Синергія виконавця і слухача…

Збірник наукових ро…

Я не чакаў такога…

Сёння нашым суразм…

Я не очікував такого…

Сьогодні нашим спі…

Важливо вчитися у класиків…

Сьогодні нашою спі…

Я не маю рецепту…

Сьогодні нашою спі…

Кернесюґенд

м. Харків, вул. Д…

В Ірпені утворено…

Нещодавно в Ірпені …

РЕАЛІЇ, ЯКИХ НЕ ХОЧЕМО…

Творився часопис пі…

«
»

Владика-номінант Микола Бичок: «Приклад духовного свідчення наших священників про підпілля став вагомим чинником при виборі мого покликання»

До храму Успіння Матері Божої отців-редемптористів я приходив маленьким хлопчиком. У ньому я зростав і вчився від наших священників як потрібно служити людям. Такою думкою поділився владика-номінант Микола Бичок, в інтерв’ю для радіо SBS Австралія.

Отець Микола розповів в інтерв’ю, що відлік його покликання почався з 1997 року.

«Це був час комунізму і атеїзму. Сама УГКЦ зазнала переслідувань. В результаті багатьох священників було вивезено до Сибіру, де вони сиділи в тюрмах. В цей час, я пригадую, як маленьким хлопцем ходив з батьками на молитву. Я до кінця не розумів чому є в храмі. Проте бачив, як люди молилися і співали. Я за цим всім спостерігав», – сказав він.

У ті часи можливість проявити свою віру, – каже владика-номінант, – була справді сильним свідоцтвом віри в Бога. Для мене, як молодого хлопця, однозначно, ці паростки віри передавалися через моїх батьків. Вони завжди були релігійними людьми. Ще за підпілля ходили до церкви там, де була можливість.

«Батьки не робили жодного опору моєму вибору покликання. Ще до того, як пішов до монастиря вони бачила, що кожного дня я є в церкві. Під час канікул я жив у монастирі. Молився разом зі священниками і братами. Отці мене брали зі собою на різні місії і реколекції. Таким чином я був з ними постійно. Тому батьків це не було новиною. Я би навіть сказав, що вони очікували цього і підтримали мене. Я дякую своїм батькам за підтримку і молитви за мене. Це для мене досі є могутньою опорою в моєму покликанні як священника і монаха», – додав він.

Також отець Миколай зазначив, що вже після того, як Церква виходила з підпілля він пройшов курс катехизації. Навчання проводила сестра Марія зі Згромадження Служебниць. Саме вона прищепила до його серця перші основи віри і науки про Бога.

«Деякі з отців-редемптористів зростали у підпіллі і розповідали мені чимало чудесних історій зі свого священничого досвіду. Для мене це був величезний приклад, що інколи наші священники і монахи не боялися померти за Христа. Вони розуміли, що служачи підпільно нашим людям їм загрожувала тюрма. Багатьом загрожувала смерть. Когось відсилали на різні заслання у Сибір, де  багато з них померли», –  поділився отець Микола.

«Тому я думаю, що ці величезні приклади духовного свідоцтва наших священників стали для мене вагомим чинником, коли я обирав своє покликання. Після того, як я закінчував середню школу я знав і відчував у своєму серці, що Бог мене кличе бути одним із них. Я хотів бути таким, як священники-редемптористи. Прагнув служити людям і Церкві. В такий спосіб я розпізнав своє покликання», –  додав владика-номінант.

Департамент інформації УГКЦ

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *