Нафтова криза: чи зможе Росія утримувати Крим?

Такого не було більше ніж 30 років: ф’ючерси бренду WTI (West Texas Intermediate) впали до мінус 37 доларів за барель, нафта бренду Brent опустилася до 16 доларів, а за російський Urals дають 8 доларів за барель. Обвал ринку, негативна вартість, ціни на паливо, нафтові війни, пандемія COVID-19 ‒ чим все це обернеться для Криму?



Тут варто відразу пояснити, що негативна вартість, про яку так часто говорять, ‒ це не ціна нафти, а вартість контрактів, тобто ‒ ф’ючерсів на поставку нафти.


Сергій Фурса

«Ось сьогодні мала бути поставка в конкретну точку Х, але в цій конкретній точці Х більше немає місця для нафти, відповідно, здійснити цю поставку просто фізично неможливо. Виходить, що люди які ставили на цей контракт, щоб зробити цю поставку, не можуть виконати зобов’язання. В такому випадку вони змушені якийсь час десь зберігати цю нафту, фізичний обсяг. Тобто десь зберігати і тільки потім поставляти її в точку Х», ‒ пояснює інвестиційний банкір, експерт інвестиційної компанії Dragon Capital Сергій Фурса.

Крах ф’ючерсного контракту 20 квітня став першим у ланцюговій реакції обвалу цін у всій галузі. Наприклад, ціна на нафту марки Brent впала до 16 доларів за барель (1 барель ‒ майже 159 літрів), такого не було з 1999 року. А причин декілька: нафтові війни та коронавірус. Ситуація така, що нафти більше, ніж попит на неї, нафтові сховища переповнені.

«Половина світового попиту вже випала на квітень, подивимося що буде з травнем. Скорочення на 10 мільйонів ОПЕК+ (міжнародна угода про скорочення видобутку нафти ‒ КР), а треба 50 мільйонів, ‒ це марно», ‒ говорить експерт Фонду національної енергетичної безпеки Станіслав Мітрахович.

Нафтовидобувні країни, серед яких і Росія, домовилися скоротити видобуток на 10 відсотків. Для Росії ця ситуація вкрай складна, адже сховищ ‒ немає, а консервування свердловин майже рівноцінне їх закриттю.


Михайло Крутихін

«Коли пропонували в Середньому Поволжі створити базу резервного зберігання нафти, то аргумент проти був дуже вагомий ‒ у нас повно нафти в землі, якщо нам буде потрібно ‒ ми звідти її візьмемо, нехай імпортери створюють таку базу. Ніхто не міг собі навіть у страшному сні уявити, що Росії потрібна гнучкість у маніпулюванні обсягами нафти як учаснику якихось міжнародних зусиль щодо стабілізації ринку. Таких формул тоді не чули і не могли чути», ‒ зазначає партнер інформаційно-консалтингової компанії RusEnergy Михайло Крутихін.

«Більше ніж на два місяці цих запасів не вистачить», ‒ оцінює президент Асоціації фінансових ринків Сергій Романчук.

«За тими відомостями, які у нас є, десь близько місяця залишилося. Потім у цих сховищах місце закінчиться», ‒ додає експерт Фонду національної енергетичної безпеки Станіслав Мітрахович.


Робочий прикріплює плакат Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК) в їхній штаб-квартирі у Відні, листопад 2017 року

Але що робити, якщо подіти нафту нікуди, а найближчим часом попит на сировину не виросте?

«Доведеться все одно скорочувати видобуток. А скорочувати видобуток ‒ це залишати без роботи не тільки частину персоналу нафтових компаній, це ‒ залишати без роботи сервісні компанії, транспортні та ще багато-багато інших. Сотні тисяч людей залишаться без засобів для існування», ‒ відповідає партнер інформаційно-консалтингової компанії RusEnergy Михайло Крутихін.

Бюджетотвірний ресурс

Нафтогазові надходження ‒ це 40 відсотків федерального бюджету Росії. При формуванні головного фінансового документа країни на 2020 рік, була закладена ціна 42 долари і 40 центів за барель. Але російська нафта марки Urals зараз коштує близько 8 доларів. Якщо галузь недоотримує, значить і бюджет йде в мінус.


Включення по Skype Станіслав Мітрахович

«Що робити? По-перше, якщо у країні є рухомий валютний курс, як правило, країна-експортер нафти відповідає на зменшення вартості свого експортного товару девальвацією національної валюти. Відповідно, відбувається послаблення курсу рубля щодо долара», ‒ вказує експерт Фонду національної енергетичної безпеки Станіслав Мітрахович.

У Росії є своєрідна подушка безпеки ‒ «Фонд національного добробуту», у ньому накопичені 165 мільярдів доларів. Експерти підрахували, що цих грошей вистачить мінімум на два роки.

«Зараз центральний банк продає в поточному режимі при таких низьких цінах на нафту близько 6-7 мільярдів доларів на місяць. Якщо це 6 мільярдів, то помножимо на 12, так само 72 мільярди. А резервний фонд удвічі більший», ‒ підраховує президент Асоціації фінансових ринків Сергій Романчук.

«Міністерство фінансів визнало, що воно упродовж року збирається 45 відсотків цього фонду витратити, так запасу більше ніж на два роки не вистачить. З цього стає зрозумілим, в якому стані російська економіка… Можливо, їй доведеться залазити в золотовалютні резерви, а там, при мудрому керівництві російських чиновників, замість доларів багато юанів накопичилося, які самі втрачають у ціні», ‒ нагадує партнер інформаційно-консалтингової компанії RusEnergy Михайло Крутихін.


Віталій Мартинюк

«Фонд добробуту не буде використаний на соціальні якісь виплати. Я підозрюю, що більша частина піде на підтримку нафтовидобувних компаній і, фактично, вже так воно і є», ‒ каже виконувач обов’язків виконавчого директора Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Віталій Мартинюк.







БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Нафтова криза почалася через «норовливість» Росії

Недофінансований Крим

Разом із цінами на нафту в усьому світі знизилися ціни і на паливо, але не в Росії.

«У Російській Федерації не знижуватимуть ціни на бензин на всій території, тому що їм потрібні дотації, дотації для нафтовидобувної галузі Росії», ‒ вважає Віталій Мартинюк.

«У Росії, ціни на бензин регульовані, вони не встановлюються ринково, там є спеціальні правила, за якими вони індексують ціни, називаються демпфер», ‒ зазнагчає президент Асоціації фінансових ринків Сергій Романчук.

Ситуація на кримських заправках, які підконтрольні російському економічному полю, за місяць майже не змінилася. Незважаючи на падіння ринку нафти, паливо тут не дешевшає. Ціна за літр бензину А-95 коливається в межах 48 рублів (приблизно 0,63 долара). Кримчани чекають змін.

«Нафтова криза позначиться на всіх, я так думаю. На мені теж, хоча я не літаю літаками і не їжджу машиною. Піднімуться ціни на все, на продукти, серед іншого», ‒ розповідає жителька Криму.

«Сподіваюся, впадуть ціни на продукти, тому що, як кажуть наші виробники у Криму, високі ціни на продукти пов’язані з тим, що у нас дорогий бензин», ‒ діляться в Криму протилежною думкою.

Анексований Крим входить до десятки найбільш дотаційних регіонів для Росії. Якщо російська влада піде за сценарієм скорочення бюджету, у першу чергу постраждають пенсіонери, вчителі та лікарі, анексований Росією Крим може недоотримати фінансування, прогнозують експерти.

«Напевно, дотації будуть різко скорочуватися. Для Російської Федерації, на мій погляд, важливіше дати грошей, наприклад, Чечні, щоб там утримувати ситуацію так, як потрібно Москві, аніж Криму… Вони, у першу чергу, підтримують держапарат і силовиків, це означає, що економити будуть на соціальних виплатах», ‒ вважає Віталій Мартинюк.

Подальший розвиток світової економіки залежить від того, коли відступить пандемія, країни знімуть карантини, літаки почнуть літати, заводи працювати, а нафтовидобувна галузь ‒ качати сировину. Поки, за оцінками експертів, запас міцності у країн ще є.

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *