Псалми про Вознесіння Господнє

Старий Завіт є приготуванням до Нового, у якому сповнюються обітниці, дані Господом, про що каже Христос у синагозі: Сьогодні збулось це писання у вухах ваших (Лк 4, 21). Спасительні події із Старого Завіту є прообразами Нового, як наприклад Вознесіння ГНІХ проображає Енох (Бут 5, 24; Євр 11, 5) та Ілля (2 Цар 2, 11). Пророцтва Старого Завіту у поетично-молитовний спосіб містяться також у Книзі Псалмів, які теж згадують про Вознесіння Христове (Пс 24, 47, 48, 49, 57, 68, 110, 122).

Псалми, у яких іде мова про вхід до Святого міста, тобто Єрусалиму, є заповіддю Вознесіння Сина Божого до свого Отця. Ісус Христос об‘являє християнський спосіб прослави Бога псалмами, де для християн земним Єрусалимом стається Церква Христова, Небесним Єрусалимом – Царство Небесне (Од 21), до якого всі люди покликані, про що каже Христос: В домі Оця мого багато жител. …І коли відійду і вам місце споготую, …щоб ви були там, де я (Ів 14, 2-3).

Ці псалми можна було б поділити на ті, які: заповідають Вознесіння ГНІХ. Святий Кирило Олександрійський, посилаючись на Лист до Ефесян, пише, що 47-й псалом є заповіддю Вознесіння Господнього, бо тільки той, хто зійшов у низ, міг вийти на верх, звідки прийшов (Еф 4, 9-10). Псалмоспівець вже наперед бачить, як у Месії сповнюються обітниці Нового і вічного Завіту, а знаком цього є воскресіння, вознесіння та сидіння праворуч Отця свого (Пс 110, 1).

Інші псалми говорять про саме Вознесіння Господнє. Прикладом цього є 24-й псалом, який складається з двох частин, які мають спільну тему: вознесіння спасенної душі та тріумфальне вознесіння Спасителя. У другій частині в образний спосіб описується вознесіння Господа, під час якого відчиняються одвічні двері, щоб увійшов могутній і потужній, той, Який переміг у битві, Який переміг смерть – воскрес (стт. 7-10). У першій частині цього ж псалма говориться, що всі ті, у яких будуть безневинні руки й чисте серце; хто не пильнує розумом своїм пустого і не присягає криво – матимуть благословення і спасіння Господнє та зійдуть і стоятимуть на Його святому місці (ст 3-6).

Є також псалми, які прославляють Того, який возсів на престолі міста святого та саме святе місто. В Ісусі Христі Господь Бог об‘являє себе в історії у видимий спосіб. Своїм Воскресінням і Вознесінням Син Божий впроваджує людство до обіцяної земні, проходячи у духовний спосіб спасительні події історії Ізраїля (Еф 4, 8). У молитовно-синтетичний спосіб 68 псалом оспівує славну історію вибраного народу від єгипетського визволення до приходу до обіцяної землі. В особливий спосіб звертається у ньому увага на Господа, який провадить свій народ продовж історії та який возсідає на престолі святині: Устане Бог, і розсипляться вороги його (ст. 2), Зійшов єси на гору, забрав у неволю бранців, узяв собі людей у подарунок, навіть і тих, що противляться у Господа Бога жити (ст. 19), Бачать твій вхід, о Боже, вхід Бога мого, царя мого – у святиню (ст. 25).

Окрім прослави Господа, псалми оспівують місто святе – Єрусалим, що є головною темою 122 псалма. Це псалом, яким молились ті, які ішли на прощу до міста святого. У ньому оспівується Єрусалим  як місто непорушне і яке всіх до себе скликає: Зрадів я, коли мені сказали «Підемо у дім Господній» (ст. 1). Про Єрусалим говориться як місто молитви: Тут сходяться коліна, Господні коліна, … щоб прославляти там ім‘я Господнє (ст. 4). Вказується у ньому навіть на те, за що молилися прочани: просіть для Єрусалиму миру (ст. 6)… хай буде мир у твоїх мурах, безпека у твоїх палатах (ст. 7)… Мир нехай буде у тобі… (ст. 8).

Псалми, у яких йдеться про Вознесіння Господнє, є якби метафорою життя людини всіх часів, під час якого вона прямує до Небесного Єрусалиму – Царства Божого в історії. Для християн недільні і церковні свята – це спасительні події Історії Спасіння, розписані у Літургійному році, де Господь себе об‘являє і спасає, а вірні, беручи участь у цих Богослужіннях, прославляють їх церковними співами та псалмами.

Беручи участь у Божественній Літургії на свято Вознесіння Господнього рядками 47-го псалма у першому антифоні велично прославляємо цю спасительну таємницю:

Усі народи, заплещіте в долоні; радісним голосом ликуйте для Господа! (ст. 2).

Бо Господь – Всевишній, страшний, великий цар він на всю землю (ст. 3).

Він підбиває людей нам, і народи нам під ноги (ст. 4).

Вознісся Бог під оклики веселі, Господь – під голос сурми (ст. 6).

У другому антифоні  рядками 48 псалма співаємо:

Великий Господь і хвальний вельми у місті нашого Бога (ст. 2).

Гора Сіон, крайня північ, великого царя місто (ст. 3)

Бог у його палатах явив себе твердинею (ст. 4)

Ось бо царі зібрались, насунули всі разом (ст. 5)

У третьому антифоні рядками 49 псалма співаємо:

Слухайте це, усі народи, уважайте, всі мешканці світу, (ст. 2)

і люди прості, і вельможні, разом багаті й бідні (ст. 3).

Уста мої казатимуть слова мудрі і думка серця мого – розумні речі (ст. 4).

У прокімені рядком 57-го псалма співаємо: Знесись над небесами, Боже; по всій землі хай буде твоя слава! (ст. 6).

Стих до прокімена взятий з цього ж псалма: Бадьорим стало моє серце, Боже, бадьоре моє серце; буду співати й на гарфі вигравати (ст. 8).

Стих на Алилуя та Причасний взятий із 47-го псалма: Вознісся Бог під оклики веселі, Господь – під голос сурми (ст. 6).

Замість «Ми бачили світло істинне…» та «Нехай сповняться…», співається рядок із 57-го псалма: Знесись над небесами, Боже; по всій землі хай буде твоя слава! (ст. 6).

о-д-р Анастасій Кабаль, ЧСВВ

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *