Про село Костянтинівка на…

Тут просто чудові…

Про одну хату на…

Ми приїхали на хуті…

Чоловік купив село п'ятсот…

Чоловік купив сел…

З гумором на десятому…

Ми проїхались по се…

Село Тарасівка на Київщині.…

Ми звернули з дорог…

З міста — до…

Ми від'їхали в…

З міста — до…

Ми від'їхали в…

«
»

Без параду, але з танцями «до переможного»: 9 травня у Криму в умовах карантину

Прийдешнє 75-річчя перемоги Радянського Союзу над нацистською Німеччиною, яке в Росії та в анексованому Криму готувалися з розмахом відсвяткувати 9 травня, пройде без військових парадів через пандемію коронавірусу. Разом з тим на півострові анонсують паради російської авіації, а також трансляції тематичних програм на телебаченні.

Так, у Криму та Севастополі увечері 9 травня пройде російська акція «За Перемогу танцюй до переможного»: глядачам пропонують вивчити танцювальну програму та стати учасниками трансляції. Окрім того, напередодні 9 травня місто Армянськ отримало нове символічне звання, а російська прокуратура Криму повідомила про намір підняти стару радянську кримінальну справу проти німецьких загарбників. Про те, яке значення має День перемоги для Криму та сусідньої Росії, а також про нові ініціативи російської влади йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.



Через перенесення параду 9 травня російський філософ та публіцист Ігор Чубайс висловив Крим.Реалії думку, що насправді це святкування потрібне перш за все Кремлю, а не росіянам.

Цей парад дуже важливий саме для Путіна
Ігор Чубайс

‒ Парад перенесли, але із запізненням. Президент Володимир Путін повідомив про це на початку квітня, але підготовка розпочалася ще 20 березня. Тоді в Москву звезли військових, і через два тижні багато хто з них захворів на коронавірусну інфекцію. Офіційно повідомляли про те, що заразилася велика частина курсантів Нахімовського училища. Насправді, цей парад дуже важливий саме для Путіна, а якщо поговорити зі звичайними людьми, то я впевнений, що абсолютній більшості не до цього: тут коронавірус, тут грошей немає, тут інші проблеми. Просто у нинішньої влади немає великих успіхів, і єдине, що їй залишається видавати за глобальний успіх ‒ перемогу у Великій Вітчизняній війні. Але якщо розібратися, виникає величезна кількість запитань: згадати хоча б те, що Другу світову почав Йосип Сталін з його пактом Молотова-Ріббентропа про розподіл сфер впливу в Європі.


Ігор Чубайс

Ігор Чубайс також нагадує, що у Другій світовій війні перемогли 53 країни антигітлерівської коаліції, а не тільки Радянський Союз.

‒ Коли російській владі зручно, вона повторює: «Ніхто не забутий, ніщо не забуте» ‒ а коли їм не потрібно, то все забувають і тягнуть ковдру на себе. Перемогу Радянського Союзу також варто було б доповнити приміткою про те, що цієї держави не існує вже тридцять років, та й тоді вона складалася з 16 союзних республік. Величезних втрат зазнали і Білорусь, і Україна, й інші, а зараз виходить так, ніби перемогла Росія. Перенесення параду у нас теж вийшло своєрідним: замість 9 травня вирішили святкувати 3 вересня. Тепер у нас у цей день відзначають закінчення Другої світової війни ‒ при тому, що в усьому світі це день капітуляції Японії 2 вересня. Примітно, що перемогу над нею в Радянському Союзі святкували єдиний раз ‒ у 1946 році, а потім припинили і взагалі не згадували про кампанію на Далекому Сході. Просто вона не стикується з датами Великої Вітчизняної війни.

Наприкінці квітня російська влада Криму надала Армянську звання «населеного пункту військової звитяги» ‒ судячи з інформації з відкритих джерел, такий почесний статус вперше запровадили у 2015 році в Московській області. Кримський історик і політолог Дмитро Омельчук вважає подібне рішення щодо Армянська недоречним.

Це знижує і значення міст-героїв, де дійсно йшли запеклі бої і змінювався перебіг війни. Армянськ до таких точно не належить
Дмитро Омельчук

‒ Мені здається, таким чином це звання поступово девальвується, тим більше на тлі міста військової слави Феодосії. Там дійсно були важкі бої, місто було захоплене десантниками блискучим ударом. В Армянську не відбулося жодних видатних подій у 1941 році, а в 1944-му там хоч і був прорив, але все одно не настільки важливий. Мене спочатку здивувала ініціатива влади Армянська щодо «міста воєнної звитяги» ‒ мабуть, усім хочеться трохи попіаритися. Все це знижує і значення міст-героїв, де дійсно йшли запеклі бої і змінювався перебіг війни. Армянськ до таких точно не належить. Напевно, більше логіки було б у наданні такого статусу Євпаторії та Судаку. Ще в Бахчисараї у 1941 році курсанти та матроси майже без спорядження кілька днів стримували німців, а ветерани в мемуарах писали навіть про «битву за Бахчисарай».


Дмитро Омельчук

Український історик Василь Яблонський вказує на відмінності в українському та російському дискурсах щодо Другої світової війни.

‒ В останнє десятиліття в Україні по-іншому відзначають і 8, і 9 травня. Швидше приживається європейська традиція, коли це не день перемоги над кимось, а день пам’яті і примирення. Для українців ця дата трагічніша, оскільки вони не приховують того, що воювали на різних фронтах. Росіяни ж сором’язливо заплющують очі на Російську визвольну армію та інші формування, які боролися зі сталінським режимом. Таких чорно-білих тонів в Україні набагато менше, а всі ці акції на кшталт роздачі георгіївських стрічок і «безсмертних полків» були привнесені з Росії ще до війни. Дуже часто росіяни диктували нам свої традиції, а зараз цього значно менше, що чітко показує: ми не один народ, Україна ‒ не Росія.


Василь Яблонський

Тим часом кримські ЗМІ 1 травня повідомили, що російська прокуратура Криму за дорученням Генпрокуратури Росії виступила з клопотанням скасувати постанову «про припинення розслідування звірств фашистів на території півострова у 1941-1944 роках». Воно було розпочате ще в 1969 році радянськими спецслужбами, але згодом закрите. Кримський історик Андрій Іванець вважає, що таким чином Росія може створити непросту дипломатичну ситуацію для Німеччини.

Не виключена чергова спекуляція на болючих історичних подіях з метою виправдати російську присутність у Криму
Андрій Іванець

‒ Ця справа стосується дуже болючої та резонансної теми жертв Другої світової війни, але російська прокуратура Криму ‒ нелегітимний орган. Результати розслідування злочинів нацистського режиму можуть бути винесені на міжнародний рівень ‒ адже матеріали тієї справи 1969 року свого часу передали ФРН для покарання винних. Загалом, може виникнути колізія: реальні злочини, але нелегітимний орган ‒ і як на це реагувати Німеччини? З точки зору міжнародного права, вона не може приймати отримані нелегітимним шляхом докази. Якщо вона відмовиться, це стане приводом для роздування чергового скандалу, для інформаційної операції Росії зі створення негативного образу Німеччини. Загалом, не виключена чергова спекуляція на болючих історичних подіях з метою виправдати російську присутність у Криму.


Андрій Іванець

Що стосується святкування Дня перемоги 9 травня, Андрій Іванець переконаний, що це свято залишається важливим для багатьох кримчан і що навіть без урочистих парадів люди відзначатимуть його в колі сім’ї.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

  • Сергій Громенко

    Кримський історик і публіцист, кандидат історичних наук

    “>

    Підписатись

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *