Я не чакаў такога…

Сёння нашым суразм…

Я не очікував такого…

Сьогодні нашим спі…

Важливо вчитися у класиків…

Сьогодні нашою спі…

Я не маю рецепту…

Сьогодні нашою спі…

Кернесюґенд

м. Харків, вул. Д…

В Ірпені утворено…

Нещодавно в Ірпені …

РЕАЛІЇ, ЯКИХ НЕ ХОЧЕМО…

Творився часопис пі…

Хто вони, кобзарі ХХІ…

Запрошуємо ознайоми…

Дуже часто читач дивує…

Сьогодні ми погово…

«
»

Борис Джонсон – історія хвороби з труднощами дихання і “бадьорим настроєм”

Британським прем’єр-міністр першим з поміж провідних державних керівників на власному досвіді дізнався, що таке Ковід-19.

55-річний Борис Джонсон визнав, що його життя було під загрозою і наголосив на цінності державної Національної системи охорони здоров’я, створеної після Другої світової війни.

Він повідомив про виявлення у нього коронавірусу 27 березня; 5 квітня його госпіталізували; 6 квітня перевели у реанімаційний відділ, де він провів три ночі; 12 квітня він вийшов з лікарні і одужував у резиденції за межами Лондона; 27 квітня повернувся до роботи на Давнініґ стріт.

Сам факт зараження Бориса Джонсона та кількох інших посадовців у його уряді підкреслив реальність загрози коронавірусу і став ще одним доводом для карантинних обмежень в країні.

Хвороба прем’єр-міністра на думку коментаторів у Британії навіть принесла певну політичну користь, бо співчуття до прем’єр-міністра сприяло згуртуванню суспільства, яке донедавна було зосереджене на розколі довкола Брекзиту.

Після госпіталізації прем’єр-міністра, а особливо коли стало відомо про його переведення до реанімації, у британській пресі лунали застереження про те, наскільки повною була інформація про його справжній стан.

Офіційні повідомлення про перебіг хвороби Джонсона поміщалися у два – три речення і майже кожного разу містили наголошування про його “бадьорий настрій”.

Близька до опозиційної Лейбористської партії газета Guardian зауважила, що “настирливо піднесені заяви з Давнінґ стріт суперечили тому, що було відомо приватно”.

Деякі репортери порівняно м’яко, але скаржилися, що враження, яке намагалися створити урядові речники, часами було оманливим.

“…6 квітня справи почали згадувати колишній Радянський Союз. У той час як прем’єр-міністр ледве дихав, його помічними наполягали журналістам, що той активно працював з урядовими документами”, – дорікає Guardian.

Але, наприклад, британський коментатор Джеймс Шерр належить до тих, хто вважає, що такий спосіб офіційного інформування відповідає очікуванням пересічних британців, які на його думку “знають, як розшифровувати такі повідомлення”.

“За загальноприйнятою британською традицією офіційні коментарі про хворобу голови уряду або монарха повинні з’являтися не надто часто, бути стриманими і підбадьорливими”, – вважає Шерр.

Окремі застереження критиків стосувалися того, що упродовж майже тижня було не зовсім зрозуміло, чи мала Велика Британія дієспроможного керівника, якщо не рахувати 94-річної королеви Єлизавети Другої з її символічними повноваженнями голови держави.

Згідно з офіційними заявами Джонсон доручав міністру закордонних справ Домініку Раабу “заміняти” прем’єр-міністра “там де треба”, але Рааб ніколи не був оголошений виконувачем обов’язків прем’єр-міністра.

Одним з позитивних наслідків хвороби Бориса Джонсона називають те, що проблеми зі здоров’ям прем’єр-міністра додали переконливості закликам уряду виконувати умови карантинну.

Тепер – після місяця порівняно жорстких карантинних обмежень від прем’єр-міністра очікують лідерства у визначенні того, коли і як ті обмеження знімати.

Джонсону доведеться зважувати загрозу від коронавірусу, яку він пережив особисто, із загрозою розвалу економіки, якщо уряд не знайде способу досить швидко перезапустити машину, яка майже завмерла.

Офіційно британський уряд зобов’язаний переглянути карантинні обмеження 7 травня, але від політиків та коментаторів лунають припущення, що уряд ймовірно буде вимушені піти на окремі послаблення швидше.

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *