Про село Костянтинівка на…

Тут просто чудові…

Про одну хату на…

Ми приїхали на хуті…

Чоловік купив село п'ятсот…

Чоловік купив сел…

З гумором на десятому…

Ми проїхались по се…

Село Тарасівка на Київщині.…

Ми звернули з дорог…

З міста — до…

Ми від'їхали в…

«
»

«Обговорюємо все, окрім Криму». Що робить Україна для звільнення кримських в’язнів?

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова 28 квітня провела онлайн-зустріч із матерями та дружинами 26 політв’язнів з Криму. Про терміни їхнього можливого звільнення омбудсмен не повідомила, зазначивши, що «всі наші громадяни будуть звільнені, нікого не залишимо наодинці з бідою».

Раніше родичі кримських політв’язнів провели онлайн-акцію з хештегом #Поговоритеснами. Вони публікували свої фотографії, на яких зображені плакати з проханням до президента України Володимира Зеленського зустрітися з ними та поспілкуватися щодо наступного можливого обміну. Однак сам Зеленський та його підлеглі неохоче коментують цю тему: в Офісі президента України не раз говорили, що увага з боку ЗМІ і родичів політв’язнів може нашкодити переговорному процесу. Про те, на якій стадії він може перебувати, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Голова «Об’єднання родичів політв’язнів Кремля» Ігор Котелянець розповів Крим.Реалії, коли контакти з Офісом президента щодо звільнення в’язнів Кремля з Криму зійшли нанівець.


Ігор Котелянець

На наші листи та звернення не відповідають, і ми не розуміємо, що відбувається
Ігор Котелянець

– Ми чекаємо комунікації і з омбудсменом, і з Міністерством закордонних справ, і з Міністерством з питань реінтеграції окупованих територій, але в першу чергу ‒ з Офісом президента. Торік у цьому плані було простіше: нам розповідали, що відбувається, ми бачили обміни у вересні та грудні. Цього року все якось стихло, на наші листи та звернення не відповідають, і ми не розуміємо, що відбувається. З одного боку, є обіцянки президента про те, що обмін відбудеться, що політв’язні будуть звільнені. Він говорив про березень, але вже закінчується квітень, і ніяких пояснень ми не отримали. І ось відбулася онлайн-зустріч з Людмилою Денісовою. Але коли чиновник обирає обмежену кількість осіб для спілкування, він створює умови, які поділяють людей. Чому інші не потрапили в число запрошених, абсолютно незрозуміло.

Голова «Центру громадянських свобод» Олександра Матвійчук вважає, що Офіс президента обрав невірну стратегію комунікації з родичами політв’язнів із приводу наступного обміну.

Обмін ув’язненими ‒ дуже чутливий процес, але це не означає, що Офіс президента не зобов’язаний підтримувати комунікацію з рідними
Олександра Матвійчук

– Дійсно, обмін ув’язненими ‒ дуже чутливий процес, але це не означає, що Офіс президента не зобов’язаний підтримувати комунікацію з рідними. Ситуації, коли вони влаштовують флешмоб, щоб із ними поговорили, просто не повинні відбуватися. Нагадаю, що, окрім цього, родичі полонених влаштували необмежену у часі акцію біля Офісу президента й добилися того, що днями з ними зустрівся його голова Андрій Єрмак. Я думаю, Володимир Зеленський був щирим, коли у вересні 2019 року сказав, що ми дуже швидко перейдемо до другого треку ‒ тобто до звільнення українців, яких утримують в окупованому Криму та в Росії ‒ але він видавав бажане за дійсне. Президент не розумів, що швидко нічого не трапиться, а зараз це вже зрозуміло, і тому Офіс президента останнім часом відмовляється говорити, на якому етапі перебувають переговори.


Олександра Матвійчук

На думку Олександри Матвійчук, одна з причин, чому цей процес міг зупинитися ‒ те, що в переговорах щодо кримського списку політв’язнів Кремль вимагає від Києва політичних поступок.

Боротьба триватиме доти, поки не будуть деокуповані Крим і Донбас
Олександра Матвійчук

– На цьому тлі останнім часом дуже часто звучить словосполучення «вода в Крим». Я не можу сказати, чи порушується це питання в переговорному процесі, але сигнали наявні. У грудні Володимир Зеленський сказав, що боротиметься за повернення кожного ув’язненого українця додому ‒ але мені здається, що ні він, ні його офіс досі не розуміють: боротьба триватиме доти, поки не будуть деокуповані Крим і Донбас. Адже ми говоримо не про список у 89 осіб із Криму і у кілька сотень із Донбасу ‒ ми говоримо про 5,5 мільйона осіб, які перебувають на окупованих територіях, і ніхто з них ні від чого не застрахований.

Тим часом на 30 квітня запланована онлайн-зустріч міністрів закордонних справ країн «нормандської четвірки» ‒ Німеччини, Франції, Росії та України з питань імплементації домовленостей, досягнутих на саміті 9 грудня 2019 року. Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров закликав учасників цієї зустрічі обговорити тему кримських політв’язнів. На його думку, Україна втратила ініціативу в переговорному процесі з Росією в цьому питанні.

Можна очікувати, що спілкування міністрів буде нульовим за результативністю
Рефат Чубаров

– Оскільки засідання Тристоронньої контактної групи закінчилося фактично нічим ‒ Росія наполягала на визначенні статусу окремих районів Донецької та Луганської областей, від чого Україна абсолютно правильно відмовилася ‒ то можна очікувати, що спілкування міністрів буде нульовим за результативністю. Що стосується обміну, тут можуть бути якісь рішення Росії, але тільки щодо громадян України, утримуваних в ОРДЛО. Мені видається, що у випадку з кримськими політв’язнями відмова Офісу президента оголошувати деталі ‒ не більше ніж прийом, щоб не зізнаватися у безвихідності цих переговорів. Те, що в останніх трьох обмінах не було жодного кримського і кримськотатарського політв’язня, говорить про те, що конкретні рішення ухвалює Москва лише відповідно до своїх цілей, а Україна в цьому процесі не виступає як суб’єкт.


Рефат Чубаров

Рефат Чубаров припускає, що відмовою обговорювати долю кримських політв’язнів Кремль демонструє, що вважає Крим російською територією.

Це призводить до розмивання суверенітету України над півостровом
Рефат Чубаров

– Це призводить до розмивання суверенітету України над півостровом і вселяє міжнародному товариству думку, що Крим не має пріоритету у сфері обміну в української сторони. Це треба ламати. Саме це мав на увазі Мустафа Джемілєв, коли говорив про те, що ми не можемо вітати обмін на будь-яких умовах. Сьогоднішня онлайн-зустріч міністрів країн «нормандської четвірки» і є продовженням лінії «обговорюємо все, окрім Криму» ‒ і ми вважаємо таку позицію неприйнятною.

Росії насправді не потрібні її громадяни, які перебувають у списках на обмін, ‒ упевнений російський політолог і публіцист Леонід Радзіховський.


Леонід Радзіховський

– Навіть якби ви зателефонували російським офіційним особам і вони відповіли б вам чесно, а не по службі, відповідь звучала б: «Ми не знаємо». Це питання вирішує одна-єдина людина. Мотиви, через які президент Володимир Путін ухвалює такі рішення, для мене, чесно сказати, незрозумілі. У Росії нікому задарма не потрібні ці ув’язнені ‒ Путіну потрібно замирення із Заходом і припинення санкцій. Однак для цього потрібно закрити кордон між Росією та Донбасом і «злити» цей самий Донбас.

Тим часом Олександра Матвійчук стверджує, що у кожного українського державного органу, причетного до обмінного процесу, є свій список ув’язнених, і при цьому не зрозуміло, як саме ті чи інші імена потрапляють в єдину фінальну версію у голови Офісу президента.

Ми намагалися з’ясувати, що за група людей займається цією проблемою в Офісі президента, але виявилося, що ніхто не знає відповіді
Олександра Матвійчук

– Звісно, у переговорному процесі щодо обміну від України багато чого не залежить, але є речі, які, на мій погляд, необхідно виправити. Ми намагалися з’ясувати, що за група людей займається цією проблемою в Офісі президента, але виявилося, що ніхто не знає відповіді. Уявити, що Андрій Єрмак сам ночами читає біографії, я не можу. Якщо для Офісу президента, який координує весь процес, тема визволення наших громадян дійсно пріоритетна, то під неї має бути виділена спеціальна робоча група, зокрема, щоб родичі знали, куди можна звернутися. У російської сторони аналогічна адміністративна одиниця існує давно.

Останній обмін ув’язненими відбувся 16 квітня ‒ у ньому номінально брали участь Україна та керівництво угруповань «ДНР» і «ЛНР». Тоді проросійські бойовики звільнили і передали Києву 20 осіб. Вперше і востаннє кримчани брали участь в обміні між Росією та Україною у вересні 2019 року, коли на свободу вийшли Олег Сенцов, Едем Бекіров та інші політв’язні Кремля.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *