Пішов з життя багаторічний…

З сумом повідомляєм…

Населення: світ і Україна

Майже 4 000 народів…

Шаровари - це одяг…

Підставою для нашо…

ДО УВАГИ!

Зважаючи на каранти…

Писання - це спосіб…

Сьогодні ми прогов…

«
»

Слідом за Гіркіним і Поклонською, Гордон запише інтерв’ю з Путіним і Януковичем

Скандал навколо інтерв’ю Дмитра Гордона з Ігорем Гіркіним та Наталією Поклонською не вщухає. У соцмережах Гордона називали російським агентом впливу, а інтерв’ ю – «легалізацією чортів» і «ляпасом Україні». Київський офіс Гордона закидали яйцями.

Критики Гордона переконані, що він зашкодив Україні, сам він наполягає, що інтерв’ю допоможуть довести у міжнародних судах факт російської агресії. При цьому, наприклад, правозахисниця Валентина Теличенко сумнівається, що матеріалами інтерв’ю можна скористатись у якості доказів у суді.

Гордон вже розповів, що далі планує розмови з Путіним і Януковичем. Як він пояснив, інтерв’ю з очільником Росії та колишнім українським президентом-утікачем необхідні йому для того, щоб остаточно «скласти пазл» історичних подій, пов’язаних з Майданом і російсько-українською війною.

Дмитро Гордон записав відеозвернення, заявивши, що хейтерам має бути соромно: адже він діяв в інтересах України, за сприяння українських спецслужб.

Служба безпеки України заперечила, однак, свою участь в організації інтерв’ю, сказавши, що журналіст сам ініціював та домовлявся про ці розмови. Водночас в СБУ пообіцяли перевірити факти, там викладені. А в Офісі генпрокурора додали, що свідчення Гіркіна і Поклонської справді можуть бути використані у міжнародних судах проти держави-агресора.

Зеленський назвав його «наш спецагент»

У середу на прес-конференції президента Дмитрові Гордону дали слово одному з перших для запитання, а Зеленський назвав його «наш спецагент».

"Наш спецагент, наскільки мені сказали", – пожартував глава держави, коментуючи надання Гордону слова.

Реакція глави держави відмінна від того, як на інтерв’ю Гордона відреагували, наприклад, у партії Петра Порошенка "Європейська солідарність". Там інтерв’ю з Гіркіним назвали "популяризацією тероризму, сприянням тероризму та підставою для порушення кримінальної справи".

Перед тим у партії назвали інтерв’ю Гордона з Поклонською "підлістю та злочином" з боку журналіста.

"Своїми посилами він спробував представити образ злочинця таким достатньо привабливим для громадян", – заявив нардеп Ахтем Чийгоз. Парламентар також виступив за покарання для журналіста, заявививши: "Такі злочинні проекти повинні присікатись на корню і порушуватись карні справи".

У четвер «Українська правда» оприлюднила, з посиланням на «власні джерела у правоохоронних органах», перелік відомостей з інтерв’ю Гіркіна і Поклонської, що можуть вважатися їхніми зізнаннями у держзраді та диверсіях.

Натомість юристи висловлюють скепсис щодо можливості скористатися матеріалами інтерв’ю в якості доказів у суді.

«Якщо наші представники в суді знайдуть на цій флешці щось цікаве, процесуально оформлять і подадуть, то суд сприйме те, що вони подали», – пояснює «Голосу Америки» відома правозахисниця Валентина Теличенко. Але є одне «але», додає вона:

«Гіркін завжди може сказати: я все це вигадав. Просто понтувався перед журналістом».

Дав рупор пропаганді?

Критично налаштовані до Гордона колеги кажуть, що він дав рупор ворожій пропаганді. Так, зокрема, вважає публіцист, політичний оглядач Віталій Портников. На його думку, жодної цінної інформації згадані інтерв’ю не містять.

«Хіба Гордон взяв інтерв’ю у непублічних людей? І Поклонська, і Гіркін роблять публічні заяви, неодноразово давали інтерв’ю російським ЗМІ, а Гіркін веде профілі в соцмережах, виступає зі статтями та блогами», – нагадує Портников.

Як він зазначив, «Їхня позиція давно відома. І від того, що їм ставить питання журналіст, який знаходиться в Києві, а не в Москві, ця позиція не змінюється. Ніякої нової інформації вони не можуть повідомити. Бо казати вони можуть тільки те, що їм дозволено казати. А саме повторювати те, що говорять протягом останніх шести років російські керівники».

Не судити строго Гордона закликає політаналітик Інституту євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач.

«Можна засуджувати Дмитра Гордона, якщо вважати його журналістом. Але якщо перед нами бізнесмен, який хайпує і заробляє гроші на хайпі, тоді його підхід зрозумілий – чим скандальніший візаві, тим краще», – сказав Горбач «Голосу Америки».

З ним згодний політаналітик Фонду «Демократичні ініціативи» Петро Бурковський:

«Не треба забувати, хто такий Дмитро Гордон і які в нього видання. Вся його репутація побудована на особистих інтерв’ю з неоднозначними людьми, які можуть сказати неоднозначні речі. Тобто це жовтизна і бульварщина. Перший його проект так і називавався «Бульвар». Гордон у такому режимі і працює, це його хліб. Тому критикувати людину за те, що вона гарно робить і завжди гарно робила, було б дивно».

Якщо ж казати про небезпеку відбілювання ворога, легалізації кремлівської пропаганди, то, як каже Бурковський, «Порівняно з тим, що зараз відбувається в інформаційному просторі України, Гордон це крапля в морі».

За словами експерта, щоденно з заангажованих телеканалів ллється російська пропаганда набагато страшніша за своїм впливом, підступніша і вишуканіша, ніж інтерв’ю, що їх записав Гордон.

«Гордон зробив інтерв’ю під відкритим забралом. Тут усе зрозуміло: я беру інтерв’ю в Поклонської, я беру інтерв’ю в Гіркіна. З точки зору професійності це може викликати сумніви, бо розраховане на сенсаційність. Але коли на телеканалах … українські політики і так звані експерти, про яких ніхто не повідомляє глядачам, що ось кум Путіна, а це людина, яка обстоювала федералізацію України, – коли ці люди транслюють російську пропаганду, руйнуючи засади української державності, налаштовуючи одну частину українського суспільства проти іншої, сіючи ворожнечу, то їх ніхто не бойкотує, не закидує яйцями».

За словами Бурковського, «з точки зору загальної ситуацї в інформаційному просторі інтерв’ю Гордона це ніщо порівняно з тим, що робить група Медведчука, руйнуючи суспільну довіру, підриваючи довіру громадян до української держави».

Деякі західні журналісти вказують на інформаційну складову інтерв’ю Гордона. Наприклад, Метью Луксмур, кореспондент "Радіо Свобода" у Москві відзначає, що Гіркін визнав причетність до збиття "Боїнга" Малайзійських авіаліній, зізнався, що наказав вбити щонайменше 4 українських громадян та ін.

Відомий за розслідуванями російського впливу журналіст Хрісто Грозєв так прокоментував ситуацію навколо інтерв’ю Гордона із Гіркіним:

"Гіркіна трощать його фанати у мережі VK за те, що говорив з ворогом… Гордона трощать його глядачі та українські політики за те, що дав засвітитись Гіркіну, – писав Грозєв у день публікації інтерв’ю Гордона з Гіркіним. – Тепер будинок Гордона пікетують протестувальники […] Гіркіна ж атакують його прихильники за те, що додав доказів слідчим щодо збиття MH17".

Чи дозволяють інтерв‘ю з підозрюваними злочинцями краще зрозуміти ситуацію громадськості, чи просто надають рупор тим, хто загрожує безпеці країни? І чи має право влада обмежувати таку діяльність? – відповіді на ці питання створюють баланс відповідальності, свободи преси та безпеки.

Інтерв’ю із підозрюваними у тероризмі, розшукуваними злочинцями, представниками ворога – це надзвичайно чутлива сфера. Варто відзначити, що у травні Міжнародний комітет захисту журналістів виступив на підтримку редактора незалежного сайту Narinjara News Каїнга Мрат К’ява, якого уряд М’янмі звинуватив у тероризмі через публікацію інтерв’ю з речником угуруповання, яке уряд країни визнав терористичним. У Міжнародному комітеті захисту журналістів уряд країни закликали відмовитись від "надуманних звинувачень у тероризмі" на адресу журналіста.

У заяві правозахисної організації Human Rights Watch з приводу даної справи йдеться: "Хоча міжнародне право у царині прав людини дозволяє урядам накладати обмеження на ЗМІ з міркувань національної безпеки, ці обмеження мають бути необхідними для досягнення законної мети і не виходити за рамки. Вони не можуть використовуватись, щоб приховувати або утримувати інформацію, яка становить законний інтерес для громадськості і водночас не загрожує національній безпеці, або переслідувати журналістів за висвітлення такої інформації. Для того, щоб уряд міг виконати цю відповідальність, журналісти повинні мати можливість вільно спілкуватись та зустрічатись із різноманітними людьми без страху, що їх заарештують, або чинитимуть їм перешкоди".

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *