Сестра-редемптористка Альфонса Карапата стала першою українкою, що захистила докторську дисертацію з богослов’я на Близькому Сході

24 квітня сестра Альфонса Карапата (Сестри Місіонерки Найсвятішого Ізбавителя) в Університеті Святого Духа в Касліку (Université Saint-Esprit de Kaslik), що розташований 20 км від Бейруту (Ливан), захистила свою докторську працю на тему «Еклезіолозія уніонізму Кирила Королевського та її вплив на формування ідентичності Мелхітської та Української Греко-Католицької Церкви» та отримала ступінь доктора богослов’я.

Колегія рецензентів та екзаменаторів, частина з яких через карантинні обмеження була присутньою онлайн, поставила монахині з України найвищий бал — 100/100, що є унікально високим балом для університету, а на богословському факультеті таке відбулося вперше.

Сестра Альфонса працювала під науковим керівництвом о. проф. Габріеля Гашема. Рецензентами дисертації були: владика Теодор Мартинюк (УГКЦ), владика Поль Рухана, проф. Карам Різк, Еллі Аззі (Маронітська Церква) та о. д-р Ніколя Бустрос (Мелхітська Церква).

«Блискуча 500-сторінкова робота, написана французькою мовою, є правдивою подією в українському богословському, церковному і культурному житті. Автор дисертації — людина, що віддала себе Богові і променює правдивою вільною Христовою радістю», — зазначив митрополит Філадельфійський, архиєпископ Борис Ґудзяк. Сестра Альфонса закінчила Український католицький університет у Львові у 2006 році, коли владика Борис був його ректором, і саме за його порадою продовжила навчання в Ливані.

Університет Святого Духа — це маронітський університет, один з шести католицьких університетів Ливану, і єдиний, у якому є факультет богослов’я.

«Зі мною навчалися студенти різних християнських традицій Близького Сходу — мелхіти, мароніти, халдеї, представники православних та так званих монофізитських Церков. Лише я і колега з Індії були не з близько-східної традиції», — розповідає сестра Альфонса.

«Вона мусіла на початку витримати різні випробування, не знаючи ні арабської, ні французької. Вона не мала мережі “своїх”, а повноцінно обійняла “чуже”, залишившись при тому собою. Та й з яким результатом!» — прокоментував владика Борис.

Сестра Альфонса каже, що досвід людяності мешканців Близького Сходу став для неї справжнім відкриттям і даром. “Я справді досвідчила людяність. Ливанці приємні, відкриті, готові допомогти, незважаючи на труднощі. Але перед тим треба було адаптуватися і прийняти східну ментальність, не стаючи в опозицію, а навчитися бути її частиною”, — каже сестра Альфонса. Вона провела на Близькому Сході 10 років, і після захисту, повернувшись в Україну, планує продовжувати дружбу і спільні проекти з Церквами і монастирями, з якими там познайомилася.

Не менш цікавою за близько-східний досвід є тема, яку сестра досліджувала. Кирило Королевський — це француз, який став католиком східного обряду через Мелхітську Церкву, про яку написав монументальну трьох томну історію. Але остаточно цей паломник крізь традиції і культури знайшов свій духовний дім у слов’янському обряді.

«У слов’янському світі найвищим авторитетом для цього геніального богослова-історика, який вивчив слов’янські та семітські мови, став митрополит Шептицький і велику частину свого життя він присвятив праці на користь Церкви в Україні, зокрема, будучи представником митрополита Андрея в Римі», — наголосив архиєпископ Ґудзяк.

Сестра Альфонса у своїй дисертації, що зосередилася на еволюції унійної еклезіології та формування ідентичності згаданих церков, заторкнула також питання французької церковної культури, творче і авангардне мислення східних католиків Близького Сходу, виклики політичного і церковного протистояння України і Росії та церковно-дипломатичну діяльність Святого Престолу.

 

Мар’яна Карапінка
для Департаменту інформації УГКЦ

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *