Нам варта чытаць творы…

Сёння мы пагаворым…

Нам слід читати твори…

Сьогодні нашою спі…

Синергія виконавця і слухача…

Збірник наукових ро…

Я не чакаў такога…

Сёння нашым суразм…

Я не очікував такого…

Сьогодні нашим спі…

Важливо вчитися у класиків…

Сьогодні нашою спі…

Я не маю рецепту…

Сьогодні нашою спі…

Кернесюґенд

м. Харків, вул. Д…

«
»

«Якщо я повернуся, мене заарештують або посадять»: плавець-дисидент Олег Софяник про виїзд із Криму та настрої у Севастополі

Плавець-марафонець, дисидент Олег Софяник виїхав із Севастополя на материкову частину України. У квітні він вже двічі намагався залишити Крим, але Прикордонне управління ФСБ Росії не давало йому дозвіл на виїзд, посилаючись на карантинні заходи через епідемію коронавірусу. Після цього Софяник оголосив, що подав заяву про вихід із громадянства Росії.

Кримчанин Олег Софяник відомий у першу чергу своїми спортивними досягненнями як плавець-марафонець і рекордсмен Книги рекордів України. На його рахунку понад пів сотні марафонських запливів у Чорному, Середземному, Мармуровому, Південно-Китайському та Карибському морях. Плавець часто присвячує їх діячам та подіям з історії України та кримськотатарського народу. Він також брав участь у дисидентському русі за часів СРСР. Про те, чому і як він залишив анексований Крим, в ефірі Радіо Крим.Реалії розповідає сам Олег Софяник, а юридичні аспекти коментує український адвокат Сергій Заєць.

‒ Олегу, як ви почуваєтеся зараз, коли виїхали з Криму на материк?

Те, що я вибрався з цього путінського концтабору, неймовірно
Олег Софяник

Софяник: Я дуже радий, що вже другий день (розмова відбулася 3 червня – КР) перебуваю на території вільної України, емоції переповнюють. Те, що я вибрався з цього путінського концтабору, неймовірно. Коли я їхав на адмінкордон, то думав, що у мене один шанс із тисячі: або не пропустять, або заарештують. Буквально годину тому мені на російський номер зателефонували з Центру з протидії екстремізму в Севастополі та запросили на бесіду на вулицю Пушкіна ‒ мабуть, вони не знають, що я виїхав.

‒ Це вперше вас так запрошують?

Софяник: Запрошення вже були, я відмовлявся. Зараз вони сказали, що я маю прийти, хочу я цього чи ні, і поспілкуватися з ними щодо своїх інтернет-публікацій і заяв. Питаю: «Кримінальну справу порушуватимете?» Кажуть: «Усе залежить від нашої з вами розмови».







БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

У Криму відроджують каральну психіатрію?

‒ Головне запитання: як ви змогли пройти адмінкордон і опинитися в Херсонській області?

Софяник: Я вже намагався виїхати 17 і 27 квітня, але російські прикордонники не пускали: мовляв, виїзд усім громадянам Росії заборонений через карантинні заходи. Вчора я виїхав на подив легко. Російський прем’єр Михайло Мішустін зробив доповнення до закону про виїзд із Російської Федерації, завдяки якому особи з подвійним громадянством можуть залишити країну. Я приїхав на кордон в Армянську і дав прикордонникам два паспорти ‒ російський та український. Хвилин сорок вони тримали мої документи, а потім запросили пройти на митницю. Десь пів години перевіряли, чи немає у мене боргів, кредитів тощо. Прийшов старший зміни, я назвався йому на камеру, після чого він під запис сказав, що мені дозволений «одноразовий виїзд із Російської Федерації» і що подальше моє повернення «небажане».


Олег Софяник

– На підставі чого?​

Якщо я повернуся, мене заарештують або посадять ‒ знайдуть за що
Олег Софяник

Софяник: Ніякі документи вони мені не надали. Запитали, чи зрозуміло мені все ‒ я відповів ствердно. Я не став дізнаватися. Побажали щасливої дороги і пропустили. Мабуть, якщо я повернуся, мене заарештують або посадять ‒ знайдуть за що. Тому особливого бажання повертатися у мене немає. До того ж я сам наприкінці квітня подавав заяву, щоб мені анулювали російський паспорт на підставі того, що його видача була незаконною. Я взяв цей документ у 2015 році, коли у мене померла мати і треба було вирішувати питання з квартирою ‒ без нього нічого не вийшло б.

‒ Чи допомагав вам хтось із боку української влади?

Софяник: Я дуже вдячний постійному представникові президента України Антону Кориневичу, який весь час був на зв’язку зі мною в Севастополі. Коли я перетинав [адміністративний] кордон, він телефонував мені три або чотири рази. Українські прикордонники пропустили мене за кілька хвилин, а потім автівка представництва забрала мене і відвезла в готель у Херсоні.

‒ Наскільки нам відомо, Прикордонне управління ФСБ Росії в анексованому Криму поки не коментувало інформацію про те, що запроваджені якісь обмеження на в’їзд відносно Олега Софяника. Сергію, чи є якийсь спосіб дізнатися про це докладніше?

Заєць: Можна звернутися із запитом до російських органів електронною поштою. Питання в іншому: оскільки в Олега Олексійовича є російський паспорт, то відмовити у в’їзді на територію, контрольовану Росією, вони не зможуть. Формальних підстав для цього немає. Тому ймовірність існування будь-якого обмеження на в’їзд невисока… Але я бачу, що в цьому випадку є досить багато порушень європейської Конвенції про захист прав людини з боку російської влади, що може бути підставою для звернення до Європейського суду з прав людини.







БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Заплив довжиною в життя. З Криму радянського до Криму… російського?

‒ Яких саме порушень?

Заєць: По-перше, питання нав’язаного громадянства. Як пояснив Олег Олексійович, він був змушений отримати російський паспорт, і це правда: починаючи з 2015 року, перебувати на окупованій території без російських документів кримчанам ставало все важче. Без них не можна отримати доступ до банківських, до поштових послуг, не можна офіційно працювати тощо. По-друге, я вбачаю тут порушення права на свободу пересування. Воно гарантоване кожному в межах офіційних кордонів держави. У цьому випадку російська влада обмежила свободу пересування Олега Олексійовича Україною, тобто не давала йому виїхати з нехай навіть окупованої території країни. Але третє, серйозніше порушення ‒ примушування громадян України залишати окуповану територію. Для них створюють такі умови ‒ вселяють страх, порушують права людини ‒ щоб вони стали внутрішньо переміщеними особами. Це явище має масовий характер, і щодо цього однозначно варто звертатися в ЄСПЛ.


Сергій Заєць

‒ Дякуємо. Олегу, чи збираєтеся ви з’ясовувати, чи існує для вас офіційна заборона на в’їзд до Криму? І з чим саме пов’язуєте тиск із боку силовиків?​

У Криму дуже низька протестна активність населення, тому силовикам особливо ніким займатися. З цим я і пов’язую підвищену увагу до себе
Олег Софяник

Софяник: Особливого бажання з’ясовувати немає, тому що і повертатися мені не дуже хочеться. З самого початку я не визнавав окупацію Криму Росією й активно висловлювався з цього приводу. Співпрацював із кримськотатарськими організаціями, здійснював запливи на їхню підтримку, публікував в інтернеті матеріали про історію правозахисного руху. Мабуть, я став незручний росіянам із цих причин. У Криму дуже низька протестна активність населення, тому силовикам особливо ніким займатися. З цим я і пов’язую підвищену увагу до себе.

‒ Чи подаватимете скаргу до Європейського суду з прав людини?

Софяник: Так, звернутися можна, якщо мені допоможуть юристи та міжнародні організації. З Росією треба боротися і карати її на правовому, судовому рівнях… Швидше за все, як сказав Сергій Заєць, метою російських силовиків було витиснути мене з півострова, щоб я поїхав сам. Якби хотіли посадити ‒ вже посадили б. У мене повне дежавю, ніби ми перенеслися в минуле, у Радянський Союз ‒ тільки путінська Росія набагато гірша. У ній людина повністю безправна, це феодально-кріпосницька держава.

‒ Ви говорите, що протестна активність низька, але, за вашими спостереженнями, які настрої людей у Севастополі?

Софяник: Після цього карантину, після краху економіки навіть там посилилися протестні настрої та неприязнь до путінського режиму. Люди бачать, що їм згодовують пропаганду, що влада знущається з народу. Насправді, в Севастополі мене підтримувало дуже багато людей. Уже не було дискомфорту, який я відчував у 2014-2015 роках через підйом «ватної» самосвідомості. Зараз такого немає. Багато людей втратили роботу у зв’язку з карантином, почалося масове зубожіння, а держава абсолютно не допомагає. Маса людей буквально голодує.

‒ У російському уряді Севастополя стверджують, що надають підтримку містянам. У вас є приклади зворотного з особистого кола спілкування?

Софяник: Це помилкова інформація, ніякої підтримки вони не надають. Наприклад, заявили, що батьки з маленькими дітьми можуть отримати виплату у три тисячі рублів, і коли люди стали звертатися, сайт державних послуг впав. Багато хто технічно не зміг подати заявку. Севастопольці це бачать і розчаровуються.

‒ Чому ви вирішили виїхати саме зараз?

Я вже не бачив там ніяких перспектив для себе ‒ тільки арешт і посадка
Олег Софяник

Софяник: Було вже дуже важко перебувати там, нестерпно. Постійно стежать за тобою, їздять за тобою на авто, не криючись. Опитують твоїх друзів і знайомих, викликають на бесіди. Я вже не бачив там ніяких перспектив для себе ‒ тільки арешт і посадка. Я не боюся в’язниці, не боюся смерті, але в цій задушливій ситуації перебувати було вже дуже важко. Не залишилося жодного сенсу залишатися в окупації.

‒ Що збираєтеся робити далі?

Софяник: Потрібно почати тренування, перетягнути сюди сім’ю. Тут є Дніпро, є озера ‒ звісно, це не море, але все-таки є. Робитиму запливи і якісь акції за деокупацію Криму.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *