Львівський Архикатедральний Собор св. Юра відзначає престольне свято
Сьогодні у Львові, в Соборі св. Юра відзначають престольне свято. З цієї нагоди релігійний інтернет-ресурс Духовна велич Львова оприлюднив десять цікавих фактів про Архикатедральний Собор св. Юра поданих на сайті https://www.032.ua/news/
Архикатедральний Собор святого Юра УГКЦ розташований на Святоюрській горі та є перлиною української пізньої барокової архітектури. Завдяки розташуванню, його помітно з більшості оглядових майданчиків у Львові, як-то: Ратуша, Високий Замок, вежа церкви Ольги і Єлизавети.
Наприкінці 90-х Собор Юра був внесений до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО, разом з історичним центром Львова. Архітектурний комплекс храму включає в себе не лише собор та дзвіницю, а й Митрополичу палату, мури, Митрополичі сади, споруди капітули тощо.
За однією з версій істориків, у кінці ХІІІ століття король Лев заклав у цьому місці дерев’яний храм, присвячений святому Юрієві. На цій території також була і є печера, де колись жили ченці.
Церкву на Святоюрській горі відновлювали, як мінімум, двічі. Уперше в 1340-му році – після пожежі внаслідок нападу на Львів польського короля Казимира ІІІ; і вдруге – з осені 1744 до 1780 року, з ініціативи митрополита Атанасія Шептицького. Тоді ж Собор набув більш сучасного вигляду.
Над будівництвом нового храму у ХVIII столітті працювало багато відомих людей: родина Шептицьких, німецький архітектор Бернард Меретин і Мартин Урбанік, зодчий Клеменс Фесінґер, меценат Юзеф Потоцький.
Першою незаперечною історичною згадкою про церкву Юра вважають 1341 рік. Ця дата разом із написом «В літо 6849-те содіян бисть колокол сей святому Юрію при князі Димитрії ігуменом Євтимієм» збереглася на княжому дзвоні, що є у сучасній дзвіниці Собору.
Із ХVII століття на площі біля храму часто влаштовували січневі та травневі ярмарки. Зараз у Львові намагаються відновити цю традицію, поруч з організацією Різдвяних і Великодніх міських ярмарків.
Із 1673 року до Собору привезли чудотворну ікону Пресвятої Богородиці з Теребовлі, яку з ініціативи єпископа Йосипа Шумлянського помістили в нову на той час Покровську каплицю.
У ХVII столітті при монастирі діяли братська і кирилична друкарні. В останній видали такі важливі твори: «Метрики» і «Псалтир» (1688), а також «Ірмологіон» (1700) – це була перша книга в Україні, яку видали з використанням нотного шрифту.
Архітектурний ансамбль Собору багатий на скульптурні композиції. Так, Михайло Філевич свого часу створив постаті святих (символ Римської і Грецької церков), скульптури «Віри» та «Надії». Семен Стажевський розмістив свого святого Онуфрія в печері, а галицький майстер скульптури – Іоанн Пінзель – виготовив постаті митрополитів Атанасія та Лева і Юрія-Змієборця, що прикрашають фасади Собору.
Західне бюро «Живого ТБ» за матеріалами https://velychlviv.com