Діти-читачі з Харківщини та…

Дитячий Міжрегіона…

На будинку, де вийшла…

В центрі Лубен, на …

На відміну від української…

Говорить Андрій Крю…

Має бути державна політика…

Говорить Дмитро Шев…

Якщо студент хоче бути…

День українськомовн…

Мова — це зброя.…

День українськомовн…

Скільки можна поступово, вже…

Скільки можна посту…

«
»

«Ми не можемо допомогти всім, але кожен може допомогти комусь одному» – о. Андрій Нагірняк у підсумковій науці

Сьогодні, 3 квітня, після молитви за недужих, яку очолив Блаженніший Святослав у Патріаршому соборі в Києві, о. Андрій Нагірняк, священник Київської архиєпархії, виголосив свою п’яту реколекційну науку. У науці, яка завершила третій тиждень великопісних реколекцій онлайн, священник говорив про вчинки милосердя та необхідність їх чинити для зростання у вірі.

На початку реколектант пригадав, що цей реколекційний тиждень ми розпочинали із усвідомлення того, що віра потребує зусилля, терпеливості, часу. Віру, за його словами, потрібно плекати, працювати над нею, адже віра – це стосунки з Богом. Оскільки ми віримо у Бога, Який дає життя, то завдяки цій вірі наше життя наповнюється сенсом, змістом, силою. Однак віра не лише збагачує життя, але й перемінює його. Посилаючись на латинську фразу «Lex orandi – lex credendi – lex vivendi» (правило молитви – правило віри – правило життя), о. Андрій Нагірняк пояснив, що ми повинні так жити, як віримо, а вірити так, як молимося. Адже правило молитви є правилом віри, а правило віри, у свою чергу, – правилом життя.

Апостол Яків у своєму новозавітному посланні, як пригадав реколектант, багато наголошує на тому, що віра без діл є мертвою сама у собі. За допомогою вчинків милосердя – вчинків, які відповідають нашій вірі, – ми що раз то більше стаємо приятелями Бога. Вчинки, як зауважив священник, плекають приязнь у відносинах людини з Богом.

«Потреба діл милосердя є вписана у Боже об’явлення», – ствердив о. Андрій. У Святому Письмі є чимало місць, де згадано про потребу чинити діла милосердя. Священник навів як приклад деякі із них із Книг Второзаконня, Товита, Приповідок, Євангелія від Йоана.

  • «Справді, вбогі ніколи не переведуться на землі, тому-то я тобі й заповідаю: щедро розтулюй свою долоню для свого брата, для нужденного й для вбогого в твоїй землі» (Втор. 15, 11);
  • «Роби милостиню з того, що маєш. А коли милостиню робиш, око твоє нехай не буде скупим. Не відвертай свого лиця від усякого бідного, і обличчя Боже не відвернеться від тебе» (Тов. 4, 7);
  • «Хто чинить бідному добро, той Господеві позичає, і він йому відплатить за його добродійство» (Прип. 19, 17);
  • «Ви звете мене: Учитель, Господь, і правильно мовите, бо я є. Тож коли вмив вам ноги я – Господь і Учитель, – то й ви повинні обмивати ноги один одному. Приклад дав я вам, щоб і ви так робили, як оце я вам учинив. Істинно, істинно говорю вам: Слуга не більший за пана свого, а посланий не більший за того, хто послав його. Знавши те, щасливі будете, коли так чинитимете» (Йо. 13, 13-17).

Таким чином вчинки милосердя не є рекомендацією, але, як підкреслив о. Андрій Нагірняк, «заповіддю Господа Бога для нас».

Далі у науці реколектант застеріг, що метою діл милосердя не мало би бути очікування якоїсь винагороди, адже, як стверджував Авва Доротей, хто подає милостиню, щоби щось для себе здобути, той здобуде і отримає таким чином свою заплату, і Бог вже нічого їм не буде винен. «А Господь ще зі Старого Завіту, – пригадав о. Андрій, – обіцяє проявити своє милосердя для тих, хто робить милосердні вчинки, обіцяє прощення гріхів. Господь обіцяє своє благословення, обіцяє об’явитися нам, коли ми чинитимемо діла милосердя». «Наші діла милосердя спонукають Бога бути милостивим для нас», – сказав священник.

Продовжуючи, о. Андрій Нагірняк пояснив, що підчас Літургії священники моляться за тих, хто пам’ятає про убогих, а ми, які беремо участь у богослужіннях, покликані «чинити літургію після Літургії». «У Літургії Бог служить нам, щоби навчити нас служити іншим», – додав реколектант.

Служити треба навіть тоді, коли нам здається, що ми слабкі, і наша добра справа нічого не змінить. «У нашій слабкості може проявитися Божа сила. Ми не можемо допомогти всім, але кожен може допомогти комусь одному», – сказав отець Андрій. Благодіяння, за його словами, приносить вигоду і користь не стільки тим, хто їх приймає, скільки тим, хто їх чинить. «Допомагаючи іншим, ми насправді допомагаємо собі. Потребуєш допомоги і підтримки? Допоможи тому є у потребі», – закликав священник.

Завершуючи останню науку цього тижня, реколектант пригадав приклад Блаженнішого Любомира Гузара, який, коли до нього телефонували, відповідав: «Чим можу послужити?» Отець Андрій закликав наслідувати цей його приклад: «Сьогодні, коли довкола нас так багато потреб, ми повинні відповісти на них. Не лише матеріальні потреби. Можливо, комусь треба щось принести, а комусь просто зателефонувати… Тому закликаю кожного із нас поставити собі єдине запитання: "Чим я можу нині послужити?"»

Пригадуємо, що у Патріаршому соборі Воскресіння Христового в Києві вже третій тиждень тривають великопісні реколекції онлайн і молитва за припинення пандемії та за недужих. «Живе телебачення» здійснює прямі трансляції молебнів задля уможливлення участі у молитві усіх охочих. Прямий ефір можна переглянути з понеділка по п'ятницю о 12:00 на каналі «Живого ТБ» в мережі YouTube або сторінці «Живого ТБ» у Facebook.

 

Департамент інформації УГКЦ

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *