Синергія виконавця і слухача…

Збірник наукових ро…

Я не чакаў такога…

Сёння нашым суразм…

Я не очікував такого…

Сьогодні нашим спі…

Важливо вчитися у класиків…

Сьогодні нашою спі…

Я не маю рецепту…

Сьогодні нашою спі…

Кернесюґенд

м. Харків, вул. Д…

В Ірпені утворено…

Нещодавно в Ірпені …

«
»

«Сьогодні Бог дає нам своє Слово як завдаток довіри, щоб ми мали силу змінюватися», – о. Петро Жук

У Патріаршому соборі в Києві продовжують щодня молитися за припинення пандемії коронавірусу, за недужих і за медичних працівників. Сьогодні Молебень до Богородиці відслужив владика Йосиф Мілян, єпископ-помічник Київської архиєпархії. Опісля катехизу провів о. Петро Жук, ректор Київської Трьохсвятительської духовної семінарії. Під час науки проповідник аналізував притчу про сіяча та наголошував на необхідності змінювати ґрунт свого серця.

На початку науки реколектант зауважив, що знаходимося в особливому періоді Пасхи Христової. На його переконання, це час, коли кожну віруючу людину переповнює почуття радості, яку не можна забрати зі серця і ума. Позаяк ця радість походить не від зовнішніх релігійних обрядів, а від внутрішнього усвідомлення, що Христове Воскресіння має відношення до мого життя і спасіння. Саме тому ми молимося спілкуючись з Воскреслим Христом і продовжуємо роздумувати над Його словом.

«У перекладі з грецької мови слово «притча» означає йти «пліч-о-пліч». Істина у притчах виявляється і подається у символах, образах і алегоріях. Слухач має пізнати себе у притчі, бо «хто має вуха слухати, нехай слухає». Коли ми читаємо і роздумуємо над притчею, то наче дивимося у дзеркало про себе. Притча не є просто наукою, яка мала б висвітлити якусь богословську правду. Передусім – це потужний заклик пережити внутрішнє навернення. Усвідомивши навернення в притчі маємо змінити цілий хід життя. Ключ до розуміння притчі полягає в тому, що Боже Слово в даний момент і хвилину може нас здивувати. Щоб краще зрозуміти притчі Бога потрібно обов’язково залишити місце на здивування», – пояснив він.

Тоді проповідник зосередив свої роздуми на притчі про сіяча. Він зазначив, що її зміст є дуже близьким для нас, бо приклад сіяча, який виходить в поле сіяти зерно є для нас дуже зрозумілим. Саме ця притча конкретно сьогодні кожному з нас ставить запитання: «Яким ти є ґрунтом?» У ній ми добре розуміємо, хто є сіячем. Також розуміємо, що зерно – це Слово Боже.

Отець Петро виокремив основні питання, над якими кожного попросив застановитися:

  • Яким ґрунтом сьогодні є безпосередньо я?
  • Чи тим затоптаним і забитим край дороги?
  • Чи тим кам’янистим, який приймає слово?
  • Чи тим, який приймає Слово, воно в ньому залишається, але клопоти, переживання, труднощі заглушують це Слово і не дають йому росту?
  • Чи я сьогодні є тим добрим ґрунтом, де слово, падаючи, приносить плід?
  • Чи справді Господь хоче, щоб ми окреслили свою душу як певний ґрунт?
  • Невже він розповідаючи про тих чотири типи ґрунту хоче нас поділити?
  • Невже кожен з нас не зустрічався з цими чотирьома ґрунтами у своїй душі?
  • Як часто ми є і добрим ґрунтом, і водночас ґрунтом сухим, безводним і кам’янистим?
  • Як часто наше серце може змінюватися у відповідності до того стану, в якому ми перебуваємо?

А згодом пояснив, що відповідь полягає в тому, що це не Господь хоче нас окреслити, поділити яким ми є ґрунтом. Відповіддю у цій притчі на всі ці запитання є сівач. Тому що він сіє зерно, незважаючи на який ґрунт це зерно падає. Таким чином Господь Бог через своє слово сіє зерно, знаючи яким є наше серце. Він дає нам це слово як завдаток довіри. Він дає нам зерно, щоб ми зрозуміли, що можемо змінюватися. Його завдаток довіри проявляється у любові. Так важливо усвідомити, що Господь краще нас знає, бо вірить в нас більше, чим ми віримо самі в себе. Господь сьогодні у цій притчі не поділяє нас. Він лише нам показує як і що потрібно робити, щоб змінитися.

«Дорогі у Христі, ми сьогодні переживаємо справді тяжкий час. Хтось перебуває у великому страсі від цієї пандемії. Психологи доводять, що найбільшим страхом людини під час пандемії є неможливість змінюватися», – зауважив священник.

Сьогодні Господь Бог нам каже: «Я даю тобі своє слово як завдаток довіри до тебе, сину і донько, щоб ти мав силу змінюватися, щоб ти мав силу не тільки внутрішньо перемінити своє серце, але також змінити своє життя. Зверніть увагу, що серед усіх ґрунтів лише останній приносить добрий плід. Господь чітко вказує чому. Він вибудовує методологію, за якою нам вартує робити все для того, щоб ґрунт нашого серця змінювався і ставав добрим».

У своїй методології Господь, насамперед пропонує слухати Слово Боже. По-друге, пропонує нам розуміти, тобто докласти зусиль для цього, щоб зрозуміти центральний меседж, який Господь хоче промовити безпосередньо для кожного з нас. По-третє, Господь Бог пропонує нам діяти. Йти далі. Діяти у Божому Слові. Четверте – приносити плід. Почувши Слово Боже, зрозумівши його ми зможемо принести плід», – пояснив о. Петро Жук.

Департамент інформації УГКЦ

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *