

— Так! Не дивуйтеся! Ось уже чотири роки триває ця судова тяганина!

— …,— подумала Галя. (Ні, це не «запікане» слово, це справді забракло слів).

Так ось по порядку.

Далекого 2016-го пані Лариса (нинішня позивачка) зайшла у справах до соціальної служби. Розмову, як завжди, вела українською мовою. Чиновницю це вельми дратувало, і вона відкрито демонструвала свою російськомовну зверхність. Тоді пані Лариса нагадала їй про власне право на обслуговування українською мовою в державній установі. Ви наївно подумали, що закон восторжествував? Ні. Натомість чиновниця покликала свою начальницю, і вже вдвох вони сіли на воза під назвою «какая разніца?», і вже вдвох зайнялися цькуванням українськомовної клієнтки

…Люди, хіба це не Марс? Хіба це не іншопланетні синдроми? Але тоді Галя намагалася переконати себе, що вона перебуває на планеті Земля. Вона відкрила Конституцію України, де чорним по білому написано:«Державною мовою в Україні є українська мова». Усе. Крапка! Які ще тлумачення потрібні навіть не чиновницям, а судовим виконавцям, щоб усвідомити цю статтю Закону, прийняту 2010 року? А усвідомлення у них мало б тривати ще від 2006, коли в Конституції було записано:

«Держава забезпечує функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України». І вже нинішня, оновлена редакція від 2019 року теж харківськими чиновниками не читана. Хоча свіжим зоконом знову ж таки передбачене обов’язкове використання державної мови в державному і комунальному секторах, на транспорті, в освітній і мистецькій сферах.

Пані Лариса вже чотири роки намагається довести своє право на дотримання Закону. І ні вона, ні притомні українці, ні та сама Галя не можуть зрозуміти, чому правознавці не бачать написаних законів та ще й намагаються доводити протилежне? 2016, 2017, 2018, 2019 роки люди (хіба то люди?), які мають відстоювати кожну букву закону, вже чотири роки доводять пані Ларисі, що це саме вона винуватиця, що вона діє неправильно, а чиновниці чисті, як роса перед Богом…

Незабаром нове судове засідання. Галя збирає своїх друзів, щоб його відвідати, бо це справжній політ на іншу планету, політ на Марс, політ незвичайний, загадковий, дивовижний (яке точне останнє слово —Диво Видимо, друзі!). Судочинці—марсіани якось по—іншому читають нашу українську Конституцію. По—іншому тлумачать. По—іншому живуть. Ну, чим тобі не Марс?! Політ безкоштовний! Спішіть взяти участь! А може, й не дуже спішіть. Бо це триватиме поки світу й сонця…

Раїна ШУТЬКО, Харків

Прочитати про пригоди Галі біля Одеси Ви можете тут.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *