ЗЕМЕЛЬНА АФЕРА

Вночі, як злодії. В…

Війни, пошесть та бунти.…

Інтерв'ю з Іриною …

Українська земля — не…

Українська земля —…

До 90-ї річниці знищення…

Є події, про які кр…

"Галя на Марсі" -…

Галя ось уже четве…

«
»

«Для Росії кримська природа ‒ трофей»: як за шість років змінилися заповідники півострова

За роки російської анексії Криму більшість кримських заповідників понизили в статусі, що помітно збільшує ризики їхнього знищення, пише видання BlackSeaNews. Автор матеріалу Влад Мірошниченко вказує на фактичний занепад низки заповідних територій Криму, навіть коли йдеться про формальну передачу в федеральне підпорядкування.

Про те, що загрожує кримським заповідникам, в ефірі Радіо Крим.Реалії разом з ведучим Сергієм Мокрушиним обговорюють журналіст BlackSeaNews Влад Мірошниченко та кримський еколог Маргарита Литвиненко.



‒ Владе, в декількох словах: що відбувалося із заповідними територіями Криму в останні шість років і чому це викликає занепокоєння?

Мірошниченко: Варто почати з того, що Крим з точки зору природних характеристик ‒ один із найцінніших регіонів України. З 19 заповідників країни шість розташовані саме тут. Але йдеться не тільки про них, а і про об’єкти природно-заповідного фонду загалом: це національні природні парки, урочища, заказники, парки-пам’ятки тощо. Такі об’єкти можуть бути або загальнодержавного, або місцевого значення ‒ перші, зрозуміло, цінніші. У Криму їх 48, і за час окупації 40 з них були незаконно знижені у статусі. Це дуже масштабне і надзвичайно загрозливе явище.

‒ Можете навести наочний приклад?

Мірошниченко: Взяти, наприклад, заповідник «Мис Мартьян», який взагалі позбавили заповідного статусу. Фактично це означає знищення унікальної флори та фауни середземноморського типу. На території Опукського заповідника проводять регулярні військові навчання з бомбометанням, запусками ракет та стрільбами з кораблів. Це фактично знищення. Інший приклад ‒ Кримський природний заповідник, який перетворили на національний природний парк ‒ тепер тут дозволена господарська діяльність, окупанти планують зайнятися масштабним розвитком туризму. При «федералізації» Кримського та Ялтинського заповідників були якимось чином втрачені десятки й сотні гектарів заповідної території.







БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

«Потрібно забудовнику ‒ вирубають і червонокнижні»

‒ Варто зазначити, що кримські екологи публічно виступили проти створення національного парку «Кримський», мотивуючи це тим, що «територія заповідника має бути великою та екологічно самостійною», щоб там взаємодіяли різні види тварин і рослин ‒ а у випадку з національним природним парком, на їхню думку, цей принцип буде порушений.

Мірошниченко: Саме так. Зараз опублікували план території національного парку «Кримський», і ми бачимо, що там залишаються лише острівці заповідної території. Все це призведе до того, що людська діяльність просто знищить цей природний комплекс. А він є легенями півострова: весь Південний берег Криму, Бахчисарайський район, Сімферопольський район завдяки йому отримують свіже повітря та чисту воду. Кожен житель Криму відчує на собі системне знищення заповідників вже у найближчі роки.


Кримський природний заповідник, вересень 2019

‒ Чи вживає український уряд якихось заходів у зв’язку з діями Росії щодо кримських заповідників?

Ми маємо вносити питання знищення заповідного фонду Криму в усі міжнародні звіти ‒ в ООН, ОБСЄ тощо
Влад Мірошниченко

Мірошниченко: Ми можемо констатувати, що можливості української влади та міжнародної спільноти в цьому плані обмежені. Природно, вони приділяють увагу темі Криму, але в першу чергу таким масштабним сумнозвісним проєктам, як Керченський міст і траса «Таврида», а також екологічній катастрофі на півночі Криму. Щодо заповідників уваги, на жаль, набагато менше. Мінприроди України намагалося зробити якісь кроки кілька років тому: там встановили перелік втрачених територій і збитку від окупації, порушили це питання на міжнародних майданчиках. Але фактично все, що ми можемо робити, ‒ це засуджувати дії Росії, тиснути на неї з вимогами припинити порушення та запроваджувати санкції. Я вважаю, що ми маємо вносити питання знищення заповідного фонду Криму в усі міжнародні звіти ‒ в ООН, ОБСЄ тощо.

‒ Ви у своєму матеріалі також наводите приклад Бакальської коси, яка за останні роки дуже видозмінилася через видобуток піску. Радіо Крим.Реалії не раз розповідало про цю проблему. Чи можна було щось зробити, щоб захистити косу?

Мірошниченко: Уряду України завжди потрібно реагувати на приклади такого варварського ставлення росіян до природної спадщини Криму. У цьому випадку треба робити заяву та робити відповідні кроки, тому що зараз цей ландшафтний парк на Бакальській косі фактично знищений. Якщо ми зараз подивимося на супутникові знімки, то побачимо вже не косу, а острів. Крим для окупантів ‒ це трофей, і природно-заповідний фонд вони теж сприймають як трофейний. Росіяни налаштовані на максимально швидке поглинання цих ресурсів, оскільки знають, що в якийсь момент їм доведеться тікати з Криму.







БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Порятунок Бакальської коси: телефонуйте Ді Капріо!

‒ Спасибі, Владе. За вашими спостереженнями, Маргарито, як передача кримських заповідників у російську федеральну власність позначається на їхній роботі?

Литвиненко: Це велика проблема для збереження флори та фауни кримських заповідників, тому що через зміну статусу, коли вони будуть передані у федеральну власність, активізується господарська діяльність на цих територіях. Створення національного парку на базі Кримського заповідника насправді було у планах місцевих громадських організацій вже давно, але до 2014 року передбачалося, що рекреаційна діяльність буде вестися лише на околицях заповідника. Однак потім цю ідею взяла на озброєння російська влада і зробила національний парк ‒ тільки ось господарська діяльність тепер дозволена не на околицях, а в інших його частинах. Це абсолютне перекручення початкової ідеї.

‒ Що це за господарська діяльність?

Торік на території шести заповідників проходили військові навчання
Маргарита Литвиненко

Литвиненко: Можуть бути і кафе, й атракціони, і спорудження котеджів і невеликих розважальних закладів ‒ все це для відпочинку населення. Але крім господарської діяльності, на особливо охоронюваних територіях ще й навчання ведуться! Торік на території шести заповідників проходили військові навчання, і штаб Чорноморського флоту повідомляв про бомбометання у наземні цілі. А це означає потрапляння в землю шкідливих речовин ‒ сполук сірки, азоту та фосфору, які в поєднанні з вологою перетворюються на кислоти. Це однозначно позначиться негативно і на рослинах, і на тваринах, а там дуже багато червонокнижних видів. Вони не просто рідкісні ‒ вони створюють особливу ландшафтну і природну цінність заповідників.


Кримський природний заповідник, вересень 2019

‒ Як ви думаєте, чи почують кримських екологів, які вже відкрито говорять про подібні проблеми у ЗМІ? Чи можна убезпечити заповідники?

Литвиненко: Практично неможливо. Зараз у Криму не прислухаються до авторитетних екологів і вчених, а якщо російська влада їх і визнає, то не має наміру змінювати свою поведінку.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *