Про село Костянтинівка на…

Тут просто чудові…

Про одну хату на…

Ми приїхали на хуті…

Чоловік купив село п'ятсот…

Чоловік купив сел…

З гумором на десятому…

Ми проїхались по се…

Село Тарасівка на Київщині.…

Ми звернули з дорог…

З міста — до…

Ми від'їхали в…

З міста — до…

Ми від'їхали в…

«
»

На 102-му році життя у Львові померла Ірина Шуль.

Сьогодні вночі, 8 травня, у віці 101 року відійшла у вічність Ірина Шуль – педагог, громадська діячка, членкиня «Просвіти», «Союзу Українок», «Товариства Надсяння», «Львівської спілки політв’язнів України».

Фото: loda.gov.ua

Про смерть Ірини Шуль повідомив на своїй fb-сторінці її внук Святослав Літинський.

«Сьогодні померла наша бабуся. Ірина Шуль, народжена Б’єнько. 101 рік. Ще декілька місяців тому її розклад на тиждень складався з відвідування зборів «Просвіти», «Союзу Українок», «Товариства Надсяння», «Львівської спілки політв’язнів України», зустріч хору «Відгомін», фізичної праці на своєму городі… У своєму віці жила самостійно, відмовляючись «стати комусь тягарем».

Школа, інститут, академія, війна, бухгалтер, збір грошей на ОУН-УПА, арешт, концтабір, звільнення, одруження, викладання, діти, педагогічна робота, просвітницька робота, внуки…

Бабусю, в тебе було важке життя гідне нашої поваги. Ти боролася за створення держави та постраждала від німецьких та російських окупантів. Дякую за твій вклад в існування держави», – написав Святослав Літинський.

У ЛМР і ЛОДА висловили співчуття від імені львівської громади рідним і близьким Ірини Шуль.

«Такі люди, як пані Ірина, своїми діями змінювали хід історії. Розумна, відважна, скромна. Будемо пам’ятати і любити завжди. Дякуємо, пані Ірино, за все, що ви зробили для нас», – зазначив мер Львова Андрій Садовий.

Для довідки:

Ірина Шуль (Б’єнько) народилася 23 червня 1918 року в с. Вовче біля Перемишля. Навчалася в українській школі ім. Маркіяна Шашкевича та Українському інституті для дівчат в Перемишлі, який закінчила 1938 року. Того ж року вступила до Академії закордонної торгівлі у Львові (з 1939 р. Інститут радянської торгівлі). У травні 1941 р., після закінчення третього курсу, скерована на практику до Києва. У вересні 1941 р. Ірина Шуль стала свідком руйнування Хрещатика радянськими військами, які відступали. Наприкінці 1941 – на початку 1942 рр. працювала помічником бухгалтера в кооперативі у Судовій Вишні, у 1942-1944 рр. – у відділі статистики Ревізійного союзу українських кооперативів. У той час налагодила співпрацю з ОУН та займалася поширенням бофонів. 18 січня 1944 р. її заарештувала німецька поліція у Львові. Під час слідства (до березня 1944 р.) її утримували в тюрмі «на Лонцького».

З березня до травня 1944 р. перебувала у нацистському концентраційному таборі Равензбрюк, а з травня 1944-го по травень 1945 рр. – у концтаборі Фльоcсенбюрґ. Після закінчення війни потрапила до Львова як переселенка з Польщі, до проголошення незалежності України приховувала факт перебування в нацистських концтаборах.

1947 р. вийшла заміж за Івана Шуля, колишнього вояка УПА.

Була учасницею «Просвіти», «Союзу Українок», «Товариства Надсяння», «Львівської спілки політв’язнів України» та інших організацій, членкинею жіночого вокального ансамблю Львівської обласної спілки політв’язнів України «Відгомін».

23 серпня 2013 року, з нагоди 22-ліття від Дня проголошення Незалежності України Ірині Шуль вручено нагороду «Почесний знак святого Юрія» за вагомий внесок у становлення української державності та активну громадську позицію.

31 жовтня 2018 року нагороджена орденом княгині Ольги.

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *