Про село Костянтинівка на…

Тут просто чудові…

Про одну хату на…

Ми приїхали на хуті…

Чоловік купив село п'ятсот…

Чоловік купив сел…

З гумором на десятому…

Ми проїхались по се…

Село Тарасівка на Київщині.…

Ми звернули з дорог…

З міста — до…

Ми від'їхали в…

«
»

«У нас одна земля ‒ Крим»: післямова до Дня пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу

У 76-ту річницю депортації радянським режимом кримськотатарського народу з його історичної батьківщини, 18 травня 2020 року, кримчани покладали квіти до пам’ятників і приєдналися до онлайн-заходів. Про те, як пройшов цей день у Криму та на материковій частині України, а також про перспективи вирішення нагальних проблем кримськотатарського народу йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.



Кримськотатарський активіст з Судака Ільвер Аметов розповів Крим.Реалії, як пам’ятні акції пройшли в його місті, і поскаржився на переслідування з боку російських силовиків.

‒ Через коронавірус ми не кликали людей, щоб не було масового скупчення. Вранці о 10 годині ми прийшли ‒ декілька людей ‒ і поклали квіти до пам’ятника жертвам депортації, прочитали молитви. Десь о 8:00-9:30 квіти покладало керівництво Судака, але особисто я не бачив цього. Потім до самого обіду люди йшли по двоє ‒ по троє і несли квіти. Багато хто вивісив кримськотатарські прапори на будинках. Поліція підійшла і зробила мені попередження, але я на це не відреагував. Прямо зараз чомусь викликають до прокуратури, прямую туди. Раніше у мене в музеї вилучили стару іржаву зброю часів Великої Вітчизняної війни. Вони вже не знають, до чого причепитися до мене як до голови місцевого Меджлісу ‒ ось причепилися до цієї болванки й хочуть порушити кримінальну справу. (Раніше Крим.Реалії вже розповідали про переслідування Ільвера Аметова ‒ КР)


Ільвер Аметов

Тим часом активіст кримськотатарського національного руху Заїр Смедля ділиться спостереженнями про те, як кримські ЗМІ висвітлюють річницю депортації у своїх матеріалах і як, на його думку, все відбувається в реальності.

У Криму створюють умови для гібридної депортаці
Заїр Смедля

‒ Формально вони роблять традиційну відписку: мовляв, ця трагедія не має повторитися, про що раз на рік говорять чиновники. Потім розповідають, як за ці шість років став щасливо і вільно жити кримськотатарський народ: що він вже реабілітований, що кримські татари є в усіх органах влади, що їх завалили житлом, грошима тощо. А насправді ситуація прямо протилежна. З навчанням кримськотатарською мовою великі проблеми: навіть ті школи, які раніше були тільки кримськотатарськими, стали білінгвальними. Не те що в органах влади ‒ кримським татарам і в бізнесі створюють умови, щоб вони не могли заробити й вимушено залишали Крим. Інакше кажучи, створюються умови для гібридної депортації. Низці наших лідерів досі заборонений в’їзд до Криму, активістів висилають з півострова або відкривають кримінальні справи.


Заїр Смедля

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров розповідає, як в умовах карантину відбулися українські акції, присвячені річниці депортації.

‒ Сьогодні (18 травня ‒ КР) пам’ятні заходи відбулися у Львові, Вінниці, Дніпрі, Луцьку, Одесі, Херсоні, Генічеському районі. Хочу окремо відзначити відеоконференцію, яку ми провели разом з різними регіонами України. Її тема ‒ увічнення пам’яті про жертви геноциду, а також завдання для української влади та громадянського суспільства. Ми говорили про те, як у країні загалом та у регіонах зокрема сприяти тому, щоб громадяни усвідомили суть злочину 1944 року. Наприклад, у Херсоні п’ять років тому був закладений невеликий парк, а рік тому там заклали пам’ятний знак на честь жертв депортації. Мені сподобалося, як учасники відеоконференції говорили про необхідність удосконалити шкільні та університетські програми, про обмін проєктами, а також про Крим як про територію, яка обов’язково буде звільнена і якій допоможуть інші регіони України.


Рефат Чубаров

Рефат Чубаров також зазначає, що 18 травня відбулася годинна розмова членів Меджлісу з президентом України Володимиром Зеленським.

‒ Ми ще раз обговорили деякі проблеми, і сподіваюся, що запропоновані нами та президентом механізми найближчим часом дозволять нам рухатися далі в тих сферах, де прогрес буксує… Ще на минулій зустрічі ми обговорювали деякі питання, зокрема й пов’язані з необхідністю внесення у Верховну Раду України низки підготовлених у попередні роки законопроєктів. Йдеться, зокрема, про зміни до Конституції України для створення кримськотатарської національно-територіальної автономії, про законопроєкт «Про статус кримськотатарського народу» та законопроєкт «Про корінні народи України». Так вийшло, що всі вони зависли, і треба сприяти їх подальшому просуванню. Річ у тім, що, коли в Офіс президента та Верховну Раду торік прийшли нові люди, вони стали вкотре ставити нам запитання, на які ми вже втомилися відповідати.






Photo Gallery:
Під кримськотатарськими прапорами: в Києві згадували жертв геноциду (фотогалерея)

18 травня на Майдані Незалежності в Києві пройшла акція до Дня пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу

За словами Рефата Чубарова, за підсумками зустрічі з Володимиром Зеленським була створена нова робоча група, покликана обговорити алгоритм дій як щодо вже підготовлених законопроєктів, так і щодо подальших указів президента ‒ зокрема, про взаємодію з Меджлісом кримськотатарського народу.

‒ До того ж, ми сьогодні провели глобальний онлайн-мітинг з учасниками з різних країн ‒ це політики, представники діаспори, парламентарії. Ми поставили собі за мету провести мітинг у такому ж форматі, як ми звикли це робити на центральній площі Сімферополя.







БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

«Дискримінація кримських татар закінчиться з деокупацією Криму»

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба під час пам’ятних заходів оголосив про свою особисту солідарність з трагедією кримськотатарського народу:


Дмитро Кулеба

«Трагедія кримських татар ‒ це також і трагедія українців. Це наш спільний біль, спільна рана, яку ми маємо залікувати назавжди, щоб ніколи нічого подібного не могло повторитися. Мій прадід пережив те саме: він був українським селянином, його село оточили, посадили сім’ю в такий же вагон, в які саджали кримських татар. Селян вивезли до Сибіру, де багато хто з них помер. Тому я не просто поділяю біль кримських татар, а особисто його відчуваю. Сьогодні свобода українців і кримських татар ‒ одна і та сама свобода. Земля українців і кримських татар ‒ одна і та сама земля. Я як міністр закордонних справ докладатиму всіх зусиль, щоб усі кримські татари могли знову повернутися додому, в деокупований Крим».

Начальник слідчого відділу прокуратури Автономної Республіки Крим Трохим Луговий нагадує, що в Україні триває офіційне розслідування депортації кримськотатарського народу як геноциду, вчиненого радянським керівництвом.

‒ У нас завершуються раніше призначені експертизи, і ми дуже сподіваємося, що нам усе ж дадуть відповіді на інші три міжнародно-правові доручення. Сьогодні ми маємо відповідь від Російської Федерації про те, що вони не дадуть нам запитуваних відомостей, оскільки це «суперечить їхнім національним інтересам». Також минулого тижня ми отримали відповідь від Узбекистану про неможливість виконання нашого доручення. Незважаючи на складності, ми у співпраці з Кримськотатарським ресурсним центром отримали відео та фото з місць поховання на територіях, де розміщували кримських татар після депортації. Словом, досудове розслідування триває і йде до завершення.

Експерт-дослідник українського Інституту демократії імені Пилипа Орлика Наталія Беліцер вказує на суттєві прогалини у знаннях українців про кримських татар.

‒ Нещодавнє опитування, проведене на замовлення Школи політичної аналітики Києво-Могилянської академії, показало, що наше суспільство недостатньо поінформоване про те, яким має бути майбутній Крим і чому правильним стратегічним рішенням України було б саме створення кримськотатарської національно-територіальної автономії. За неї висловилися лише 15% опитаних, а більшість назвали Крим просто українським. Я вважаю, що владі давно необхідно було перейти від декларативних заяв і символічних жестів до практичніших справ. На мій погляд, потрібно, перш за все, розробити реалістичну стратегію деокупації, де майбутній статус Криму у складі України та роль кримськотатарського фактора мають бути повною мірою враховані. Поки що цього, на жаль, немає.


Наталя Беліцер

Наталя Беліцер додає, що, незважаючи на рішення Верховної Ради України від 2014 року про визнання кримських татар корінним народом України, відповідний закон досі не ухвалений разом з низкою інших важливих документів, про які вже говорив Рефат Чубаров. На думку експерта, українські чиновники та політики також недостатньо обізнані про важливість кримськотатарського чинника у справі деокупації Криму.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу

18 травня в Україні та світі згадують про жертв депортації кримськотатарського народу з Криму у 1944 році. У цей день з півострова відправили перший ешелон кримських татар. Загалом було депортовано близько 200 тисяч осіб.

У цей день проходять жалобні заходи пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу з Криму.

Згідно з постановою Верховної Ради України, день 18 травня оголошено Днем пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

  • Сергій Громенко

    Кримський історик і публіцист, кандидат історичних наук

    “>

    Підписатись

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *