Про село Костянтинівка на…

Тут просто чудові…

Про одну хату на…

Ми приїхали на хуті…

Чоловік купив село п'ятсот…

Чоловік купив сел…

З гумором на десятому…

Ми проїхались по се…

Село Тарасівка на Київщині.…

Ми звернули з дорог…

З міста — до…

Ми від'їхали в…

З міста — до…

Ми від'їхали в…

«
»

«Попався на гачок ФСБ»: як російська спецслужба вербує агентів на адмінкордоні між Кримом та Херсонщиною

Нові факти «агресивної діяльності російських спецслужб з вербування українців» наводить Служба безпеки України. За їхньою інформацією, на адмінкордоні з Кримом співробітники ФСБ затримали молодшого сержанта Держприкордонслужби. Його катували та схиляли до співпраці, російські спецслужби хотіли отримати інформацію про організацію бойових чергувань прикордонників.

І це вже не перша історія вербування українців в анексованому Криму та Росії. Часто ті, хто попався на гачок ФСБ, говорять про насильницьке викрадення, катування та силовий примус до співпраці. Чоловіків змушують збирати відомості на території України та передавати їх російським спецслужбам. Таких випадків, особливо на адміністративному кордоні з Кримом, стало більше, зазначають у СБУ та попереджають, що державна зрада ‒ це кримінальна стаття, яка передбачає до 15 років ув’язнення.



В одній зі схожих справ чоловік сам звернувся до СБУ і розповів про контакти з ФСБ. За його словами, на кордоні з Росією його викрали російські прикордонники, він погодився на співпрацю з ФСБ, але як тільки повернувся в Україну, відмовився працювати на російську спецслужбу.

За інформацією СБУ, інший українець добровільно почав шпигувати для росіян. Колишній прикордонник розповів, що погодився на співпрацю з ФСБ в обмін на дозвіл на проживання в Росії. Сумлінно виконував усе, що від нього хотіли російські спецслужби, поки його не затримали представники СБУ.


Олег Слободян

«Державна зрада ‒ це одна з важких статей, там передбачений досить-таки тривалий термін покарання. Вже є реальні терміни ув’язнення: вісім, десять, дванадцять років», ‒ розповідає український експерт з питань безпеки Олег Слободян.

Розвідник у минулому, командир 81 десантно-штурмової бригади у 2014-2015 роках Олег Сильницький вважає, що покарання за зраду в кримінальному кодексі України занадто м’яке.

Якщо людину взяли на зраді, то це, звичайно, кримінальна стаття, але отримає він максимум 15 років
Олег Сильницький

«Якщо людину взяли на зраді, то це, звичайно, кримінальна стаття, але отримає він максимум 15 років. Я вважаю, що це неправильно ‒ за державну зраду треба давати довічне ув’язнення, а в Радянському Союзі за це було одне покарання ‒ розстріл», ‒ нагадує розвідник.

Але сьогодні практика така, якщо завербований українець шпигував для російських спецслужб під примусом, шкодує про скоєне і не встиг завдати серйозної шкоди державі, то його можуть помилувати.







БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Навкруги лише вороги

«Якщо такі громадяни добровільно повідомили в державні органи про подібну співпрацю, то вони звільняються від відповідальності», ‒ каже адвокат Юлія Сливченко.

Умовляння та шантаж

Російська ФСБ полює на українських військових, працівників правоохоронних органів та прикордонників, тобто всіх, хто може мати доступ до секретної інформації. Потенційних агентів підбирають прямо на пунктах пропуску, розповідає кримчанин, спікер Генерального штабу Збройних Сил України в 2014-2018 роках Владислав Селезньов.


Владислав Селезньов

Якщо об’єкт зацікавив російські спецслужби, його починають вербувати. При цьому методи впливу на людину застосовують різні
Олег Сильницький

«Дуже ретельно перевіряються мобільні телефони, проглядаються фотографії, контактні відомості, збирається якась приватна інформація. Якщо об’єкт зацікавив російські спецслужби, його починають вербувати. При цьому методи впливу на людину застосовують різні», ‒ описує процедуру колишній командир розвідувальної роти.

«Когось залякують, інших підкуповують, деяких «беруть» на компромат. Купити можна будь-кого, просто треба знати, за що він буде проданий. Один ‒ за мільйони, інший ‒ за життя своїх близьких», ‒ говорить Олег Сильницький.

Українцям, які мають родичів у Росії, агенти ФСБ часто погрожують розправою над рідними, розповідає розвідник. Якщо шантаж і психологічний тиск не мають результату, тоді застосовують фізичні тортури. «У шкіряний мішок ставиться металевий стрижень, заповнюється все це піском. Коли ось таким мішком б’ють по кістках, вони ламаються, а синців не залишається», ‒ наводить приклад силового впливу Сильницький.

Кримський татарин Рінат Параламов розповів свою історію про те, як за допомогою тортур ФСБ схиляла його до співпраці.

«На щось животом спершись, оголили сідниці, щось холодне та желеподібне капнули між сідниць, сказали: «Зараз ми тебе будемо гвалтувати». Один з них додав: «Ми зробимо це трубою, а якщо не вистачить ‒ дружину приведемо та до родичів прийдемо, до всіх прийдемо», ‒ розповів він ЗМІ після звільнення.



Завантажити відеосюжет на комп'ютер:

Ринат підписав протоколи звинувачень та згоду на співпрацю з російськими спецслужбами ‒ він боявся за життя рідних.

Уникати будь-яких контактів

Зі свого боку ФСБ Росії ніяк не коментує тему вербування українців і кримських татар. Крим.Реалії звернулися до пресслужби ФСБ, але відповіді так і не отримали.

Тим часом російські силовики часто повідомляють про затримання нібито учасників різних українських розвідувально-диверсійних груп. Так Росія формує обмінний фонд для переговорів з Україною, вважає експерт Кримської правозахисної групи Олександр Сєдов.


Олександр Сєдов

«Росії необхідні люди, яких вона використовуватиме як обмінний фонд для видачі своїх шпигунів з території України. Причому абсолютно не важливо, який стосунок до диверсійної або шпигунської діяльності мають ці кримчани ‒ достатньо заарештувати громадян України та оголосити їх ким завгодно», ‒ каже Сєдов.

Фахівці з безпеки рекомендують уникати будь-яких контактів з іноземними спецслужбами. Для цього радять оцінити всі ризики перед поїздкою в Росію та Крим.

Немає такої категорії громадян України, які на окупованій території могли б почуватися в безпеці
Олег Слободян

«Немає такої категорії громадян України, які на окупованій території могли б почуватися в безпеці. Хочеш уникнути небезпеки ‒ не варто їздити. Ризики дуже високі й ризики ці дуже часто невиправдані», ‒ зауважує Олег Слободян.

Кримчанин Владислав Селезньов у 2014 році був керівником пресслужби АТО, потім працював спікером Генштабу Збройних сил України, а коли в Криму померла його мати, навіть не зміг поїхати туди, щоб поховати.

«Представники Служби безпеки України дуже наполегливо радили мені не їхати до Криму, аргументуючи тим, що це може бути квиток в один кінець. У кулуарах говорили, що Крим і АТО мені ніхто не пробачить, і йшлося навіть не про ув’язнення, а про радикальні дії щодо мене», ‒ визнає Селезньов.

Контррозвідка СБУ попереджає українців: кожен, хто їде на територію анексованого Криму, може зазнати вербування з боку російської ФСБ. Українські спецслужби стверджують, що відстежують тих, хто працює на ФСБ, але розкрити вдається тільки половину таких злочинів.

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *