«Кримчани не повинні бути громадянами другого сорту»: Рустем Умеров ‒ про роботу у Верховній Раді

Над якими кримськими проблемами працює Верховна Рада України під час карантину через коронавірус? Коли можна очікувати скасування законів щодо кримчан, які правозахисники називають дискримінаційними, внесення конституційних правок щодо кримськотатарської національно-територіальної автономії та звільнення кримських політв’язнів? І що Україна може зробити для деокупації півострова?

На ці та інші запитання в студії Радіо Крим.Реалії разом з ведучою Ельвіною Сеїтбуллаєвою відповідає народний депутат України від фракції «Голос», делегат Курултаю кримськотатарського народу Рустем Умеров.



‒ Який режим у народних депутатів під час карантину?

‒ Верховна Рада продовжує працювати в комітетах, ми зустрічаємося на позачергових засіданнях. Ви бачили, що ми ухвалили правки до державного бюджету. Переважно, ми працюємо в онлайн-режимі. Наш комітет з прав людини нещодавно провів своє продуктивне засідання. Реєструємо закони, використовуємо всі цифрові інструменти. На порядку денному у нас абсолютно різні питання.

‒ За вашими відчуттями, у ситуації світової економічної кризи та пандемії коронавірусу, чи є в Україні та світі інтерес до теми анексованого Криму?

‒ Дійсно, світ ще такого не відчував, це виклик для всього міжнародного товариства. Якщо ми зможемо тут, в Україні уповільнити скорочення на підприємствах, це буде великим плюсом. Дуже важливо, щоб люди працювали та отримували зарплату. На жаль, зараз дещо ослабла дискусія щодо кримськотатарської національно-територіальної автономії через карантин, але з порядку денного її ніхто не знімав. Є законопроєкти щодо статусу кримськотатарського народу та корінних народів загалом, а також щодо внесення змін до Конституції України. Я не думаю, що ці питання хтось приховує, не хоче обговорювати чи гальмує. Ні, все у процесі, просто є порядок денний. У першу чергу ми плануємо обговорити законопроєкт про корінні народи, потім про статус кримськотатарського народу, а потім вже перейти до питання конституційних правок. Я поки не бачив людей, які не хочуть давати хід цим питанням.


Рустем Умеров

‒ У Криму видалися надзвичайно сухі зима та весна. Якщо раптом виникне така ситуація, що через посуху кримчани захочуть виїхати на материкову частину України, чим країна готова їм допомогти?

‒ Ми не розмежовуємо своїх громадян. Будь-хто може їздити на континентальну частину та селитися будь-де. З технічної точки зору, є досить багато проєктів, які можна було б підтримати, щоб розселити людей. Щоправда, я не думаю, що прямо завтра через посуху до нас масово поїдуть кримчани.







БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Кримськотатарський активіст про ситуацію з водою в Криму: «Катастрофи немає»

‒ Для отримання послуг у різних установах на материковій Україні у кримчан досі нерідко вимагають довідку переселенця. Можна щось з цим зробити?

‒ У своєму комітеті ми створили групу з перегляду дискримінаційного закону «Про вільну економічну зону «Крим», який зробив кримчан фактично нерезидентами України. Зараз спільно з громадськими організаціями, правозахисниками, постійним представництвом України в Криму ми працюємо над тим, щоб скасувати цей закон. Обговорюємо це питання в онлайн-режимі і, думаю, упродовж півтора місяця запропонуємо якісь рішення. Складність полягає в тому, що закон зачіпає не тільки статус кримчан, але й інші сфери. Скасовуючи один нормативний акт, ми не повинні ускладнити ситуацію з іншими. Відповідно, ми залучаємо всі зацікавлені сторони. Звичайно ж, ми не хочемо, щоб частина наших громадян відчувала себе громадянами другого сорту.

Працюємо над тим, щоб скасувати закон «Про вільну економічну зону «Крим»

‒ Нещодавно президент Росії Володимир Путін підписав наказ, який розширив перелік територій, де земельні ділянки не можуть перебувати у власності іноземців та закордонних юридичних осіб. Де-факто це тепер стосується Криму та до громадян України, у яких можуть вилучити земельні ділянки в низці районів півострова. Як цьому протидіяти?

‒ Ця земля тимчасово окупована. Кожен громадянин має розуміти, що і на його долю випаде якесь складне випробування. Ми не можемо ніяк допомогти людям юридично, тому що Росія контролює півострів і робить абсолютно нелогічні, незаконні дії. Я б рекомендував тим, хто зіткнеться з цим, залучати прокуратуру Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, щоб вони фіксували такі порушення і подавали матеріали в міжнародні суди.

‒ У квітні відбувся черговий обмін утримуваними особами між Україною та Росією ‒ у цей раз тільки на Донбасі. Коли можна очікувати раніше анонсоване звільнення кримських політв’язнів?

‒ Обмін зі звільненням політв’язнів, утримуваних у Криму або на території Росії, ми очікуємо у травні. Може бути, їх просто випустять без додаткових умов. Я сподіваюся, що все мине успішно. Більше говорити нічого не можу, тому що над цим працюють Офіс президента та омбудсмен. Річ у тім, що Росія намагається не визнавати цих людей політв’язнями. Але звинувачення проти них вигадані, це наші громадяни, ми зобов’язані їх повернути.

‒ Якою, на вашу думку, має бути політика щодо повернення окупованого півострова?

‒ Вона має бути державницькою. Коли фракція «Голос» оприлюднила програму деокупації, вона таким чином висловила свою думку про те, що Мінські угоди не працюють, оскільки Крим у них так і не внесли. Ми говорили про те, що необхідно врахувати точку зору експертів у цьому питанні, і запропонували своє бачення як народним депутатам, так і Кабінету міністрів, Раді національної безпеки та оборони, президенту. Тут не зроблене нічого надприродного, окрім того що дуже чітко озвучено: перегляньмо Мінськ і знайдімо якісь рішення. Наскільки я знаю, РНБО вже мала розробити стратегію деокупації Криму, ухвалити її та почати імплементацію. Спроб було багато, але в результаті такого документа у нас немає, нам нема чого запропонувати партнерам. Ми планували 18 березня провести парламентські слухання та обговорити кримське питання, але, на жаль, їх перенесли через коронавірус. Я переконаний, що держава зобов’язана мати цей план. Вона має залучити до його створення і корінний народ, і правозахисників, і всі зацікавлені в деокупації сторони.

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з’являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об’єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *