Дуже часто читач дивує…

Сьогодні ми погово…

Пішов з життя багаторічний…

З сумом повідомляєм…

Населення: світ і Україна

Майже 4 000 народів…

Шаровари - це одяг…

Підставою для нашо…

ДО УВАГИ!

Зважаючи на каранти…

«
»

Війни, пошесть та бунти. Що змінилось з часів Визвольної війни українського народу?

Інтерв’ю з Іриною Даневською, автором історичних романів про Богуслава Радзивіла.

Не дивлячись на буяння пандемії короновірусу в світі та тривання карантину в Україні, літературний процес не призупиняється. Наша редакція прийняла рішення з’ясувати, як сьогодні живуть та творять українські письменники. Розпочати ми вирішили онлайн-спілкуванням з відомою українською письменницею, автором історичних романів Іриною Даневською.

Ірино, не так давно, ми спілкувались з Вами на харківській презентації першої книги Вашої трилогії про Богуслава Радзівіла, а зараз приводом для нашого спілкування стає не менш приємна нагода – запланований вихід третьої і останньої книги трилогії – “Державець Регіомонта Богуслав Радзивіл”. Скажіть, наскільки Ви “зжилися” з Вашим героєм і як так сталось, що Ви вирішили писати про нього?

З князем Богуславом ми разом уже понад 10 років, хоча дізналася я про нього значно раніше.  А чому вирішила про нього писати? По-перше, він ідеальний герой для історичного роману, зірка свого сторіччя, світський лев, магнат Речі Посполитої і принц Священної Римської імперії, хоробрий полководець, мудрий політик, добрий господарник, і, водночас, відомий дуелянт, підкорювач жіночих сердець. Інтимне листування свідчить, що була в його характері чортинка, яка завжди безвідмовно діяла на  прекрасну половину людства.Життя князя було сповнене карколомних пригод, злетів і падінь, перемог і поразок, тому цікаве читачеві. По-друге, біографія Радзивіла тісно пов’язана з Україною, він був учасником польсько-козацької війни (1648-1667рр),  спочатку воював на польському боці, а пізніше був союзником козаків. Та й по крові князь  наш – правнук князя Костянтина Острозького. По-третє, життєпис Богуслава дав мені змогу змалювати масштабне художнє полотно, інтегрувавши історію нашої держави в загальноєвропейську, зробити далекі події ближчими і живими.Разом з Радзивілом читач мандруватиме Францією, Англією, Голландією, Німеччиною, Молдовою, Польщею, Литвою, Україною, Пруссією, Курляндією та Росією, воюватиме, інтригуватиме, любитиме, стрічатиметься з відомими людьми. Це точно цікаво.

Епоха Богуслава Радзівіла це війни, незліченне пролиття людської крові, підступні урядовці, політичні інтриги, заплутані зв’язки та події, що змінили історію Європи. Чи бачите Ви паралелі з сучасністю і який урок для себе ми можемо винести з життя князя?

Історія, ми як знаємо циклічна, тому, описуючи певні події, у мене, автора, часом виникало відчуття дежавю. Наші предки воювали, і описуючи в своїй книжці “Генерал короля Богуслав Радзивіл” як білоруський Могильов, піддавшись царській пропаганді, повстав проти своїх співгромадян, я мала перед очима наш бунтівний Донбас.

Зараз епідемія коронавірусу, а у 17 ст. людство страждало від епідемій чуми, переживаючи їх так само гостро, адже ліків не існувало і єдиним засобом уберегтися – був карантин. Наприклад, у 1656 році в окупованій московським військом столиці ВКЛ Вільні розгулялася чума. Налякана масштабами пошесті московська адміністрація робила безпрецедентні кроки по утриманню зарази в межах столичної округи. З міста був заборонений виїзд, дороги перекривалися військом, втікачам грозила смертна кара. Але люди тікали і зараза поширювалася країною. З огляду на небезпеку, що загрожувала його Слуцьку, князь Богуслав Радзивіл запровадив суворий карантин. У місто могли зайти лише ті люди, які пересиділи двотижневий термін у спеціально визначеній карантинній зоні і не виявили ознак захворювання. Була зима, втікачі прибували цілими великими родинами, де були діти, і можна собі уявити, які прокльони сипалися на голову жорстокого князя. Але суворі заходи мали ефект – місто успішно пережило пошесть.Перелік можна продовжувати, а щодо висновків, то нехай їх кожен зробить для себе.

Що найважче під час роботи над історичним, біографічним романом?

Окрім серйозної дослідницької роботи з матеріалом, найважче – вибудувати захоплюючий сюжет. Справа в тому, що в таких творах авторська фантазія обмежується біографією героя. Твій герой вже прожив своє життя, отже, і в книзі має народитися, померти, одружитися, узяти участь в певних історичних подіях у визначений  час.  Це дуже обмежує маневрове поле для свідомого автора, що не дозволяє собі маніпулювати історією своїх персонажів. На додачу, якщо герой, як-от Радзивіл, це знана історична особа, його біографія є відомою широкому загалу. Зрозуміло, що сюжетні колізії, де читач повинен хвилюватися – виживе герой чи ні, не матимуть очікуваної гостроти сприйняття. Доводиться дивувати деталями. Їх читачі точно не знають.

Ваші книги про Богуслава Радзивіла вийшли друком в Україні та Білорусі. Як їх сприйняли читачі?

Знаєте, пречудово! Книжки отримали добрі відгуки критиків, та я на своїй сторінці та під час презентацій  намагаюся поговорити з читачами про їхні враження. Радзивіл розсунув кордони, наприклад, я пишаюся читачкою-українкою, яка мандрувала з “Німецьким принцом” Європою, а також читачкою з Мінська, яка читала білоруськомовну книжку на одеському пляжі. Знаю нашу талановиту художницю, що, надихнувшись текстом, змалювала портрети героїв. В обох країнах маю кілька прискіпливих фанів князя Богуслава, котрі ретельно перевіряють викладені в книжках факти і не соромляться сперечатися, якщо щось не відповідає їхнім уявленням. Звісно, трапляються і курйози. От з останнього – відомо, що князь Богуслав мав насичену дуельну біографію, проте, з усіх поєдинків завжди виходив переможцем.  Я перерахувала в книгах відомі нам герці, базуючись на спогадах їхніх учасників, тому щиро здивувалася, прочитавши на літературному форумі, що когось дуже роздратувало таке “суперменство”. Взагалі, я дуже ціную зворотній зв’язок, адже саме відгуки допомагають зрозуміти читацькі очікування і обрати шлях рухатися далі. Можу зізнатися, що мої читачі змогли певною мірою навіть покерувати сюжетом книжок. Справа в тому, що після виходу “Німецького принца” їм дуже сподобався харизматичний герой другого плану – пан Адам Сакович, вимагали навіть написати про нього осібний роман. Осібний роман я писати не стала, пообіцявши в наступних книжках приділити пану Адаму більше уваги. Таким чином він став одним з головних героїв трилогії, суперником в популярності самому Радзивілу.

Чого чекати у Вашій третій, заключній книжці про Богуслава Радзивіла?

О, це буде вельми драматична історія! Події відбуваються у 1655 – 1670 роках, коли Річ Посполиту окупували московські і шведські війська. Тепер князь Богуслав полководець шведського короля, зрадник в очах короля і Вітчизни, його батьківщина звойована шведами і московським військом, а серце вражене гріховним коханням до власної племінниці. Чи вдасться відчайдушному князю відбити удари Фортуни, повернути собі добре ім’я, маєтки, владу, завоювати руку та серце коханої і навіть про його боротьбу за польську корону розповім уже в книжці.

А чи є героями ваших книжок вихідці зі Слобожанщини?

У “Державці Регіомонта” я згадую про Івана Сірка, власне про його кримський рейд після Конотопської битви 1659 року, котрий завадив гетьману Виговському і союзним йому татарам піти у похід на Московію. У наступній книзі про Ярему Вишневецького обов’язково згадаю засновника Чугуєва – Якова Остряницю.

Завершуючи нашу розмову, не можу не спитати – про що писатимете далі?

Зараз, як уже обмовилася, працюю над романом про князя Ярему Вишневецького. Це відома постать в українській історії, людина цікавої долі і непростого характеру, що завжди приваблює дослідника. До князя можна ставитися по-різному, але, безсумнівно, що його син – Михайло Вишневецький зійшов на польський престол саме батьковими заслугами. Якими саме – розберемося.

Дякую Вам за розмову та бажаємо натхнення та успіху!

Довідка:

Ірина Даневська – відома сучасна українська письменниця, у творчому доробку якої п’ять історичних романів. Живе та працює у місті Біла Церква, що на Київщині.

Богуслав Радзивіл – державний та військовий діяч Речі Посполитої та Великого князівства Литовського. Великий хорунжий ВКЛ та Конюший ВКЛ з 1646 р. Представник магнатського роду князів Радзивіллів.

Регіомонт – місто на узбережжі Віслінської затоки Балтійського моря. Засноване в 1255 році, отримало назву “Королівська гора” – латинською Regiomontium, пізніше Regiomonti, німецькою Königsberg, польською Kralowgród, пізніше Królewiec. В 1945 році після етнічної чистки та виселення місцевого населення анексований СРСР та включений до складу РРФСР. З 1946 року перейменований на Калінінград.

Олександр КУЗЬМЕНКО, Харків

Обкладинки виданих книжок про Богуслава Радзивіла в Білорусі та Україні

Інші наші розмови з літераторами у розділі Літературне інтерв’ю

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *